Вирок № 72912796, 23.03.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17117/17

Провадження № 1-кп/161/290/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 23 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковальчук В.О.,

секретаря судового засідання Камінському Ю.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за

№12017030010004160 від 06 вересня 2017 року, про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого та зареєстрованим місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту, 30 червня 2017 року звільненого по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

з участю:

прокурора Урин С.З.

потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження

В С Т А Н О В И В :

Біля 15-ої години 00 хвилин 05 вересня 2017 року, в м. Луцьк, ОСОБА_1, з корисливих мотивів та умислом на незаконне заволодіння майном, шляхом віджиму рами вікна, проникнувши через відчинене ним вікно до житла, будинку №57 «Б», що по вул. Дубнівській, що у м. Луцьку, Волинської області, повторно, таємно викрав чуже майно, а саме: грошові кошти у сумі 3000 гривень, 500 доларів США, згідно офіційного курсу НБУ станом на момент вчинення злочину становить 12 953,12 гривень, каблучку золоту, 585 проби, вагою 1,5 грами, вартістю 1035 грн., жіночий ланцюжок із золота, 585 проби, вагою 4 грами, вартістю 2760 грн., підвіску золоту, 585 проби, вагою 1 грам, вартістю 690 грн., обручку золоту, 585 проби, вагою 1,5 грам, вартістю 1035 грн., чоловіча печатку із золота, 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 2070 грн., тризуб золотий, 585 проби, вагою 1,2 грами, вартістю 828 грн., сережки золоті, 585 проби, вагою 1,5 грами, вартістю 1035 грн., сережки срібні, 925 проби, вагою 5,84 грам, вартістю 684 грн., а всього викрав майна на загальну суму 26 090,12 гривень, заподіявши ОСОБА_2, майнової шкоди в зазначеному розмірі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України не визнав та показав, що злочину він не вчиняв та відмовився відповідати на запитання.

Суд, відповідно до ст.ст.22,349 КПК України дослідив докази сторони обвинувачення.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що в обідню у вересні, подзвонила сусідка і повідомила що у її будинку відкриті двері, в зв’язку з чим викликали поліцію та подала заяву про проникнення в будинок.

Разом з тим, ОСОБА_2 показала, що виявила, що пошкоджено вікно, відчинені двері, та в кімнатах перекинуті речі, та що з дому, з комоду зникли грошові кошти у сумі 3000 гривень, 500 доларів США, золоті вироби, ланцюжок, каблучка та чоловічі золоті вироби.

Вона оцінила суму заподіяних збитків золотих виробів, оскільки працювала 7 років адміністратором у ювелірному магазині, тому орієнтується у вазі та ціні на ювелірні вироби,

оскільки здавала вироби на реставрацію, попередньо важила їх, а тому оцінила ціну виробів на момент їх купівлі.

З поданої 05 вересня 2017 року заяви ОСОБА_2 встановлено, що наданий письмовий дозвіл на проведення огляду будинку, що під №57 Б по вул. Дубнівській в м. Луцьку(а.с.65).

З протоколу огляду місця події від 5 вересня 2017 року встановлено, що виявлено та зафіксовано, що у дитячій кімнаті будинку №57 Б, що по вул. Дубнівській у м. Луцьку,відчинене вікно, в кімнатах перекинуті речі, виявлені та вилучені відбитки слідів взуття та сліди пальців рук з внутрішньої сторони вікна,та чашка (а.с.60-64).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що у післяобідню пору почув, що у сусідів загавкала собака, а тому виглянув через паркан та побачив чоловіка, якого він гукнув, однак, той не повернувся, а вибивши раму вікна, заліз через вікно у будинок, а потім вийшовши через двері, пішов у сторону залізничної дороги.

Також, свідок ОСОБА_4 показав, що вранці того ж дня, цей чоловік проходив біля будинку та оглядав його, чоловік був одягнений у чорній куртці з капюшоном, у темних штанах, можливо у джинсах з сумкою через плече, і це був саме обвинувачений ОСОБА_1, оскільки він його запам’ятав за рисами обличчя.

Згідно протоколу пред’явлення особи для впізнання від 20 жовтня 2017 року за участю свідка ОСОБА_4 встановлено, що воно було проведено у присутності чотирьох понятих, трьох статистів та свідок ОСОБА_4 за рисами обличчя, ростом, опізнав особу під №4, яка проникала в будинок, вказавши на ОСОБА_1 (а.с.66-67).

Згідно протоколу отримання зразків для експертизи від 20 жовтня 2017 року встановлено, що у ОСОБА_1 відібрані зразки відбитків долоней та пальців рук для проведення дактилоскопічної експертизи (а.с.79).

Відповідно до висновку експерта №588 від 20 жовтня 2017 року встановлено, що один слід пальця руки, виявлений та відкопійований на відрізок липкої стрічки, вилучений 5 вересня 2017 року в ході огляду місця події за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська,57Б, залишений пальцем руки особи дактилоскопічна карта якої заповнена на ім’я ОСОБА_1 (а.с.81-87).

Висновок експерта №577 від 17 жовтня 2017 року, що два сліди пальців рук, виявлені та від копійовані на відрізки липкої стрічки, вилучені 5 вересня 2017 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 57Б не доводять та не спростовують вини ОСОБА_1 (осіб) (а.с.69-76).

Визнаний постановою від 7 вересня 2017 року речовий доказ-чашка, також не доводить та не спростовує вину ОСОБА_1 (а.с.91).

В судовому засіданні сторона захисту, відповідно до ст.ст..22,349 КПК України доказів для спростовування обвинувачення чи для доведення невинності не подала,однак, захисник ОСОБА_3 просила суд визнати недопустимими доказами протокол огляду місця події, оскільки проведений всупереч ст.234 КПК України без дозволу всіх співвласників будинку та без дозволу суду, а відповідно і висновок експерта №588 від 20 жовтня 2017 року, оскільки такий доказ є похідним за результатами зазначеного огляду.

Окрім того, ОСОБА_3 просила визнати недопустимим доказом протокол впізнання від20 жовтня 2017 року, оскільки на той час ОСОБА_1 перебував в статусі свідка, а не підозрюваного.

Суд, встановив, що доводи захисника ОСОБА_3 щодо визнання зазначених доказів недопустимими безпідставні, оскільки слідчий діяв відповідно до ч.1 ст.233 КПК України, проводив огляд за добровільною згодою володільця та власника житла ОСОБА_2, та законом не передбачено надання такого дозволу іншими володільцями чи співвласниками.

Окрім того, суд встановив, що впізнання ОСОБА_1 слідчим проведено відповідно до вимог ст.228 КПК України, під час якого ОСОБА_1, перебуваючи на той час в статусі свідка не давав показань щодо обставин справи, а тому такий доказ відповідно до ст.86 КПК України є допустимим, отриманим в порядку КПК України, не містять ознак недопустимого доказу, що зазначені в ст.87 КПК України.

Таким чином, суд, на підставі об’єктивно проведеного аналізу, поданих з боку обвинувачення та захисту, допустимих та належних доказів, встановив доведеним заволодіння ОСОБА_1 чужим майном, шляхом проникнення в житло.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

Суд дослідив дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1.

Так, згідно вимоги про судимість, копій вироків Луцького міськрайонного суду від 20 вересня 2012 року, від 08 лютого 2017 року суд, встановив, що ОСОБА_1 судимий за скоєння злочинів проти власності, в тому числі шляхом проникнення в приміщення, що підтверджує його схильність до вчинення злочинів проти власності шляхом проникнення в приміщення (а.с.99-100, 104-110).

Згідно довідки про звільнення встановлено, що ОСОБА_1 30 червня 2017 року звільненого по відбуттю покарання (а.с.94).

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо (а.с.103).

З медичних довідок встановлено, що ОСОБА_1 осудний (а.с.101-102).

Згідно копій свідоцтв про шлюб, про народження встановлено, що ОСОБА_1 одружений,має на утриманні малолітню дитину (а.с.111-112).

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання суд не встановив.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочину, як тяжкого, дані про особу винного, що указані вище, відсутність пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин покарання, з’ясувавши думку потерпілого та прокурора, вважає, що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межі санкції статті, за якою притягається обвинувачений до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд, вважає, що відповідно до ст.ст.177,178, 183 КПК України, для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків відповідно до даного вироку, при доведеній вині в межах обвинувачення по даній справі, з врахуванням тяжкості призначеного покарання у виді позбавлення волі, віку, стану здоров’я, що не перешкоджає застосуванню запобіжного заходу, наявність утриманців, приходить до висновку, що до набрання вироку законної обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без зміни.

Заявлений позов цивільного позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 26090 гривень 12 копійок цивільний відповідач ОСОБА_1 не визнав з причин того, що не визнає обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.1166,1179 ЦК України суд встановив, що заявлений позов підлягає до повного задоволення.

Відповідно до п.4 ч.9 ст.100 КПК України речові докази: чашку, яка поміщена до спеціального експертного пакету №4320857, фрагмент сліду низу взуття, поміщений до спец пакету №4421341, сліди пальців рук, поміщені до спец пакету №4421370 – віддані до камери схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області – після набрання вироку законної сили – знищити (а.с.91).

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 1731 гривень 80 копійок з ОСОБА_1 за проведення експертиз (а.с.77,88).

На підставі викладеного, керуючись ст.368,370,371,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту затримання з 14-ої години 55 хвилин 21 жовтня 2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 21 жовтня 2017 року до вступу даного вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 1731(одна тисяча сімсот тридцять одна) гривень 80 копійок з ОСОБА_1 за проведення експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 26090 (двадцять шість тисяч дев’яносто) гривень 12 копійок на користь ОСОБА_5.

Речові докази: чашку, яка поміщена до спеціального експертного пакету №4320857, фрагмент сліду низу взуття, поміщений до спец пакету №4421341, сліди пальців рук, поміщені до спец пакету №4421370 – віддані до камери схову речових доказів Луцького ВП ГУНП у Волинській області – після набрання вироку законної сили – знищити.

На вирок може бути подана апеляція через Луцький міськрайонний суд в апеляційний суд Волинської області, протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а обвинуваченому, що перебуває під вартою, в той же строк, з часу отримання копії вироку.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, потерпілому і прокурору.

Головуючий Ковальчук В.О.