Рішення № 72917679, 01.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Одеса Справа № 815/372/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Саратського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 28.12.2017 у виконавчому провадженні № 54400886 про накладення на ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання вимог виконавчого листа №515/709/17, виданого 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області; стягнення з Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на користь Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавчого збору у розмірі 12800 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області (далі – ОСОБА_1 ОУПФУ) на виконання постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 02.06.2017 року у справі № 515/709/17 були здійснені перерахунок та виплата призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді, у відповідності до грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виходячи зі стажу - 23 роки 4 місяці 12 днів, відповідно довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області про заробітну плату, починаючи з 14.03.2017 року з врахуванням фактично виплачених сум, про що було складено протокол (винесено відповідне розпорядження). ОСОБА_1 ОУПФУ про виконання постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 02.06.2017 у справі №515/709/17 неодноразово повідомляло Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області шляхом надсилання поштою та електронною поштою відповідного повідомлення про виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54400886 судового рішення, за яким було видано виконавчий лист, з наданням доказів виконання судового рішення. Таким чином, винесені 28.12.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області постанови у виконавчому провадженні № 54400886: постанова про накладання штрафу у розмірі 10200 грн.; постанова про закінчення виконавчого провадження №54400886; постанова про стягнення виконавчого збору 12800 грн. є незаконними і необгрунтованими, оскільки не відповідають положенням Закону України від 02.06.2016 № 1404-УІІІ «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 19.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Зобов’язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду засвідчену належним чином копію, прошиту та пронумеровану за описом копію матеріалів виконавчого провадження ВП №54400886.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року повідомлено відповідача, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідач повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання та отримав ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року, про що свідчить довідка про направлення вказаних документів на електронну адресу відповідача та звіт про отримання.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 30.05.2017 Татарбунарський районний суд Одеської області, розглянувши адміністративну справу №515/709/17 за позовом ОСОБА_2 до Саратського ОУПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, прийняв постанову якою:

позов ОСОБА_2 до Саратського ОУПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії - задовольнив;

визнав протиправним та скасував розпорядження Саратського ОУПФУ №129287 від 22 травня 2017 року; визнав відмову Саратського ОУПФУ, викладену в листі за № 2/ч-02 від 19.05.2017 року, у призначенні (перерахунку) та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді Чебан Аллі Профирівні у розмірі 86% - протиправною;

зобов'язав ОСОБА_1 ОУПФУ прийняти розпорядження, яким зарахувати - ОСОБА_2 до судового стажу роботи за вислугою років, який дає право на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86%, виходячи із стажу 23 роки 4 місяці 12 днів, в тому числі стаж роботи на посаді слідчого Татарбунарського районного відділу УМВС в Одеській області з 01.11.1993 року по 04.09.1998 року та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 в розмірі 86% грошового утримання судді, у відповідності до грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виходячи зі стажу - 23 роки 4 місяці 12 днів, відповідно довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області про заробітну плату, починаючи з 14.03.2017 року з врахуванням фактично виплачених сум;

стягнув з Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на користь ОСОБА_2 сплачений позивачем судовий збір в сумі 640 грн.;

При цьому постанову суду в частині здійснення призначення та виплати ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми-платежу за один місяць допустив до негайного виконання.

02.06.2017, до відкриття виконавчого провадження №54400886 з примусового виконання виконавчого листа №515/709/17, виданого 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області, ОСОБА_1 ОУПФУ на виконання постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.05.2017 у справі №515/709/17 у межах суми платежу за один місяць були здійснені перерахунок та виплата призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді, у відповідності до грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виходячи зі стажу - 23 роки 4 місяці 12 днів, відповідно довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області про заробітну плату, починаючи з 14.03.2017 року з врахуванням фактично виплачених сум, про що було складено відповідний протокол. Про проведений перерахунок та виплату щомісячного довічного грошової утримання судді у відставці свідчить протокол Саратського ОУПФУ 129287 від 02.06.2017, в якому зазначено, що загальний процент розрах. утримання від заробітку складає 86, а розмір утримання з обмеженням складає 22016,00 грн.. Також про проведений перерахунок та виплату свідчить довідка Саратського ОУПФУ від 08.09.2017 за особовим рахунком 129287, з якої вбачається, що розмір виплаченої ОСОБА_2 у червні 2017 року пенсії складає 22016,00 грн..

Вже після самостійної сплати відповідачем суми допущеної судом до негайного виконання, 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області у справі №515/709/17 був виданий виконавчий лист.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинного на час виникнення правовідносин) У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинного на час виникнення правовідносин) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинного на час виникнення правовідносин) за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

28.07.2017 державний виконавець, розглянувши заяву ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа №515/709/17, виданого 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області постановив: відкрити виконавче провадження №54400886 з виконання виконавчого листа №515/709/17, виданого 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області запропонував боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та стягнув з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 гривень.

31.07.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Саратського ОУПФУ на постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.05.2017 р. по справі №515/709/17 за позовом ОСОБА_2 до Саратського ОУПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

11.10.2017 ОСОБА_1 ОУПФУ на адресу відповідача було надіслано повідомлення за вихідним номером 2996/08, в якому ОСОБА_1 ОУПФУ повідомило про те, що 31.07.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Саратського ОУПФУ на постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.05.2017 р. по справі №515/709/17 за позовом ОСОБА_2 до Саратського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Також в зазначеному листі ОСОБА_1 ОУПФУ повідомило відповідача про те, що постанова Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.05.2017 по справі № 515/709/17 є такою, що не набрала законної сили, а тому підлягає негайному виконанню лише в частині здійснення призначення та виплати ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми платежу за один місяць.

Тому 02.06.2017 ОСОБА_1 ОУПФУ виконало постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.05.2017 по справі №515/709/17 лише в частині здійснення призначення та виплати ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми платежу за один місяць, здійснивши перерахунок призначеної ОСОБА_2 довічного грошового утримання судці у відставці у межах суми платежу за один місяць, що підтверджується завіреною належним чином копією розпорядження Саратського ОУПФУ від 02.06.2017 129287 та довідкою Саратського ОУПФУ від 08.09.2017 про розмір виплаченої ОСОБА_2 пенсії. Відповідно до частини 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

ОСОБА_1 ОУПФУ до зазначеного листа-повідомлення були додані:

- копія розпорядження Саратського ОУПФУ від 02.06.2017 129287 – на 1 аркуші;

- довідка Саратського ОУПФУ від 08.09.2017- на 1 аркуші;

- копія ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2017 у справі № 515/709/17 – на 1 аркуші.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 ОУПФУ частина рішення суду допущена до негайного виконання, зазначене у виконавчому документі, на підставі якого 28.07.2017 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №54400886, було виконано 02.06.2017, тобто до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з Саратського ОУПФУ виконавчого збору у розмірі 12800 грн. є протиправною.

Відповідно до статті 38 Закону України від 02.06.2016 № 1404-УШ «Про виконавче провадження», в редакції що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 31.07.2017 року виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про повернення виконавчого документа виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Таким чином, державний виконавець діючи відповідно до статті 38 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 31.07.2017, мав повернути виконавчий лист №515/709/17, виданий 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області, до Татарбунарського районного суду Одеської області, який його видав, оскільки ОСОБА_1 ОУПФУ судове рішення, за яким було видано зазначений виконавчий лист, у частини негайного його виконання у межах суми платежу за один місяць було виконане до відкритті виконавчого провадження №54400886.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином для повного захисту прав позивач суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову від 28.07.2017 про відкриття виконавчого провадження №54400886 в частині стягннення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800 гривень.

В наступному 25.10.2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалив апеляційну скаргу Саратського ОУПФУ - залишити без задоволення, а постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 травня 2017 року – без змін.

01.11.2017 року постанова Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.05.2017 р. по справі №515/709/17 за позовом ОСОБА_2 до Саратського ОУПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії набрала законної сили.

Таким чином відповідачу після отримання в жовтні листа ПФУ достеменно було відомо про не набрання сили постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.05.2017 року, а тому він повинен був повернути його стягувачу, та тільки після цієї дати стягувач мав право подати виконавчий лист до виконання вдруге, але цього не відбулось.

13.11.2017 ОСОБА_1 ОУПФУ на виконання постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 02.06.2017 у справі №515/709/17 були здійснені перерахунок та виплата призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% грошового утримання судді, у відповідності до грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виходячи зі стажу - 23 роки 4 місяці 12 днів, відповідно довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області про заробітну плату, починаючи з 14.03.2017 року з врахуванням фактично виплачених сум, про що було складено відповідний протокол. Про проведений перерахунок та виплату свідчить, протокол Саратського ОУПФУ 129287 від 13.11.2017, в якому зазначено, що загальний процент розрах. утримання від заробітку складає 86, а розмір утримання з обмеженням складає 22016,00 грн..

Також про проведений перерахунок та виплату свідчить довідка Саратського ОУПФУ від 08.12.2017 за особовим рахунком 129287, з якої вбачається, що розмір виплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з квітня 2017 року по грудень 2017 року включно щомісячно складає 22016,00 грн.. Лише у березні 2017 року розмір виплаченого ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці склав 12783,48 грн, що пов'язано з тим, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_2 було призначено лише з 14.03.2017 року.

30.11.2017 ОСОБА_1 ОУПФУ була отримана копія постанови державного виконавця від 23.11.2017 у виконавчому провадженні № 54400886 про накладення штрафу у сумі 5100 грн..

Вказаною постановою державний виконавець керуючись ст.. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» за невиконання вимог виконавчого листа №515/709/17, виданого 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області наклав на боржника: ОСОБА_1 ОУПФУ штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

08.12.2017 року ОСОБА_1 ОУПФУ не погодившись з постановою державного виконавця від 23.11.2017 у виконавчому провадженні № 54400886 про накладання на ОСОБА_1 ОУПФУ штрафу у розмірі 5100 грн. звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративний позовом про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 23.11.2017 у виконавчому провадженні №54400886 про накладення штрафу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року по справі №815/6456/17 позовні вимоги задовольнив повністю та визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області від 23.11.2017 року у виконавчому провадженні №54400886 про накладення штрафу на ОСОБА_1 об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області за невиконання вимог виконавчого листа №515/709/17, виданого 18.07.2017 року Татарбунарським районним судом Одеської області.

19.01.2018 ОСОБА_1 ОУПФУ була отримана копія постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 04.01.2018 про відкриття виконавчого провадження №55475106 на підставі постанови №54400886, виданої 28.12.2017 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення з Саратського ОУПФУ виконавчого збору 12800 грн..

Державний виконавець розглянувши заяву про примусове виконання постанови №54400886, виданої 28.12.2017 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення з Саратського ОУПФУ виконавчого збору 12800 грн., яка набрала законної сили 28.12.2017, прийняв постанову від 04.01.2018 року, якою: відкрив виконавче провадження з виконання постанови № 54400886, виданої 28.12.2017 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення з Саратського ОУПФУ виконавчого збору 12800 грн..

ОСОБА_1 ОУПФУ не отримувало зазначених постанов від 28.12.2017, винесених у виконавчому провадженні №54400886. ОСОБА_1 ОУПФУ про зазначені постанови, винесені 28.12.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні №54400886 та про їх зміст дізналося лише 24.01.2018, ознайомившись з ними в автоматизованій системі виконавчого провадження, та доказів, що це спростовують матеріали справи не містять.

Як встановлено судом вище, 28.12.2017 державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №515/709/17, виданого 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області було безпідставно встановлено, що боржником рішення суду не виконано без поважних причин.

Через цю помилку, державний виконавець прийняв постанову від 28.12.2017 року у ВП №54400886, якою наклав на боржника ОСОБА_1 ОУПФУ штраф на користь держави в 10200 грн..

Ігноруючи вищенаведені фактичні обставини 28.12.2017 року державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №515/709/17, виданого 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області встановлено, що в процесі виконання виконавчого документу боржником невиконані вимоги виконавчого документу та у зв’язку з чим були застосовані штрафні санкції, про що винесені відповідні постанови від 23.11.2017 року та від 28.12.2017 року.

Через те, що нібито боржником вимоги виконавчого документу не виконано 28.12.2017 державним виконавцем направлено до ГУНП в Одеській області повідомлення про вчинення злочину.

28.12.2018 року державний виконавець прийняв постанову якою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №515/709/17, виданого 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області з врахуванням фактично виплачених сум закінчив, а постанови про накладання на боржника штрафів від 23.11.2017 та від 28.12.2017 вивів в окремі виконавчі провадження.

28.12.2017 року державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору у ВП №54400886 у сумі 12800 грн..

У вказаній постанові зазначено, що « 28.12.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий збір з боржника не стягнуто. Згідно частини 3 статті 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 11 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Згідно частини 3 статті 27 Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи та станом на 28.12.2017 становить 12800 грн.».

Проте, як було встановлено судом вище, державному виконавцю було достеменно відомо про відкриття Одеським апеляційним адміністративним судом провадження за апеляційною скаргою Саратського ОУПФУ на постанову Татарбунарського районного суду Одеської області від 30.05.2017 у справі №515/709/17.

Також державному виконавцю було достеменно відомо про виконання ОСОБА_1 ОУПФУ зазначеного судового рішення у межах суми платежу за один місяць до відкриття виконавчого провадження № 54400886, а також про виконання в повному обсязі зазначеного судового рішення, за яким було видано виконавчий лист, відразу після набрання ним законної сили та отримання ОСОБА_1 ОУПФУ відповідної ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі №515/709/17.

Відповідно до статті 38 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції: що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 31.07.2017, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про повернення виконавчого документа виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Таким чином, державний виконавець діючи відповідно до статті 38 Закону України від 02.06.2016 № 1404-УШ «Про виконавче провадження», в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин: тобто станом на 31.07.2017 року мав повернути виконавчий лист №515/709/17, виданий 18.07.2017 Татарбунарським районним судом Одеської області до Татарбунарського районного суду Одеської області, який його видав, оскільки ОСОБА_1 ОУПФУ судове рішення, за яким видано зазначений виконавчий лист, у частини негайного його виконання у межах суми платежу за один місяць було виконане до відкритті виконавчого провадження №54400886.

ОСОБА_1 ОУПФУ про виконання постанови Татарбунарського районного суду Одеської області від 02.06.2017 у справі №515/709/17 неодноразово повідомляло Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області шляхом надсилання поштою та електронною поштою відповідного повідомлення про виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54400886 судового рішення, за яким було видано виконавчий лист, з наданням доказів виконання судового рішення.

Таким чином, винесені 28.12.2018 державним виконавцем постанови у виконавчому провадженні №54400886: постанова про накладання штрафу у розмірі 10200 грн. та постанова про стягнення виконавчого збору 12800 грн. є незаконними і необгрунтованими, оскільки не відповідають положенням Закону України від 02.06.2016 № 1404-УІІІ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповдіно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте відповідачем відзив на позов та жодного доказу, що спростовують доводи позивача суду не надав, що судом розцінюється як визнання позову.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст..ст.9, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Саратського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 28.07.2017 у виконавчому провадженні №54400886 в частні стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800 грн..

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 28.12.2017 у виконавчому провадженні №54400886 про накладення на ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 28.12.2017 у виконавчому провадженні № 54400886 про стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Е.А.Іванов

.