Рішення № 72914851, 07.03.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/164/18

№ 2-а/303/30/18

РІШЕННЯ

Іменем України

07 березня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого - судді Пак М.М.

секретар судового засідання Тромпак В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мукачево адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради Закарпатської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконкомі Мукачівської міської ради від 17 липня 2017 року, -

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради від 17 липня 2017 року.

15 лютого 2018 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду проведено заміну первісного відповідача на належного - адміністративну комісію при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради Закарпатської області.

Адміністративний позов мотивує тим, що 17 липня 2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради було винесено постанову, якою позивача, як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіанта», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Однак, позивач вважає вказану постанову незаконною та протиправною. Про існування даної постанови позивачу стало відомо тільки наприкінці грудня 2017 року від представників Мукачівського ДВС, на виконанні якого знаходиться примусове стягнення штрафу. Копію постанови позивач отримав тільки 22 грудня 2017 року, після звернення до відповідача. Позивач також вказує на те, що про засідання адмінкомісії його не повідомили, тому навести свої заперечення та пояснення. Так, 20 червня 2017 року головним інспектором Мукачівського міського комунального підприємства «Муніципальна поліція» - ОСОБА_2 був складений протокол №720/17 про адміністративне правопорушення відносно позивача за статтею 152 КУпАП про те, що о 10 годині 20 хвилин в місті Мукачеві по вулиці Рауля Валенберга, біля будинку №29, ним розміщено вивіску без підстав та вимог, чим порушено вимоги п. 8.3 Розділу 8 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів м.Мукачево. 17 липня 2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради Закарпатської області, за результатами розгляду вказаного протоколу була прийнята постанова, відповідно до якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень. З аналізу норм законодавства вбачається, що саме органи державної влади на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, мають право видавати обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень, а також складати протоколи та накладати штрафи. Проте, законом не визначено, що на виконавчі органи міських рад покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу та право видавати обов’язкові для виконання приписи, складати протоколи та накладати штрафи. У зв’язку з вищевикладеним, позивач звертається до суду та просить постанову адміністративної комісії при виконкомі Мукачівської міської ради від 17 липня 2017 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення та стягнення штрафу визнати незаконною та скасувати.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить його задоволити.

Відповідач - представник адміністративної комісії при виконавчому комітету Мукачівської міської ради ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася

-2-

належним чином, про причини неявки суд не повідомила, надіслала на адрес суду заяву про долучення до матеріалів справи відповідні документи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд виходить із наступних обставин.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 липня 2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради у складі: голови комісії - ОСОБА_4, заступника голови комісії ОСОБА_5, секретаря комісії – ОСОБА_3, членів комісії: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 винесено Постанову, якою директора товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРІАНТА» - ОСОБА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (а.с.6-7).

Із вказаної постанови також вбачається, що 20 червня 2017 року головним інспектором Мукачівського міського комунального підприємства «Муніципальна поліція» ОСОБА_2 було складено протокол №720/17 про адміністративне порушення відносно директора ТзОВ «ВАРІАНТА» ОСОБА_1, який розмістив вивіску без підстави та вимог, визначених сесією Мукачівської міської ради, та без відповідних вимог до технічного паспорту, чим порушено вимоги п. 8.5 Розділу 8 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів м.Мукачево.

У свою чергу стороною відповідача надані наступні документи:

Протокол про адміністративне правопорушення за № 720/17 складеним Мукачівським міським комунальним підприємством “Муніципальна поліція” від 20 червня 2017 року, про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме: о 10 годині 20 хвилин 20 червня 2017 року в місті Мукачево по вул.Рауля Валенберга біля будинку №29, директор ТзОВ “Варіанта” розмістив вивіску без підстав та вимог визначеного сесією Мукачівської міської ради та без відповідних вимог до технічного паспорту, чим порушив вимоги п.8.3 розділ 8 “Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку, утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів міста Мукачево”. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до копії Пояснення ОСОБА_12, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кв.№1, остання повідомляє про те, що дана вивіска розташована проти її вікна попередньої фірми, яка перенеслася за адресою: м.Мукачево, пл.Кирила і ОСОБА_8 №3, третій поверх. Бажає вивіску зняти, так як клієнти звертаються в пошуках даної фірми у будинок №29, кв.№1.

Відповідно до Пояснень наданих ОСОБА_1 20 червня 2017 року Директору ММКП Муніципальної поліції, щодо вивіски, яка розміщена на вул.Валенберга буд.№29, то дана вивіска розміщена на опорі, яка належить і з дозволу КП Комбінат благоустрою, про що складена цивільно правова угода. Дана вивіска нікому не заважає, вона розміщена на законних підставах та останній рік не включається для нічної підсвітки.

З копії Листа від 05 липня 2017 року за №1312/04-12 адміністративної комісії виконавчого комітету Мукачівської міської ради вбачається, що ОСОБА_1 викликається на 15 годину 17 липня 2017 року, для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №720/17 від 20 червня 2017 року.

17 липня 2017 року ОСОБА_1 та Директору ММКП “Муніципальна міліція” ОСОБА_13 супровідним Листом за № 1440/04-12, направлено копію Постанови від 17 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог статті 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Нормами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням

-3-

необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено, що за вчинення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, передбачено відповідальність у виді накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністартивні правопорушення, становлять дії, що полягають в порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах. Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою. Об’єктивна сторона правопорушення, полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб’єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

В Законі України “Про рекламу” визначено поняття, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про рекламу”, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України “Про рекламу”, вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно частини 1 статті 16 Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 26 “закону України “Про рекламу”, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури, - щодо спорудження житлового будинку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Нормою частини 2 статті 26 даного Закону встановлено, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання

-4-

порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Також, суд звертає увагу на зміст статті 27 Закону України “Про рекламу”, особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. ... Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України “Про рекламу”, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Так, національним законодавством визначений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №693 від 26 травня 2004 року, який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Так, відповідно до пункту 8 даного Порядку, накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

В пункті 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів віднесено затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов’язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Так, відповідно до пункту 8 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів м. Мукачево в новій редакції затверджений Рішенням 24 сесії 7 скликання Мукачівської міської ради за №554 від 16 березня 2017 року, роботи, пов’язані з розташуванням рекламних засобів, без додержання Правил, визначених сесією Мукачівської міської ради, щодо проведення таких робіт та вимог вважаються незаконними і тягнуть за собою відповідальність, визначену законом. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються у порядку визначеному чинним законодавством …. Розміщення вивісок власниками (користувачами) проводиться на підставі та відповідно до вимог Порядку, визначеного сесією Мукачівської міської ради та відповідно до технічного паспорта.

-5-

У відповідності до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, д оказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності з вимогами частини 1 статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути повідомлена про час і місце розгляду справи. У відсутність такої особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову адміністративної комісії по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

Згідно норми закону, викладеній у пункті 4 частини 1 статті 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно вимог статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормою частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2017 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради було винесено Постанову, якою директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Варіанта”, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень. Так, підставою винесення адміністративною комісією даної постанови став Протокол №720/17 складений головним інспектором Мукачівського міського комунального підприємства “Муніципальна поліція” ОСОБА_2 від 20 червня 2017 року, з якого вбачається, що директора ТзОВ ОСОБА_1 біля будинку №29 по вул. Рауля Валенберга розмістив вивіску без підстави та вимог, визначених сесією Мукачівської міської ради та без відповідних вимог до технічного паспорту, чим порушено вимоги пункту 8.5 Розділу 8 Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів м.Мукачево.

У свою чергу суд звертає увагу на зміст частини 1 статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою встановлено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути повідомлена про час і місце розгляду справи. У відсутність такої особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом знайдено підставність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки ним підтверджено підстави для скасування оскаржуваної постанови : так, справа про адміністративне правопорушення була розглянута у його відсутності, що, на думку суду, є суттєвим порушенням його прав, передбачених ст.268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості дати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання та користуватися юридичною допомогою тощо, а також судом встановлено,

-6-

що відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №693 від 26 травня 2004 року, головний інспектором Мукачівського міського комунального підприємства «Муніципальна поліція» ОСОБА_2 не мав права складати протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, суд приходить до висновку що адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови адміністративної комісії при виконкомі Мукачівської міської ради від 17 липня 2017 року - підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3. 18, 71, 99, 102, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.9, 16, 26, 27, Закону України “Про рекламу”, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №693 від 26 травня 2004 року , суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови адміністративної комісії при виконкомі Мукачівської міської ради від 17 липня 2017 року - задоволити.

Скасувати Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради від 17 липня 2017 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення та стягнення штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі оголошення лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.М.Пак