Рішення № 72918237, 15.03.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.03.2018

Справа № 334/2911/17

Провадження № 2-а/334/60/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого Ісакова Д.О., при секретарі Адаменко К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

11 травня 2017 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Запоріжжя, в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 з 04.01.2017 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 80% всієї заробітної плати, тобто з урахуванням у складі заробітної плати сум премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації зарплати та компенсації невикористаної відпустки, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 2014 року він отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу» на підставі особистої заяви.

Відповідачем була подана заява від 03 січня 2017р. про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80% заробітної плати, з урахуванням у складі заробітної плати сум премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації зарплати та компенсації невикористаної відпустки, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно відповіді відповідача № 1/К-1 від 18.01.2017 року їй було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки відповідач вважає, що з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яким не передбачений перерахунок пенсії державним службовцям, а крім того премії, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація зарплати та компенсація невикористаної відпустки, за своїм змістом є одноразовими виплатами та не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові заробітної плати державного службовця.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначили, що уточнені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надала до суду письмові заперечення. Зі змісту письмових заперечень вбачається, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. На момент звернення позивача до управління з заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначений пенсій державним службовцям не визначені. Крім того, з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яким не передбачений перерахунок пенсії державним службовцям. Тому просять відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності

учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку із наступним.

Предметом позову є оскарження дій пенсійного органу щодо відмови в перерахунку пенсії державному службовцю із включенням до заробітної плати всіх складових, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З 31 березня 2013 року позивач отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу» на підставі особистої заяви.

03.01.2017 року позивач звернулась до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку № 01-01/3 від 13.01.2017 року, видану Департаментом агропромислового розвитку Запорізької державної адміністрації про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Суми премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації зарплати та компенсації невикористаної відпустки не були враховані Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя при перерахунку пенсії, оскільки, як зазначає Управління, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при виході на пенсію, суми індексації заробітної плати не повинні враховуватися в підрахунок заробітку для обчислення пенсії, оскільки ці виплати є одноразовою виплатою, а не складовою частиною заробітної плати.

Згідно статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входить додаткова заробітна плата, а це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Також до заробітної плати відносяться інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Верховний Суд України своїми постановами від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року, 16 вересня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-314а14 відповідно) звертає увагу на перевагу у застосуванні норм права спеціального законодавства, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме: статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В своїй постанові від 03.06.2014 року по справі №21-134а14 Верховний Суд України висловив свою правову пропозицію про те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, враховуючи те, що позивачу, при здійсненні ним трудових обов'язків сплачувалися суми премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, суми індексації заробітної плати та компенсації невикористаної відпустки, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то визначення пенсії повинно відбуватися з урахуванням зазначених сум.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пенсії та не включення в розрахунок пенсії державного службовця нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, премії, суми індексації заробітної плати та компенсації невикористаної відпустки, є законними та обґрунтованими.

Відповідно до статей 22 та 64 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження і обмеження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, тобто право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про державну службу») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування.

Набуття права на перерахунок пенсії є досягнутою соціальною гарантією, яку забороняється звужувати за нормами Конституції України, яких особу неможливо позбавити наступними змінами в законодавстві.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних

повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вказане, вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат по оплаті судового збору є обґрунтованими, тому на користь позивача з Державного бюджету України має бути стягнутий сплачений позивачем судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 33,37,37-1 Закону України "Про державну службу", Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 41, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 1,2 Закону України "Про оплату праці", Керуючись ст. ст. 2, 5, 8, 9, 19, 25, 44, 72-74, 77, 90, 229, 241-246, 255 КАС України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов'язати Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 з 04.01.2017 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 80% заробітної плати, з урахуванням у складі заробітної плати сум премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, суми індексації заробітної плати та компенсації невикористаної відпустки, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), сплачений судовий збір в розмірі 640,00 (шістсот сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ісаков Д. О.