Рішення № 72914033, 22.03.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/1645/18

Провадження № 2/243/1045/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Янчевському В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов’янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, за участю представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2018 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження. ОСОБА_4 був зареєстрований у м. Чистякове (Торез), проте фактично проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, куди він вимушений був переїхати внаслідок проведення АТО. 13.06.2017 року ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилася спадщина. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька. Внаслідок проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 виїхав до Російської Федерації, де зараз проживає у м. Таганрозі. У зв’язку з цим він видав нотаріально посвідчену довіреність своїй матері ОСОБА_2 для представництва його інтересів. Представник ОСОБА_2 звернулась з документами до приватного нотаріуса м. Слов’янська за місцем відкриття спадщини. Нотаріус повідомив, що пропущений строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2018 р. Вважає, що шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки спадкоємець знаходиться в Російській Федерації, він не мав можливості відразу приїхати до України, йому був необхідний час для оформлення документів в РФ.

Просить визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після його батька ОСОБА_4, померлого 13.06.2017 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 до суду не з’явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Донецької області в судове засідання не з'явився, відповідачем до суду направлено клопотання з проханням розглянути справу без участі їх представника та винести рішення на розсуд суду.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1, 29.04.1969 народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, Краснодарського краю, що підтверджується копією його паспорту ( а. с. 4, з.б.).

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження ІІ – АЯ № 914518 від 12.05.1969 року (а.с.6)

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.06.2016 р. № 144025811, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4 – Узень, Новоузенський район, Саратовська область, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5 (Торез) вул. м-н, 4, 35/32, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.7)

Згідно довідки про склад сім’ї, яка видана ОСОБА_4, що мешкає в с. Пришиб по вул. Польова, 51, Слов’янського району, Донецької області, про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, за даною адресою мешкає без реєстрації (а.с.8)

Згідно акту, який виданий депутатом Маяківської сільської ради ОСОБА_5, проведено обстеження домоволодіння, розташованого за адресою: с. Пришиб, вул. Польова, 51, та встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, дійсно проживає за вищевказаною адресою з 26.06.2016 року, це також підтверджують сусіди: ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.9)

Як вбачається зі свідоцтва про смерть ІІ-НО № 010000 від 08.12.2017 року, яке видане ОСОБА_3 районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7, помер 13.06.2017 року у м. Чистякове (Торез) (а.с.10)

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2018 року № 51/02-31, виданою приватним нотаріусом ОСОБА_3 нотаріального округу Донецької області ОСОБА_8, відмовлено у прийнятті заяви про видачу спадщини після померлого ОСОБА_4, оскільки ним пропущено шестимісячний строк. (а.с.11)

У справі «Кіпр проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), висновок ЄСПЛ слід розуміти у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей, шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Статтею 1261 визначається перша черга спадкоємців, так зокрема частиною першою вказаної статті визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до роз’яснень, що викладені у листі Вищого спеціалізованого суду України, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини визначається судом у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Суди першої інстанції повинні враховувати роз'яснення, які містяться у абзаці 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7, згідно з якими поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1/ у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2/ ці обставини визнані судом поважними (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-85цс12.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приймає до уваги доводи позивача ОСОБА_1 щодо причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини через перебування його в м. Таганрозі, Російської Федерації та визнає їх поважними.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, враховуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, вважає за належне визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном в три місяці, який буде достатнім для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 16, 1241, 1272, 1301 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 259, 264-265, 280-281 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, за участю представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити повністю.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини.

Встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН: НОМЕР_1, додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, померлого 13.06.2017 року, терміном в три місяці, обчислюючи від дня, наступного після вступу рішення суду в законну силу.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення складене та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_9