Ухвала суду № 72914905, 22.03.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/254/18

Провадження № 1-кс/304/79/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., при секретарі – Гавій Л.В., з участю особи, яка подала скаргу – ОСОБА_1, його представника – ОСОБА_2, прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури – ОСОБА_3, слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 30 листопада 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Перечинського районного суду в порядку ст. 303 КПК України надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30 листопада 2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1201701030000388 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.

Скаргу мотивує тим, що дане досудове розслідування було розпочато на підставі ухвали Перечинського районного суду від 22 вересня 2017 року, яка ухвалена на підставі заяви ОСОБА_1 про те, що 24 лютого 2017 року під час допиту у суді у кримінальному провадженні №12016070130000445 у якості свідка була допитана ОСОБА_5, яка, перебуваючи із скаржником у особистих неприязних відносинах, з метою незаконного притягнення останнього до кримінальної відповідальності, дала суду неправдиві покази щодо обставин справи в кримінальному провадженні №12016070130000445 по обвинуваченні скаржника у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Оскільки при розслідуванні справи слідчий обмежився опитуванням скаржника та ОСОБА_5, приєднав до матеріалів досудового розслідування вироки Перечинського районного суду та Апеляційного суду Закарпатської області, не здійснив ні одного допиту безпосередніх свідків інциденту та не провів слідчий експеримент, що свідчить про те, що оскаржувана постанова винесена передчасно і підлягає скасуванню, у зв’язку з чим просить скаргу задовольнити.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили скаргу задовольнити, при цьому посилаючись на викладені у ній обставини.

Прокурор Левкулич В.І. у судовому засіданні вирішення даної скарги залишив на розсуд слідчого судді.

У судовому засіданні слідчий СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_4 проти задоволення скарги заперечив, оскільки вважає винесену ним постанову законною і обґрунтованою, так як покази ОСОБА_5 були перевірені в ході судового розгляду судами першої та апеляційної інстанцій. В той же час зазначив, що жодної слідчої дії ним в ході досудового розслідування кримінального провадження не проводилося.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, у судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 проводилось досудове розслідування кримінального провадження №12017071030000388, внесеного в ЄРДР від 03 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.

Також встановлено, що постановою слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30 листопада 2017 року кримінальне провадження №12017071030000388 від 03 жовтня 2017 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України (а. с. 21-23).

В ході досудового розслідування по даному факту слідчим встановлено, що опитана з цього приводу ОСОБА_5 показала, що завідомо неправдивих показань вона не давала. Інших процесуальних дій слідчим в даному кримінальному проваджені не здійснювалося.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 384 КК України – завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Об’єктивна сторона даного кримінального правопорушення є формальною та вичерпується однією з таких дій: 1) неправдиве показання свідка, потерпілого; 2) завідомо неправдивий висновок експерта; 3) подання недостовірних або підроблених доказів; 4) неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна; 5) неправильний переклад, зроблений перекладачем. Неправдиві показання свідка чи потерпілого полягають у повідомленні недостовірних відомостей про факти та обставини, що мають значення для вирішення кримінального чи цивільного провадження. Злочин вважається закінченим при вчиненні хоча б однієї з дій, а у диспозиції статті 384 КК України, а момент його закінчення у кожному окремому випадку залежить від тієї стадії кримінального чи цивільного провадження, на якій, зокрема, давалися неправдиві показання.

Суб’єктивна сторона даного кримінального правопорушення характеризується тільки прямим умислом, оскільки особа завідомо усвідомлює неправдивість відомостей, що містяться в її показаннях, висновку, доказах, звіті чи перекладі, і бажає їх надати.

Однак, слідчим Лаб’яком В.І. в ході досудового розслідування не була надана належна правова оцінка фактам, які були наведені в заяві ОСОБА_1 та не були проведені всі необхідні слідчі дії, які дали б можливість зробити відповідні висновки. Зокрема, слідчим не був належним чином проведений допит гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на предмет достовірності показів ОСОБА_5, не було проведено очної ставки між гр. ОСОБА_6Ю та гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_5, не було проведено слідчого експерименту шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події тощо.

Вищевикладене, на думку слідчого судді, свідчить про те, що обставини даного кримінального провадження в порушення ч. 2 ст. 9 КПК України не досліджені повно та всебічно, а тому постанова про закриття кримінального провадження є передчасною та підлягає скасуванню.

Крім цього, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантується право людини і громадянина на справедливий суд.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» (BROGAN AND OTHERS v.THE UNITED KINGDOM) від 29 листопада 1988 року, остаточне).

У розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює весь період провадження.

У справі «Антоненков проти України» Європейський суд наголосив, що «розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника (рішення у справі «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, остаточне).

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017071030000388, розпочате 03 жовтня 2017 року, а закінчене вже 30 листопада 2017 року, слідчий суддя вважає, що даний строк є невиправдано коротким для ґрунтовного та всебічного з’ясування всіх обставин даної справи та надання їм належної правової оцінки, що призвело до передчасного висновку слідчого про відсутність ознак кримінального правопорушення.

Тому, на підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 28, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 30 листопада 2017 року – задовольнити.

Постанову слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12017071030000388, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення – скасувати.

Копії матеріалів кримінального провадження № 12017071030000388, які наявні у даному провадженні, направити до слідчого відділу Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для проведення досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_8