Постанова № 72918383, 22.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1102/18 Головуючий у 1-й інстанції: Полянчук Б.І.

Є.У.№ 310/148/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

секретар Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Продмаркет» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи доповнювала і уточнювала. Зазначала, що з 28.01.2016року по 19.07.2016 року обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ «ТД Продмаркет». На порушення вимог трудового законодавства товариство не виплачувало їй заробітну плату, в день звільнення не провело остаточного розрахунку, загальний розмір заборгованості становить 15 379,40грн. Посилаючись на вказані обставини, просила про задоволення позову.

Заперечуючи проти позову, ТОВ «ТД Продмаркет» зазначало, що з січня 2016 року по червень 2016 року ОСОБА_3 своєчасно нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, що підтверджується відомостями на виплату грошей за вказаний період. 18.07.2016 року на підприємстві для перевірки повноти та достовірності ведення бухгалтерського обліку було створено комісію, якою встановлено грубі порушення у роботі головного бухгалтера ОСОБА_3 За результатами перевірки 19.07.2016 року видано наказ №4К, яким ОСОБА_3 оголошено догану та прийнято рішення про компенсацію збитків за рахунок заробітної плати ОСОБА_3 щомісячно по 20% від заробітку, починаючи з липня 2016 року до повного погашення. 19.07.2016 року ОСОБА_3 звільнено з роботи. На день звільнення позивачу не виплачено заробітну плату за липень та компенсацію за невикористану відпустку на загальну суму 2 668,06 грн., але ці грошові кошти зараховано в рахунок спричиненого ОСОБА_3 матеріального збитку, тому заборгованість відсутня.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ТД Продмаркет» на користь ОСОБА_3 1 234,28 грн. заробітної плати та 1125,20 грн. компенсації за невикористану відпустку, а всього 2359,48 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду в частині відмови у позові не відповідає вимогам закону, оскільки зібраними у справі доказами не підтверджується факт виплати товариством їй заробітної плати за січень-червень 2016 року. Висновки суду першої інстанції, на думку позивачки, ґрунтуються на неналежних доказах.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «ТД Продмаркет» зазначає, що факт виплати заробітної плати ОСОБА_3 за січень-червень 2016 року підтверджується відповідними відомостями на виплату грошей, ксерокопії яких містяться у справі; податковою звітністю, в якій ОСОБА_3 як головний бухгалтер зазначала, що заробітна плата виплачена всім працівникам, податки сплачені в повному обсязі. Заробітна плата за липень 2016 року і компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_3 не виплачена, оскільки ці кошти спрямовані товариством на відшкодування шкоди, завданої діями позивачки. 18.07.2016р. на підприємстві було створено комісію, якою встановлені грубі порушення у роботі головного бухгалтера ОСОБА_3, які призвели до матеріальних збитків товариству внаслідок обов’язкової сплати штрафних санкцій із-за невиконання головним бухгалтером обов’язків по регулюванню обігу готівки. Наказом №4К від 19.07.2016р. ОСОБА_3 оголошено догану, вирішено компенсувати щомісячно по 20% із заробітної плати, починаючи з липня 2016 року до повного погашення збитку. ОСОБА_3 як головний бухгалтер мала повний та необмежений доступ до всіх первісних документів бухгалтерського обліку підприємства, мала можливість їх відтворити, приховати, спотворити. Наслідком незадовільного ведення ОСОБА_3 як головним бухгалтером первісного бухгалтерського обліку є вирок Бердянського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року, яким її визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч. 2 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна). Крім того, на теперішній час за заявою ТОВ «ТД Продмаркет» відкрито кримінальне провадження щодо викрадення ОСОБА_3 майна і бухгалтерських документів. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без зміни.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 і її представник адвокат ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу і просили про її задоволення.

Представник відповідача ТОВ «ТД Продмаркет» адвокат ОСОБА_5 в апеляційний суд не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Апеляційний суд визнав причини неявки представника відповідача у судове засідання 6неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи по суті.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 і її представника адвоката ОСОБА_4, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в день звільнення товариство не виплатило позивачці, яка працювала головним бухгалтером, заробітну плату за липень 2016 року і компенсацію за невикористану відпустку, а тому вся сума заборгованості за відрахуванням податків і платежів підлягає стягненню в судовому порядку. Вимоги про стягнення заробітної плати за січень-червень 2016 року задоволенню не підлягають, оскільки зібраними у справі письмовими доказами підтверджується факт її виплати.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на зібраних у справі доказах і відповідають вимогам закону.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що в період з 28.01.2016 року по 19.07.2016 року ОСОБА_3 працювала головним бухгалтером «ТД Продмаркет», що не оспорюється сторонами і підтверджується письмовими доказами, а саме: копією трудової книжки (а.с. 8-9), копією наказу № 20/07-16 від 19.07.2016 року (а.с. 54), копією наказу № 6К від 05.09.2016 року (а.с. 48).

Напередодні звільнення ОСОБА_3 з роботи на товаристві склалася конфліктна ситуація, 19.07.2016 року остання на роботу не вийшла не телефонні дзвінки не відповідала(а.с.53). Наказом №19/07-16 від 19.07.2016року на товаристві створено комісію у складі сторонніх спеціалістів бухгалтерів. Під час перевірки правильності і достовірності ведення бухгалтерського обліку і складення податкової звітності комісією було встановлено відсутність первинних документів по веденню каси підприємства, касова книга, журнали реєстрації приходних і видаткових ордерів тощо (а.с.94).

Наказом № 4К від 19 липня 2016 року за неналежне виконання посадових обов’язків, відсутність касових документів на підприємстві, відсутність регулювання обігу готівки головного бухгалтера ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Пунктом 2 наказу передбачено, що матеріальні збитки, нанесені товариству внаслідок обов’язкової сплати штрафних санкцій на суму 3 400 грн., підлягають компенсації за рахунок заробітної плати ОСОБА_3 щомісячно по 20% із заробітку, починаючи з липня 2016 року до повного погашення збитку (а.с. 95-96).

У вересні 2016 року директор ТОВ «ТД Продмаркет» звернувся до Бердянського відділення поліції ГУМП Запорізької області із заявою про викрадення із офісу товариства бухгалтерських документів, диску з електронним підписом директора товариства (а.с.122-123).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 31.01.2018 року відкрито два кримінальних провадження, в тому числі за №12016080130005841, за заявою від 27.12.2016р. про таємне викрадення ОСОБА_3 бухгалтерських документів з ТОВ «ТД Продмаркет».

Вироком Бердянського міськрайонного суду від 11.12.2017р., який не набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винною у вчинені злочинів, передбачених ч.1,2 ст. 185 КК України. За обставинами справи ОСОБА_3 1 червня 2016 року, знаходячись на своєму робочому місці в офісі №1, таємно викрала з шухляди робочого столу ОСОБА_6 банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк» разом з пакувальним конвертом, в якому було зазначено пін-код карти, і протягом червня-липня 2016 року здійснювала транзакції зі зняття грошових коштів на загальну суму 138 000 грн.

Судом також встановлено, що за весь період роботи на товаристві ОСОБА_3 щомісячно нараховувалась та своєчасно виплачувалась заробітна плата з січня по червень 2016 року, що підтверджується ксерокопіями відповідних бухгалтерських документів: відомість на виплату грошей № ВЗП-000002 за січень 2016 року (а.с. 114), відомість на виплату грошей № ВЗП-000003 за лютий 2016 року (а.с. 113), відомість на виплату грошей № ВЗП-000004 за березень 2016 року (а.с. 112), відомість на виплату грошей № ВЗП-000005 за квітень 2016 року (а.с. 181), відомість на виплату грошей № взп-000007 зі травень 2016 року (а.с. 108), платіжну відомість № М0000000004 за червень 2016 року (а.с. 110).

Доводи апеляційної скарги про те, що вказані документи вона не підписувала і грошові кошти не отримувала є неспроможними, оскільки належними і допустимими доказами не спростовані.

Посилання ОСОБА_3 на лист директора «ТД Продмаркет» ОСОБА_7 № 11/08-2016/1 від 11.08.2016 року, в якому зазначено про неможливість надання довідки про заробітну плату і відсутність підпису ОСОБА_3 на платіжній відомості, не заслуговують на увагу. Вказаний лист не спростовує висновок суду про відсутність заборгованості із заробітної плати за січень-червень 2016 року, так як він не містить інформації щодо факту, розміру та періоду заборгованості. У ньому зазначено про неможливість надання довідки про заборгованість у зв’язку з відсутністю необхідних бухгалтерських документів.

Встановивши, що відповідач не виплатив ОСОБА_3 заробітну плату за липень 2016 року і компенсацію за невикористану відпустку, суд першої інстанції обгрунтовано стягнув всю суму боргу в судовому порядку.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до іншої оцінки обставин справи, яка відрізняється від наданої судом, тих підстав, з якими ст. 369 ЦПК України пов'язує можливість скасування чи зміни оскаржуваного рішення, вони не містять.

Обставини, на які позивачка посилається в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і додаткового правового обґрунтування не потребують, оскільки при їх встановленні та дослідженні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року по цій справі залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: