Постанова № 72917557, 15.03.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2325/17

Категорія 92

2-а/295/236/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого – судді Чішман Л.М.

за участі секретаря судового засідання Савіної Л.І.

позивача ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2,

представника Виконавчого комітету Житомирської міської ради ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неналежним забезпеченням відповідачем – виконавчим комітетом Житомирської міської ради ОСОБА_1, як інваліда війни, безоплатним медикаментозним лікуванням згідно рецептів поліклініки КУ ЦМЛ №2 №224342 від 09.12.2016 року, №224343 від 09.12.2016 року, №224344 від 09.12.2016 року, №224345 від 09.12.2016 року препаратами: бісопрол 0,005 №30, ліпразид 10 мг №60, аміодарон 0,2 мг №60, магнітом 0,075 мг №30; зобов"язати відповідача забезпечити ОСОБА_1 вказаними медичними препаратами згідно вказаних рецептів; зобов"язати відповідача прийняти до виконання рецепт та забезпечити позивача препаратами у 2017 році.

В обгрунтування вимог позивач пояснив, що є інвалідом війни другої групи та має право на медикаментозне забезпечення по пільгових рецептах. Отримавши рецепти поліклініки КУ ЦМЛ №2 №224342 від 09.12.2016 року, №224343 від 09.12.2016 року, №224344 від 09.12.2016 року, №224345 від 09.12.2016 року щодо призначення лікування препаратами: бісопрол 0,005 №30, ліпразид 10 мг №60, аміодарон 0,2 мг №60, магнітом 0,075 мг №30 позивач подав їх до виконання в аптеку №2 - структурний підрозділ КП «Фармація» Житомирської міської ради. Проте, в грудні 2016 року призначене лікування позивач не отримав з причин відсутності коштів на безоплатне придбання вказаних ліків за рецептами лікарів. У зв’язку з чим, вважає незаконною відмову відповідача у безоплатному відпуску ліків за рецептами лікаря.

17.03.2017 року та 04.12.2017 року представником відповідача – виконавчого комітету Житомирської міської ради надані заперечення на позовну заяву, в яких представник відповідача зазначила, що до повноважень виконавчого комітету Житомирської міської ради згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» не належить забезпечення безпосередньо лікарськими засобами, оскільки він не є аптечним пунктом та не виписує рецепти на отримання ліків та не є лікарнею, в своєму штаті не має лікарів. Представник відповідача посилається на те, що виконавчий комітет Житомирської міської ради, в межах відповідного розподілу міського бюджету, виконав покладений на нього чинним законодавством обов"язок щодо виділення та спрямування відповідних коштів їх розпорядникам.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечувала проти заявлених позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 71 КАС Україниі які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та зясувавши фактичні обставини справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 з наступних підстав. Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ст. 2 КАС України також передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Змістом ч. 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно посвідчення серії ААВ №006053 є інвалідом другої групи (а.с. 5).

09.12.2016 року лікарем КУ ЦМЛ №2 позивачу виписано рецепти №224342, №224343, №224344, №224345 (а.с. 6).

14.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради за роз"ясненнями щодо видачі рецептів лікарями для отримання безкоштовних ліків, оскільки в видачі рецептів йому було відмовлено. (а.с. 7).

У відповіді заступника міського голови з питань діяльності органів виконавчої ради від 26.12.2016 року за №25/К-46-3 на вказану заяву зазначено, що кошти на пільгове медикаментозне забезпечення, які були виділені на 2016 рік закінчились (а.с. 8).

Згідно листа начальника управління охорони здоров’я міської ради від 04.12.2017 року за №2910/01-18 на медикаментозне забезпечення пільгових категорій населення; громадян, які страждають на орфанні захворювання з трансплантованими органами державного та міського бюджетів виділено коштів на загальну суму: 5501,08 тис. грн. у 2016 році та 8031,2 тис. грн. у 2017 році (а.с. 68).

Згідно листа заступника міського голови з питань діяльності органів виконавчої влади від 02.02.2017 року за №25/К-921 вбачається, що за результатами проведеного конкурсу обов’язки з медикаментозного забезпечення пільгових категорій населення м. Житомир покладено на комунальне підприємство «Фармація» Житомирської міської ради. Конкурс проведено на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 05.09.2012 року №354 «Про затвердження Положення про проведення конкурсу для визначення переможців на медикаментозне забезпечення пільгових категорій населення м. Житомира та складу конкурсного комітету» (а.с. 11).

17.01.2017 року між Комунальною установою Центральна міська лікарня №2 м. Житомира та Комунального підприємства «Фармація» Житомирської міської ради укладено угоду про медикаментозне забезпечення пільгових категорій населення. Згідно п. 1.1. вказаної угоди КУ ЦМЛ №2 відшкодовує витрати на пільговий відпуск медикаментів за пільговими рецептами хворим, в розмірі лімітів та відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 27-29).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 року №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів, усунення множинності рішень щодо безоплатного і пільгового відпуску лікарських засобів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань Кабінет Міністрів України постановив встановити, що безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування провадиться групам населення та за категоріями захворювань згідно з додатками 1 і 2. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 05.09.1996 року №1071 з урахуванням змін, які вносяться Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Міністерством фінансів.

Згідно п. 2 Постанови відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.

Відповідно до п. 3 Постанови передбачено, що витрати, пов'язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок асигнувань, що передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шановливого ставлення до них.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги щодо безплатного одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Відповідно до ст.10 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності інвалідів і дітей-інвалідів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів. Зі змісту положень статей 32, 34 Бюджетного кодексу України вбачається що, за складання проекту закону про Державний бюджет України відповідає Міністерство фінансів України, а підготовка пропозицій проекту Державного бюджету України Міністерством фінансів України здійснюється на підставі бюджетних запитів, які подаються до Мінфіну головними розпорядниками бюджетних коштів. При цьому головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту Державного бюджету України. Головними розпорядниками бюджетних коштів в сфері охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України.

Відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України основними принципами, на яких ґрунтується Бюджетна система України є, в тому числі принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період; принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил. Міністерство охорони здоров'я України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення. У межах своїх повноважень, відповідно до вимог пунктів 3 та 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1542. Міністерство охорони здоров'я України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з його удосконалення та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконним незабезпечення позивача як інваліда війни ІІ групи безоплатним медикаментозним лікуванням згідно рецептів поліклініки ЦМЛ № 2 та забезпечення позивача відповідними препаратами зазначеними в рецептах Виконавчим комітетом Житомирської міської ради є необґрунтованими, оскільки останній, як субєкт владних повноважень, не наділений повноваженнями щодо забезпечення лікарськими засобами, не є лікувальним закладом, не є апетечним пунктом.

Відсутність необхідних коштів на безоплатне отримання ліків не відноситься до незаконної діяльності відповідача. При здійсненні відповідачем - своїх повноважень, останній діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач не приймає участі в організації забезпечення ліками за рецептами лікарів, у розподілі та відшкодуванні коштів за даною пільгою, а тому не є належним відповідачем по даній справі.

З огляду на викладене, суд не вправі зобов'язати Виконавчий комітет Житомирської міської ради проводити забезпечення медичними препаратами, як того просить позивач.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) – це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Викладене дає можливість встановити, що до повноважень відповідача – виконавчого комітету Житомирської міської ради не віднесено безпосередньо забезпечення осіб лікарськими засобами, медичними препаратами, а також можливість зобов’язання інших осіб видавати відповідні лікарські засоби згідно рецептів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовна заява є безпідставною та до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 19, 77, 243-246, 260, 293, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) до Виконавчого комітету Житомирської міської ради ( М.Житомир, майдан Корольова 4/2, ЄДРПОУ: 04053625 ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії

Рішення суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чішман Л.М.