Ухвала суду № 72912882, 23.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4009/18

Провадження № 2/161/1820/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

23 березня 2018 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь О.М., вивчивши позовну ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2, про визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2, про визнання недійсним договору.

Подана заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір при подачі позову не сплачено з посиланням на наявність у позивача пільги, передбаченої ст.22 Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак, із зазначених підстав позивач не звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені у наведеному законі застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

За змістом статті 5 Закону України «Про судовий збір» споживачі за позовами, що пов’язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному Закону, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

В рішенні Конституційного Суду України № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року, яке є остаточним та обов'язковим до виконання на території України, також зазначено, що перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання позову, визначено у статті 5 ЗУ «Про судовий збір» і цей перелік є вичерпним.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є ЗУ «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Аналогічна думка висловлена Верховним Судом України в ухвалах від 16.01.2016 року (справа № 6-3084ц15), від 29.01.2016 року (справа № 6-209ц16), від 03.02.2016 року (справа № 6-228ц16), від 09.02.2016 року (справа № 6-36ц16), від 01.03.2016 року (справа № 6-484ц16), від 30.11.2016 року (справа № 6-1121цс16).

Між тим, ст.22 ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності. Цим Законом встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно ст.1 ч.1 п.22 Закону № 1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Разом з тим, позивач просить визнати недійним кредитний договір, який укладено між ПАТ КБ «Привабанк» та ОСОБА_2, тобто сама позивач не є стороною оспорюваного правочину. Обґрунтування позову, зокрема, щодо укладення вказаного кредитного договору здійснювалось в інтересах її сім’ї, а отримане за договором майно було використане в інтересах сім’ї - входить до предмета доказування, а тому визнання позивача споживачем за вказаним кредитним договором підлягає доказуванню в межах розгляду даної справи та не може слугувати підставою для звільнення позивача від сплати судового збору за ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відтак, вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А тому, позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до ЗУ «Про судовий збір» в розмірі 704,80 грн.

(Реквізити рахунку для оплати судового збору : Банк УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, МФО 803014, № доходного рахунку щодо сплати судового збору 31214206700002, Одержувач коштів м. Луцьк, 22030001, Ідентифікаційний код одержувача 38009628).

Оригінал платіжного документа необхідно пред’явити в суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин даний позов слід залишити без руху, а позивачу - надати строк для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2, про визнання недійсним договору - залишити без руху, про що повідомити позивача і надати їй строк для усунення недоліків протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.