Рішення № 72913510, 23.01.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3140/17

Провадження № 2-а/210/92/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"23" січня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання Філіпенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_2 до Криворізького південного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, просив рішення від 02.02.2017 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині відмови йому у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1, визнати протиправними. До того ж, визнати неправомірними дії Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період роботи вогнетривником 4, 5 розряду на гарячих дільницях робіт КСУ тресту «Укркоксохімремонт» (ВАТ «Криворіжкоксохімремент») з 30.03.1978 року по 11.05.1980 року, з 25.06.1982 року по 01.01.1984 року, з 01.07.1985 року по 01.01.1986 року, з 01.01.1996 року по 30.09.1996 року, та періоду проходження строкової військової служби з 17.05.1980 року по 19.06.1982 року. Крім того, просив суд зарахувати даний час роботи та період проходження військової строкової служби, до пільгового стажу за Списком № 1, й здійснити перерахунок пенсії та сплатити різницю з урахування раніше виплачених сум пенсії, починаючи з 11.01.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає те, що з 30.03.1978 року по 11.05.1980 року працював вогнетривником 4 розряду на гарячих дільницях робіт КСУ тресту «Укркоксохімремонт», звільнений у зв'язку з призовом до лав Радянської армії; з 17.05.1980 року по 19.06.1982 року проходив службу в лавах Радянської армії; з 25.06.1982 року по 30.09.1996 року працював вогнетривником 4,5 розряду на гарячих дільницях робіт КСУ тресту «Укркоксохімремонт»; з 06.10.1996 року по 30.07.20005 року водієм КСУ ВАТ « Дніпрококсохімремонт»; з 03.02.2004 року по 30.12.2016 року займався підприємницькою діяльністю, яку припинив 30.12.2016 року.

Після досягнення ним 56 років, 11.01.2017 року він звернувся до Криворізького південного об'єднаного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 ЗУ « Про пенсійне забезпечення». Рішенням комісії від 12.02.2015 року «Про результати розгляду заяви» для зарахування стажу роботи за Списком № 1, підтверджено період з 01.01.1984 року по 30.06.1985 року, з 01.01.1986 року по 31.12.1995 року, що в цілому складає 11 років 6 місяців. Тобто вважає, що до його пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано 6 років та 11 місяців.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності його представника ОСОБА_5 Крім того в заяві зазначив, що на позовних вимогах наполягає, та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Криворізького південного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Кірюшкіна Г.В. в судове засідання не з'явився, надалав до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Крім того, до суду надано письмові заперечення на адміністративний позов, в яких представник відповідача просив суд в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у запереченні на позовну заяву.

Представник відповідача Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в задоволенні позовних вимог, просив суд відмовити з підстав викладених у запереченні.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не є обґрунтованими та в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посаді показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

ОСОБА_2 в період з 30.03.1978 року по 11.05.1980 року працював вогнетривником 4 розряду на горячих дільницях робіт КСУ тресту «Укркоксохімремонт».З 25.06.1982 року по 30.09.1996 року працював вогнетривником 4, 5 розряду на гарячих дільницях робіт КСУ тресту «Укркоксохімремонт» ( відповідно наказу № 67 від 02.02.1983 року перейменовано на ВАТ «Криворіжкоксохімремент»), що підтверджується записом в дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.11.2002 року (а.с. 13).

В період з 17 травня 1980 року по 19 червня 1982 року ОСОБА_2 перебував на службі в Армії, що підтверджується військовим білетом серії НОМЕР_2 від 15.05.1980 року (а.с. 14).

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визнанні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до п.2 Порядку №383 під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Згідно розділу ІV Списку № 1, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, право на пільгову пенсію мають вогнетривники, зайнятті на гарячих ділянках робіт. Згідно розділу ІV Списку № 1, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, право на пільгову пенсію мають вогнетривники, зайнятті на гарячих ділянках робіт.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з дублікату трудової книжки ОСОБА_2, серії НОМЕР_1 від 15.11.2002 року (а.с. 13), в останній відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме відсутні дані про те, що позивач працював на роботах, передбачених Списками повний робочий день.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Право на пенсію та період, який підлягає зараховуванню до пільгового стажу роботи, визначається підприємством шляхом надання уточнюючої довідки.

Як вбачається з архівної довідки № 1411/24-02/1 від 29.12.2016 року, в останній наявні відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_2 лише за період 01.01.1984 року по 01.07.1985 року, та з 01.01.1986 року по 01.01.1987 року (а.с. 35). До того ж, з довідки від 20.01.2017 року № 46/22-02-13 вбачається про нарахування заробітної плати ОСОБА_2 лише за період з 01.01.1992 року 01.01.1996 року (а.с.36) .

Внаслідок чого, не можливо підтвердити факт виконання ОСОБА_2 робіт в умовах, передбачених Списком № 1, не менше 80% робочого часу, в період роботи з 30.03.1978 року по 11.05.1980 року, з 25.06.1982 року по 01.01.1984 року, з 01.07.1985 року по 01.01.1986 року, з 01.01.1996 по 30.09.1996 року, що є однією з головних умов для можливості зарахування періоду роботи до пільгового стажу.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_2 про зарахування та періоду проходження строкової військової служби з 17.05.1980 року по 19.06.1982 року, суд обґрунтовує наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (редакція законна, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що час проходження строкової військової служби , а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України « Про оборону України», зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призору на строкову військову службу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до закону України « Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вбачається з письмових матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_2 на час призову на строкову військову службу працював на посаді, що не дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому для зарахування періоду проходження строкової служби з 17.05.1980 року по 19.06.1982 року, до пільгового стажу за Списком № 1, законні підстави відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст1 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 1 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, наведені позивачем в адміністративному позові доводи і надані докази свідчать про безпідставність заявлених вимог, а тому даний позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, ст.ст. 13, 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Криворізького південного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії , відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Хлистуненко