Вирок № 72917037, 21.03.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2947/17

Провадження № 1-кп/309/146/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді: Кемінь В.Д.

за участю секретаря судового засідання: Данило І.С.

з участю прокурора: Любка Д.В.

адвоката: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження №12017070050000922 відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, не судимого, тимчасового непрацюючого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 21 серпня 2017 року о 07.00 годині, керуючи технічно справним автомобілем марки «Опель Астра» номерний знак Польської республіки WF 1106 G знаходячись на території Хустського залізничного вокзалу в м. Хуст по вулиці І.Франка №116, здійснюючи рух заднім ходом на даному автомобілі не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху грубо порушив вимоги п.п.1.5; 2.3 «б»; 10.1; 10.9, 12.3 та 1.10 ( в частині визначення поняття «оглядовість» та перешкода руху») ПДР України, а саме не впевнився у відсутності перешкод для руху при русі заднім ходом, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_3, яка рухалась на даній ділянці дороги. Внаслідок вказаної ДТП пішохід ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичного експерта №500 від 04 вересня 2017 року отримала тілесні ушкодження у вигляді садна лівого колінного суглобу по передній поверхні, синець середньої третини лівого стегна, закритий перелом правого променя в типовому місці зі зміщенням відломків. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок удару виступаючими частинами облицювання автомобіля з послідуючим падінням тіла на витягнуту руку на тверді покриви дороги під час дорожньо-транспортної пригоди і вкладаються в час події, що мала місце 21 серпня 2017 року. Вищевказані тілесні ушкодження кваліфіковані експертом як тілесні ушкодження середньої тяжкості. Грубе порушення ОСОБА_2 вимог п.п.1.5; 2.3 «б»; 10.1; 10.9, 12.3 та 1.10 ПДР України встановлене висновком судової автотехнічної експертизи №145/07 від 13 вересня 2017 року.

За вказане кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_2 передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ч.1 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК визнав у повному обсязі, в своїх поясненнях зазначив, що обставини про вказану в обвинуваченні ДТП він виклав у своїх показах під час допиту органами досудового слідства. Дійсно 21.08.2017 року під час керування вище вказаним транспортним засобом на території Хустського залізничного вокзалу в м. Хуст по вулиці І.Франка №116, здійснюючи рух заднім ходом на даному автомобілі він не помітив пішохода ОСОБА_3С яка виходила з перону і допустив зіткнення з нею, від якого остання впала та отримала пошкодження руки. Після чого він відвіз потерпілу до лікарні для надання їй медичної допомоги. Просив суд суворо його не наказувати, з врахуванням наявності у нього малолітніх утриманців та визнанням вини, за свій вчинок кається і обіцяв у майбутньому не допускати таких порушень. Заявлений позов потерпілою ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування в сумі 1143.80 грн. визнає повністю. Однак, заявлений потерпілою розмір морального відшкодування в сумі 20000 грн. вважає занадто перевищеним і значним для нього, так як він на даний час фактично не має постійного місця праці і утримує сім’ю з двома малолітніми дітьми. Тому в цій частині визнає частково вимоги в розмірі 5000 гривень. Обіцяє проводити виплату потерпілій по мірі можливостей у найкоротший час.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що дійсно обвинувачений ОСОБА_2, 21.08.2017 року під час керуючи власним транспортним засобом на території Хустського залізничного вокзалу в м. Хуст по вулиці І.Франка №116, здійснюючи рух заднім ходом здійснив на неї наїзд, внаслідок якого вона отримала травму у вигляді перелому правого променя в типовому місці зі зміщенням відломків та інші забійні травми. Після ДТП обвинувачений відвіз її до лікарні, а потім пішов у своїх справах. За час лікування ОСОБА_2 не цікавився її станом здоров’я і не надав матеріальної допомоги на лікування. Тому вона під час розгляду справи в суді заявила цивільний позов про стягнення на її користь 1143.80 грн. матеріальних витрат на лікування та 20000 гривень моральної шкоди, яку вона отримала через ушкодження здоров’я, яке підтверджено матеріалами провадження та наданими до позовної заяви доказами про матеріальні витрати. Тому просила суд в повному обсязі задовольнити її позовні вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що своїми діями, пов’язаними з порушеннями ПДР України, 21.08.2017 ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем марки «Опель Астра» номерний знак Польської республіки WF 1106 G знаходячись на території Хустського залізничного вокзалу в м. Хуст по вулиці І.Франка №116, здійснюючи рух заднім ходом на даному автомобілі, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує обставини, які пом’якшують покарання – обвинувачений визнав вину та щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність малолітніх утриманців та міцні соціальні зв’язки, а також наявність досудової доповіді Хустського РВ з питань пробації про можливість виправлення обвинуваченого, який не становить високої небезпеки для суспільства і приходить до висновку про можливість призначення покарання із застосуванням ст.75 КК України, що буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі заявлений потерпілою ОСОБА_3 слід задовольнити частково виходячи з наступних підстав.

На початку судового розгляду потерпіла заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на її користь матеріальної шкоди в розмірі 1143,80 грн. та моральної шкоди в розмірі 20000 грн. Вказаний цивільний позов обвинувачений визнав, лише просив суд зменшити розмір морального відшкодування до суми 5 000 грн., врахувавши його матеріальний стан, відсутність постійного місця роботи та наявність малолітніх утриманців.

Під час дослідження матеріалів кримінального провадження, на яких ґрунтуються докази потерпілої про розмір завданої їй матеріальної та моральної шкоди, судом встановлено, що до позовної заяви потерпілою надано фіскальні чеки з квитанціями про придбання ліків на суму 1143,80 грн. і вказані обставини не заперечувалися обвинуваченим ОСОБА_2 З огляду на вище вказані обставини суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині доведеними і такими що підлягають до задоволення.

Разом з цим, вирішуючи позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину та ступінь перенесених моральних переживань від неправомірних дій обвинуваченого, що були пов’язані з ДТП, а також перенесений нею фізичний біль через отримані тілесні ушкодження, необхідність лікування, тимчасову втрату звичних життєвих умов пов’язану з обмеженнями трудової діяльності через наявність перелому руки, визнання обвинуваченим самого факту завданої моральної шкоди, вважає також позовні вимоги потерпілої доведеними та обґрунтованими.

Однак, визначаючи розмір завданої моральної шкоди потерпілій, суд виходить з критеріїв її оцінки самою потерпілою ОСОБА_3 та фактично отриманих тілесних ушкоджень, їх характер і локалізацію, які підтверджені експертним висновком, тому з врахуванням цих критеріїв вважає вимоги позивачки про заподіяння їй моральної шкоди, яку вона оцінила у 20000 грн. завищеними. Крім цього, суд враховує матеріальне становище обвинуваченого, який не має постійного місця праці, утримує сім’ю та двох малолітніх дітей і не має достатніх матеріальних статків, які б могли забезпечити стягнення шкоди у розмірі визначеному потерпілою. З врахуванням вище наведених обставин суд вважає за можливе задовольнити частково вимоги потерпілої про відшкодування їй моральної шкоди.

Питання про речові докази слід вирішувати у порядку визначеному ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи транспортного засобу у даному кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 1144 гривні матеріальної шкоди та 6000 тисяч моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертиз в розмірі 820 грн.

Речовий доказ по справі зазначений у постанові слідчого від 22.08.2017 року (а.к.п.54) – легковий автомобіль марки «Опель Астра» номерний знак Польської республіки WF 1106 G - залишити в користуванні ОСОБА_2.

На вирок може бути подано апеляцію протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд Закарпатської області.

Суддя

Хустського районного суду підпис ОСОБА_4

З оригіналом вірно

Суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_4