Ухвала суду № 72917070, 15.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/6295/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15.03.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Гошовського Г.М. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_3, власника автомобіля марки «Шкода Октавія» TV636CF – ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні провадження № 11-сс/777/172/2018 за клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, в якому ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.06.2016.

Слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час огляду місця події у кримінальному провадженні № 42016070030002105, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

У клопотанні стверджується, що ознаки цього злочину наявні в діях ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, які за попередньою змовою приблизно о 13:40 17.06.2016, з проникненням до квартири АДРЕСА_1 таємно викрали звідти майно, в тому числі телевізор, ювелірні вироби, мобільні телефони, флеш-накопичувачі, належні ОСОБА_9.

Окрім цього, вказується, що цього ж дня під час огляду з 14 до 15 години автомобіля марки «Шкода Октавія» TV636CF, що знаходився навпроти будинку № 10 по вул. Швабській у м. Ужгород працівниками поліції було виявлено майно, в тому числі шкарпетка, викрутки, розвідний ключ, ножиці, свердло, відмички, телевізор, ювелірні вироби, мобільні телефони, фотоапарат, парфуми, зарядні пристрої, годинник та інше, вартість якого необхідно визначити шляхом проведення товарознавчої експертизи. Необхідність арешту цього майна, в тому числі автомобіля марки «Шкода Октавія» TV636CF, в клопотанні вмотивована тим, що ці речі є предметом злочину і тимчасово вилученим майном.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.06.2016 клопотання задоволено: на майно, вказане у клопотанні, в тому числі на автомобіль марки «Шкода Октавія» TV636CF, накладено арешт.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що він є власником автомобіля марки «Шкода Октавія» TV636CF, додав копію його технічного паспорту і просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Посилається на те, що копія протоколу огляду від 17.06.2016 йому вручена не була, арешт на автомобіль накладено без його повідомлення та участі, копію ухвали слідчого судді він отримав тільки 05.03.2018.

Вказує також, що він не є ні підозрюваним ні свідком у цьому кримінальному провадженні і не несе за підозрюваних цивільної відповідальності. В ухвалі слідчого судді не вказано його, як власника автомобіля, не наведено підстав обмеження його права власності та накладення арешту на автомобіль, не вказано, чи відповідає автомобіль критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою у задоволенні клопотання про накладення арешту на належний йому автомобіль марки «Шкода Октавія» TV636CF відмовити.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст ухвали, клопотання і апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_4 на підтримання клопотання і апеляційних вимог, перевірив матеріали провадження і дійшов висновку, що клопотання і апеляційна скарга підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю зазначеного в ній кола учасників, у тому числі власника майна, неприбуття яких у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Визначений цією правовою нормою процесуальний строк позбавляє слідчого суддю реальної можливості завчасно повідомити вказаних в ній осіб про дату, час і місце розгляду клопотання.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі і в судовому засіданні ствердив, що автомобіль був вилучений у нього 17.06.2016, що до процедури огляду, вилучення та арешту автомобіля він залучений не був, копію ухвали слідчого судді отримав за власною ініціативою в канцелярії суду 05.03.2018. Ухвала слідчого судді оскаржена ним 07.03.2018.

Отже, питання про відновлення свого права ОСОБА_4 ставить перед Апеляційним судом через рік і вісім місяців після того, як йому стало відомо про його порушення.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому. Право фізичної особи на апеляційне оскарження судового рішення у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів передбачено п 9-2 ч. 1 ст. 393 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 395 КПК України для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді передбачено п’ятиденний строк з дня її оголошення, а відповідно до частини третьої цієї статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

ОСОБА_4 на розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна не викликався, тому, якщо виходити з припису ч.3 ст. 395 КПК України, строк апеляційного оскарження в даному випадку ним не порушено.

Враховуючи, що кримінальний процесуальний закон, який регулює досліджувані правовідносини, не є достатньо чітким та оскільки ОСОБА_4 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, якою, на його думку, обмежено його право, Апеляційний суд вважає правильним це клопотання задовольнити в частині, яка стосується права ОСОБА_4.

Оскільки до іншого майна, зазначеного в ухвалі слідчого судді, ОСОБА_4, за його власним твердженням, відношення не має, підстав для поновлення йому строку на апеляційне оскарження цієї ж ухвали в решті Апеляційний суд не вбачає.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Частиною другою цієї статті передбачено можливість арешту майна з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу: було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Частиною п’ятою статті 170 КПК України передбачено також можливість накладення арешту на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для інших осіб.

Ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим, прокурором і слідчим суддею додержані не в повній мірі.

Зі змісту клопотання не вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим установлені слідчим фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюються ОСОБА_7 і ОСОБА_8, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно, зокрема і автомобіль «Шкода Октавія» TV636CF, є його речовими доказами.

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що він на прохання свого знайомого погодився перевезти телевізор, про походження якого, та інших речей, що їх мали при собі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, обізнаний не був, до огляду свого автомобіля та до кримінального провадження взагалі органом досудового розслідування не залучався, не допитувався, однак водночас, без будь-яких пояснень з боку цього органу, був позбавлений права власності на свій автомобіль.

Ці відомості наданими слідчому судді і Апеляційному суду матеріалами кримінального провадження не спростовані.

Будь-яких даних, які давали б підстави вважати що ОСОБА_4 причетний до кримінального правопорушення, або що належний йому автомобіль «Шкода Октавія» TV636CF здобутий кримінально протиправним шляхом, прокурор слідчому судді і Апеляційному суду не надав.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження містять достатні дані про перевезення на цьому транспортному засобі майна у викраденні якого обвинувачуються ОСОБА_7 і ОСОБА_8, отже, він може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,

Приймаючи до уваги зміст підозри, повідомленої ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відсутність доказів причетності до кримінального правопорушення, за яке вони притягаються до кримінальної відповідальності, ОСОБА_4, Апеляційний суд вважає, що арешт належного ОСОБА_4 транспортного засобу, зазначеного в клопотанні, у вигляді заборони розпорядження, користування ним та його відчуження є неспіврозмірним обмеженням його прав і призведе до наслідків, які суттєво позначаться на законних інтересах його та членів його родини.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

клопотання ОСОБА_4 задовольнити частково, поновити ОСОБА_4 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.06.2016 в частині накладення арешту на належний йому автомобіль марки «Шкода Октавія» TV636CF.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.06.2017 в частині накладення арешту на автомобіль марки «Шкода Октавія» TV636CF, скасувати.

Клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_5 в частині накладення арешту на автомобіль марки «Шкода Октавія» TV636CF задовольнити частково. Накласти арешт на автомобіль марки «Шкода Октавія» TV636CF у вигляді заборони розпорядження ним та його відчуження.

Автомобіль марки «Шкода Октавія» TV636CF негайно повернути ОСОБА_4.

Копії ухвали надіслати прокурору і ОСОБА_4.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню касаційним порядком не підлягає.

Судді: