Вирок № 72911935, 23.03.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2289/17

Провадження № 1-кп/165/63/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого Лизун Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

прокурора Данилюка О.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську кримінальне провадження №12017030050001255 від 05 вересня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка не працює, не одружена, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

встановив:

У період часу з 15.08.2017 по 22.08.2017 ОСОБА_4, яка відповідно до наказу № 31 від 05.10.2016 працювала адміністратором у кафе-піцерії «Фелічіта» ТОВ «НОВО ПІЦЦА», розташованого за адресою: бульвар Шевченка, 8, м.Нововолинськ, і згідно посадової інструкції, затвердженої директором ТОВ «НОВО ПІЦЦА» 06.10.2016, була матеріально-відповідальною особою, маючи безпосередній доступ до коштів, які перебували у її відданні, та які надходили готівкою від споживачів, в порушення п.п.1.2., 2.32, 4.7 Посадової інструкції, де вказано, що адміністратор є матеріально-відповідальною особою та несе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому матеріальних цінностей у відповідності з діючим законодавством та Договором про матеріальну відповідальність; при відсутності керівника Ресторану адміністратор виконує його обов’язки та несе повну матеріальну відповідальність за матеріальні цінності, кошти та прийняті рішення, інвентар, обладнання, довірені йому для виконання посадових обов’язків, керуючись корисливим мотивом та єдиним злочинним умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, привласнила гроші у сумі 16 900 гривень, які зберігалися у сейфі кафе, чим спричинила ТОВ «НОВО ПІЦЦА» майнової шкоди на вказану суму.

Обвинувачена ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала себе винною повністю і показала, що в останні дні своєї роботи адміністратором у піцерії «Фелічіта» у м. Нововолинську, будучи матеріально відповідальною особою та маючи ключі від каси і сейфа, щодня брала звідти кошти на власні потреби, оскільки мала великі борги, потребувала коштів, щоб зібрати в школу сина та на лікування матері. У вчиненому щиро розкаялась, у майбутньому не вчинятиме правопорушень, відшкодує завдану потерпілій шкоду як тільки влаштується на роботу.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи, які вона не заперечує.

Суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням документів щодо речових доказів і документів, які характеризують обвинувачену як особу, оскільки, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачена та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає та роз’яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченої у привласненні чужого майна, яке перебувало у її віданні, доведена повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 191 КК України.

Суд не встановив обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3, а саме те, що вона на диспансерному обліку у лікарів нарколога і психіатра не знаходиться (а.м.п. 62, 64), не працює, не одружена (а.м.п. 68), має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.м.п. 69), за місцем проживання характеризується позитивно (а.м.п. 66), не судима (а.м.п. 58), суд також враховує те, що на час розгляду справи в суді завдана матеріальна шкода потерпілому не відшкодована.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст.191 КК України у виді обмеження волі в межах санкції частини цієї статті з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Суд приходить до висновку, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових злочинів нею та іншими особами.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 подав клопотання про звільнення ОСОБА_3 від покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки обвинувачена має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.

ОСОБА_3 погодилася на застосування щодо неї амністії, прокурор не заперечив проти застосування до обвинуваченої положень Закону України «Про амністію у 2016 році».

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисний злочин середньої тяжкості до дня набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», має неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, щодо якого не позбавлена батьківських прав, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЕГ №022658 від 19.04.2006 та довідкою виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 13.02.2018 №А-176, а також зважаючи на відсутність обмежень, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», щодо застосування відносно обвинуваченої амністії, тому є підстави для звільнення ОСОБА_3В від відбування покарання на підставі п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов ТОВ «НОВО ПІЦЦА» про стягнення з обвинуваченої 16 800,00 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який ОСОБА_3 визнала в повному обсязі, на підставі ст. 22, 1166 ЦК України підлягає задоволенню (а.п. 22).

Процесуальні витрати відсутні.

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, і призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов ТОВ «НОВО ПІЦЦА» задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «НОВО ПІЦЦА» 16 800 (шістнадцять тисяч вісімсот) гривень 00 коп. майнової шкоди.

Речові докази: зв’язку ключів у кількості чотири штуки із металу сірого кольору, два ключа із пластмасовими чорного кольору наконечниками з написом «ЭЛЬБОР», один ключ від сейфу, де зберігаються матеріальні цінності та документація, та один ключ від парадних вхідних дверей кафе-піцерії «Фелічіта», передані на зберігання директору ТОВ «НОВО ПІЦЦА» ОСОБА_1, залишити у її володінні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.В. Лизун