Ухвала суду № 72913032, 23.03.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/1107/18

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23.03.2018 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди і супроводу батька, –

В С Т А Н О В И Л А:

До Костянтинівського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій вона просить надати їй дозвіл на тимчасове вивезення з території України малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди та супроводу батька дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на період з дня набрання рішення законної сили та до досягнення дитиною шістнадцятилітнього віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Розпорядженнями Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визнання територіальної підсудності справ» від 02 вересня 2014 р. визначено територіальну підсудність Центрально-Міського суду міста Макіївки Донецької області у зв’язку із проведенням антитерористичної операції – до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.

Проте позовна заява подана з порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст.175, а саме позивачем не викладені обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а саме: позивачем не зазначені конкретно визначені поїздки, мета таких поїздок, країни та дати, в які такі поїздки будуть здійснені, терміни перебування, які необхідні для реалізації мети виїзду, не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини. В порушення ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача по справі.

Крім того, до позовної заяви позивач долучив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на його важкий фінансовий стан та неможливість сплатити судовий збір.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. Згідно із ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додано доказів на підтвердження існування вищенаведених умов для звільнення її від сплати судового збору. А отже, суд дійшов до висновку про те, що вказане клопотання позивача є необґрунтованим.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду позову немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. А отже, судовий збір за подання вказаного позову складає 704,80 грн. (1762 грн. х 0,4).

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто судовий збір підлягає сплаті за подання даного позову на розрахунковий рахунок 31215206700058, код одержувача 37890775, одержувач платежу Державний бюджет м. Костянтинівки, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код класифікації і доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області, ЄДРПОУ суду 26503454.

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та запропонувати сплатити судовий збір в розмірі - 704,80 грн. на вищезазначений рахунок та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору, або клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відповідні докази або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 133, 136, 175, 177, 185, 260, 261, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди і супроводу батька - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду лише з підстав визначення розміру судових витрат до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя