Рішення № 72918230, 13.03.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2018 р. Справа № 818/201/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф-03" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення

представник позивача - Пасічник А.В.,

представник відповідача - Шаповал Л.О.,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що Головним управлінням ДФС у Сумській області з 31.08.2017 по 06.09.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ріф-03» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Кепітел Бізнес Трейд» та ТОВ «Еліт-Техно» за листопад 2015 року та серпень 2016 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.09.2017 № 2043/18-28-14-07/32463294/168, 21.09.2017 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003421407, яким збільшено грошове зобов»язання з податку на додану вартість на суму за основним платежем - 71478 грн., штрафними санкціями - 17870 грн.

Позивач вважає рішення податкового органу з податку на додану вартість протиправними та просить скасувати, зазначаючи, що податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій з придбання товару у ТОВ «Кепітел Бізнес Трейд» та ТОВ «Еліт-Техно», а саме Фтор каучуку СКФ32 у листопаді 2015 року та серпні 2016 року через відсутність та неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, наявну негативну податкову інформацію про відсутність у контрагентів трудових ресурсів, основних засобів, відсутність господарських операцій щодо придбання ними цих матеріалів. Однак, такий висновок контролюючого органу є помилковим, не відповідає фактичним обставинами справи, ґрунтується на припущеннях та спростовується наявністю документів бухгалтерського та податкового обліку, складених у відповідності до чинного законодавства, а відтак податкове рішення складене на підставі такого висновку є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що висновок податкового органу ґрунтується на податковій інформації, отриманій від інших податкових інспекцій про відсутність у ТОВ «Кепітел Бізнес Трейд» та ТОВ «Еліт-Техно» трудових ресурсів, основних засобів, транспорту, відсутність власного виробництва зазначеного товару та господарських операцій щодо придбання ними цих матеріалів, оскільки не зареєстровано жодної податкової накладної. Окрім того, у ході перевірки були контролюючим органом використані матеріали кримінального провадження №12015220490003406 від 17.07.2015 року, відкритого за ознаками ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 КК України за фактами злочинної діяльності посадових осіб, які з метою мінімізації податкових зобов»язань, як наслідок, несплати податку до бюджету України незаконно формували податковий кредит з ПДВ шляхом проведення «безтоварних» операцій та відображення фінансово-господарських відносин з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від ТОВ «Кепітел Бізнес Трейд». Також використані матеріали кримінального провадження №32016080000000009 від 15.01.2016 року, відкритого за ознаками ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, з яких вбачається, що у період 2015-2016 років були створені ряд фіктивних суб»єктів господарювання, у тому числі і ТОВ «Еліт Техно», з метою прикриття незаконної діяльності , яка полягає у безпідставному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат для інших суб»єктів господарської діяльності, чим заподіяли велику матеріальну шкоду державі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Сумській області з 31.08.2017 по 06.09.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ріф-03» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Кепітел Бізнес Трейд» та ТОВ «Еліт-Техно» за листопад 2015 року та серпень 2016 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.09.2017 № 2043/18-28-14-07/32463294/168 (а.с. 37-61), 21.09.2017 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003421407, яким збільшено грошове зобов»язання з податку на додану вартість на суму за основним платежем - 71478 грн., штрафними санкціями - 17870 грн. ( а.с. 77).

Зі змісту акта перевірки вбачається, що податковим органом поставлено під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кепітел Бізнес Трейд» та ТОВ «Еліт-Техно» з придбання Фтор каучуку СКФ32 у листопаді 2015 року та серпні 2016 року відповідно, що призвело до порушення пунктів 198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд не може погодитися з такими висновками податкового органу та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням з огляду на таке.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Кепітел Бізнес Трейд» та ТОВ «Еліт-Техно» укладені договори поставки товару, зазначеного у рахунках-фактурах, ( а.с.9-10, 24-25) , на виконання яких між контрагентами відбувалися господарські операції в періодах , що охоплені податковою перевіркою, в листопаді 2015 року та в серпні 2016 року.

Факти придбання товару (Фтор каучуку СКФ32) підтверджується копіями первинних документів, по зазначених господарських операціях, а саме рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними актами, платіжними дорученнями ( а.с. 11-20, 22,23, 26-33). Доставка товару до покупця здійснювалася оператором поштового зв»язку ТОВ «Нова пошта», що підтверджено експрес-накладними ( а.с.21, 34).

Вподальшому придбаний товар оприбутковувався на підприємстві позивача та використовувався у власній господарській діяльності у виробництві гумових виробів, що підтверджено рахунками бухгалтерського обліку та внутрішніми документами, зокрема актами списання сировини для виробництва гумової суміші, лімітно-забірнимкартками, рецептурою виготовлення гумової суміші ( а.с. 66,67,68,69,70-72, 73-75).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Правова підстава для податкового обліку відповідної операції передбачена ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1, статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних

Платник податку несе відповідальність відповідно до ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними. Інших підстав для не включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту податковим законодавством не передбачено.

Таким чином, оскільки позивачем було отримано товар у відповідних місяцях, що підтверджується зазначеними вище документами бухгалтерського та податкового обліку, у Товариства були всі підстави на отримання податкового кредиту.

При цьому, зауваження податкового органу щодо відомостей, вказаних у товарно-транспортній накладній від 03.08.2016 року ( а.с.34) в частині того, що місце відправлення товару не співпадає з місцем реєстрації контрагента відправника ТОВ «Еліт-Техно», що в свою чергу не підтверджує фактичний рух товару, на думку суду не заслуговують на увагу, оскільки умови зберігання продавцем власного товару можуть бути різними, в тому числі і на складах суб»єктів господарювання у яких в свою чергу він придбав товар. Зазначені обставини, за наявності інших доказів, що підтверджують придбання товару, не можуть бути підставою для однозначного висновку податкового органу про безтоварність господарської операції, укладених позивачем з ТОВ «Еліт-Техно».

Також, посилання відповідача на податкову інформацію про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, основних засобів, транспорту, відсутність господарських операцій щодо придбання ними цих матеріалів у інших постачальників як на доказ, що спростовує факт здійснення господарських операції між позивачем та «Кепітел Бізнес Трейд» та ТОВ «Еліт-Техно», суд вважає необґрунтованим, оскільки, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. Так само у платника податку відсутній доступ до інформаційних ресурсів фіскального органу, з яких можливо встановити порушення у діяльності контрагента чи хоча б поставити під сумнів його господарську діяльність. Із відкритих джерел, якими може користуватися позивач, негативна податкова інформація щодо підприємств контрагентів не прослідковується, також до матеріалів кримінальних проваджень, на які посилається відповідач, доступ у позивача відсутній, при цьому процесуальні рішення, які б остаточно встановлювали подію злочинів ні на час проведення перевірки, ні на час судового розгляду, не приймалися. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зазначене узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в Рішенні від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії», в якому Суд зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов»язків щодо своєчасного декларування ПДВ, і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям, передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області 1762,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат ( а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф-03" ( код ЄДРПОУ 32463294, вул.Воєводіна,4, м.Суми, 40018) до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області ( код ЄДРПОУ 39456414, вул.Іллінська, 13, м.Суми 40009) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №0003421407 від 21 вересня 2017 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріф-03" грошоовго зобов"язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 89348 ( вісімдесят дев"ять тисяч триста сорок вісім ) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріф-03" 1762,00 грн. в рахунок повернення сдуового збору.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах

Повне рішення складене 23 березня 2018 року.