Рішення № 72917354, 21.02.2018, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

21 лютого 2018 рокуСправа № 322/1264/17

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:ОСОБА_1до:Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької областіпро:визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

07 грудня 2017 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- визнати за ним право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька обл., смт. Новомиколаївка, вул. Грушевського (Чапаєва), 2а.

Ухвалою судді від 11.12.2017 було відкрито провадження у справі, призначено попереднє судове засідання на 09.01.2018.

Ухвалою суду від 09.01.2018 вирішено продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.02.2018.

Ухвалою суду від 01.02.2018 було закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 21.02.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

18.01.1994 матір’ю позивача, ОСОБА_2, та її співмешканцем ОСОБА_3 у рівних частинах було приватизовано будинок, що знаходиться за адресою: Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул. Чапаєва, 2а.

На момент приватизації позивач проживала окремо від матері. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вели спільне господарство у зазначеному будинку, проте у зареєстрованому шлюбі не перебували.

У 2005 році ОСОБА_3 залишив територію України та переїхав на постійне місце проживання до свого сина у Росію, а позивач протягом наступних років проживала з матір’ю.

14.07.2015 ОСОБА_2 померла. Після смерті ОСОБА_2 позивачу стало відомо, що вона залишила заповіт.

26.10.2017 приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку № 2а по вул. Грушевського (Чапаєва) в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.

На теперішній час позивач, за його твердженням, продовжує проживати у вказаному будинку, добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає за будинком та утримує його, постійно робить поточний та капітальний ремонт.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 16, 344 ЦК України, позивач підтримала позов у судовому засіданні.

Водночас судом позивачу були роз’яснені положення ст. 51 ЦПК України, проте клопотання про заміну відповідача позивач не заявив.

Представник Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області у судове засідання не прибув, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 21.02.2018 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 18.01.1994, власниками будинку, розташованого за адресою: вул. Грушевського (попередня назва вулиці – «Чапаєва»), 2а, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області у рівних частинах є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

ОСОБА_2 померла 14.07.2015, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС № 331183 від 15.07.2015.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.10.2017 позивач успадкувала після смерті ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Грушевського, 2а, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З вищенаведених обставин справи випливає, що право власності позивача на 1/2 частину спірного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Грушевського, 2а, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, було набуто ним в порядку спадкування, що підтверджується належними та допустимими доказами і, наразі, ніким не оспорюється.

Отже, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на весь спірний будинок є частково необґрунтованими, оскільки спір щодо визнання за позивачем права власності за набувальною давністю існує не щодо всього будинку, а лише щодо 1/2 його частини, яка належить ОСОБА_3

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Грушевського, 2а, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, яка належить їй на праві власності, у зв’язку з відсутністю порушення, невизнання або оспорювання права позивача в цій частині.

Стосовно іншої частини спірного житлового будинку, суд зазначає таке.

За правилом п. 4 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частин 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи з наведеного, належним відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник, а у разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомий давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Позивач під час судового розгляду зазначила, що їй відомо про те, що попередній власник спірного майна – ОСОБА_3, помер. Проте, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів факту смерті ОСОБА_3, а також не заявив клопотання про витребування відповідних доказів. Так само, позивач не надав суду належних та допустимих доказів відсутності правонаступників ОСОБА_3, у разі його смерті.

Отже, позивачем не доведено, що належним відповідачем у даній справі є Новомиколаївська селищна рада Новомиколаївського району Запорізької області, натомість з наявних у суду документів випливає, що належним відповідачем у даній справі, за відсутності доказів іншого, є саме ОСОБА_3, якому на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Грушевського, 2а, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області.

Суд, відповідно до приписів ст. 51 ЦПК України, не може здійснювати заміну неналежного відповідача або залучати до участі в розгляді справи співвідповідача, якщо позивач не заявив такого клопотання.

Таким чином, пред’явлення позивачем позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в його задоволенні.

Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 – 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – відмовити повністю.

2. Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1, вул. Грушевського, 2а, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, 70101, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- відповідач: Новомиколаївська селищна рада Новомиколаївського району Запорізької області, вул. Українська, 34 смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, 70101, ідентифікаційний код 20509622.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2018 року.

Суддя С.С. Гасанбеков