Рішення № 72911406, 19.03.2018, Луганський окружний адміністративний суд

6.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/2127/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання - Карча В.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 (ордер від 29.12.2017 серії ЛГ № 003458),

представників відповідача - Міщенко А.В. (довіреність від 05.01.2018), Ковальової Н.І. (довіреність від 02.01.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Рубіжанської міської ради Луганської області в особі управління землеустрою, архітектури та містобудування Рубіжанської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_4 до Рубіжанської міської ради Луганської області в особі управління землеустрою, архітектури та містобудування Рубіжанської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач посилалася на таке.

13.01.2009 на підставі рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 26.11.2008 № 43/31 фізична особа ОСОБА_5 уклав із Рубіжанською міською радою Договір оренди землі, зареєстрований у Рубіжанському міському відділі Луганської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040942000002, відповідно до умов якого ОСОБА_5 як орендар прийняв у строкове платне користування строком на 25 років земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0225 га, для будівництва магазину.

12.06.2014 рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області № 42/92 ОСОБА_5 надано згоду на передачу вказаної земельної ділянки в суборенду громадянці ОСОБА_4 (позивачу) на умовах, обмежених Договором оренди землі від 13.01.2009 № 040942000002, укладеним між Рубіжанською міською радою та ОСОБА_5

На підставі вказаного рішення Рубіжанської міської ради від 12.06.2014 № 42/92 між позивачем та ОСОБА_5 27.11.2015 було укладено Договір суборенди землі, а саме: земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 для будівництва магазину, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0225 га. Зазначений Договір суборенди укладено в межах строку дії Договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_5, до 13.01.2034.

Право суборенди позивача на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2015, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.12.2015 № 50433861.

У зв'язку з реалізацією намірів щодо забудови земельної ділянки, а саме - будівництва магазину, відповідно до положень статей 35, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивачем 09.06.2017 було зареєстровано повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих будівельних робіт за № ЛГ 103171595212.

На виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 19.09.2017 позивач звернулася до управління землеустрою, архітектури та містобудування Рубіжанської міської ради з заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні (суборенді) позивача. До вказаної заяви, окрім інших необхідних документів, відповідно до вимог частини третьої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивачем було надано містобудівний розрахунок з інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Але листом від 29.09.2017 за вих. № 151 управління землеустрою, архітектури та містобудування Рубіжанської міської ради відмовило позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва магазину продовольчих товарів в районі будинку № АДРЕСА_1.

Згідно вказаного листа підставою для відмови зазначено таке: «Розглянувши наданий містобудівний розрахунок слід зазначити, що розміщення об'єкту містобудування (магазин продовольчих товарів) в районі будинку АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п. 2* додатку 3.1, п. 3.8*, п. 3.11* ДБН 360-92**».

Однак, відповідно до частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Позивач зазначає, що містобудівний розрахунок, доданий до заяви позивача, було виконано кваліфікованим архітектором ТОВ «Рібіжбудпроект», в межах земельної ділянки, що знаходиться у позивача на праві суборенди та відповідає цільовому призначенню та виду використання земельної ділянки та всім встановленим на даний час нормам, правилам та стандартам.

Відповідь відповідача про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень не містить обґрунтувань та конкретних посилань на те, в чому саме виразилася невідповідність розміщення магазину продовольчих товарів нормам ДБН, зазначеним у відповіді, та в результаті чого це було з'ясовано. На думку позивача, відмова відповідача стосується, насамперед, місця розташування магазину, а не порушення вимог ДБН, що суперечить рішенням Рубіжанської міської ради від 26.11.2008 № 43/31 та від 12.06.2014 № 42/92 та визначеному призначенню й виду використання земельної ділянки. При цьому посилання відповідача на невідповідність розміщення об'єкта містобудування вимогам п. 3.8* ДБН 360-92** взагалі стосується реконструкції, а не нового будівництва.

Більше того, у 2007 році, перед отриманням земельної ділянки у користування на умовах оренди, на підставі рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради від 21.08.2007 № 738 гр. ОСОБА_5 було надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт для будівництва магазину по АДРЕСА_1, та відділом містобудування та архітектури Рубіжанської міської ради останньому було видане «архітектурно-планувальне завдання № 12/87», яке по суті і визначало містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. При цьому жодних невідповідностей щодо розміщення магазину в межах земельної ділянки, наданої у користування, вказаний документ не передбачав. Крім того, орендарем ОСОБА_5 при оформленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво магазину було отримано висновок № 28 щодо проекту відбору (відведення) земельної ділянки для будівництва магазину від 14.04.2008, відповідно до якого розташування земельної ділянки відповідає генеральному плану та придатне для відведення для будівництва магазину.

На підставі викладеного позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачеві в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва магазину продовольчих товарів в районі будинку № АДРЕСА_1 Луганської області; зобов'язати відповідача переглянути заяву позивача від 19.09.2017 щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва магазину продовольчих товарів в районі будинку № АДРЕСА_1 Луганської області.

Ухвалою суду від 03.01.2018 позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків.

19.01.2018 на виконання ухвали суду позивачем надано уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 22.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.02.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На теперішній час на території міста Рубіжне є чинними генеральний план м. Рубіжне, затверджений рішенням Ворошиловградського обласного виконавчого комітету від 08.07.1986, та генеральний план (концепція розвитку) м. Рубіжне, затверджений рішенням 16 сесії Рубіжанської міської ради від 09.04.2017.

На схемі генерального плану відображені об'єкти, що будуються, та запроектовані об'єкти. На території існуючої забудови, обмеженою вул. 30 років Перемоги, вул. Володимирської (колишня Леніна), проспект Московський, вул. Будівельників, не запроектований об'єкт, для будівництва якого позивач звернувся із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

На підставі викладеного та керуючись частиною четвертою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління землеустрою, архітектури та містобудування дійшло висновку про невідповідність намірів забудови ОСОБА_4 містобудівній документації на місцевому рівні, а саме - генеральному плану.

Розглянувши наданий позивачем містобудівний розрахунок, відповідач дійшов висновку, що розміщення об'єкту містобудування (магазин продовольчих товарів) в районі будинку АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п. 2* додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», а саме: при проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення.

У наданому містобудівному розрахунку (схема генплану розміщення об'єкта містобудування) відсутня можливість проїзду пожежних машин до стін магазину, що проектується.

Також визначена невідповідність будівництва, що проектується, п. 3.11 ДБН 360-92**, яким передбачено, що для під'їзду до груп житлових будинків, великих установ і підприємств обслуговування, торгових центрів треба передбачити основні проїзди, а до будинків, що стоять окремо, - другорядні проїзди, розміри яких приймаються відповідно до таблиці 7.1 цих норм, а саме 3.0-3.5 м. На другорядних (односмугових) проїздах треба передбачати роз'їзні майданчики завширшки 6 і завдовжки 15 м на відстані не більше 75 м один від одного. Тупикові проїзди повинні бути завдовжки не більше 150 м і закінчуватися поворотними майданчиками, які забезпечують можливість розвороту сміттєвозів, прибиральних і пожежних машин.

Стосовно невідповідності будівництва п. 3.8* ДБН 360-92** відповідач повідомляє таке.

Розглянувши існуючий стан міста (графічні матеріали генерального плану), земельна ділянка, на якій планується будівництво магазину, знаходиться на території, планувальна структура якої сформована, тому здійснення нового будівництва є реконструкцією житлової забудови, що склалася.

Пунктом 3.8* ДБН 360-92** встановлено, що реконструкція житлової забудови, яка склалася, повинна передбачати: планомірне упорядкування територій; модернізацію старих капітальних будинків; знесення частини придатного для експлуатації фонду з метою вирішення невідкладних загальноміських потреб; винос або перепрофілювання шкідливих у санітарно-гігієнічному і вибухово-, пожежонебезпечному відношенні об'єктів; використання вивільнювальних ділянок для розміщення нового житлового і культурно-побутового будівництва, озеленення, улаштування спортивних і дитячих майданчиків, куточків відпочинку тощо. Тобто, для нового будівництва повинні використовуватися вивільнювальні у ході проведення реконструкції забудови, що склалися, земельні ділянки, а не вільні від забудови земельні ділянки, як у випадку будівництва магазину по АДРЕСА_1.

Також відповідач зазначає, що до Рубіжанської міської ради неодноразово надходили звернення мешканців прилеглих до місця будівництва будинків щодо незгоди з проведенням будівництва.

Таким чином, відповідач вважає, що відмова в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є обґрунтованою та законною та просить у задоволенні позову відмовити (арк. спр. 73-74).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, просила задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, надали суду пояснення, аналогічні викладені в відзиві на позовну заяву, просили в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, дослідивши письмові докази, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 КАС України, суд дійшов такого.

Судом установлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Рубіжанської міської ради від 21.08.2007 № 738 ОСОБА_5 було надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт для будівництва магазину по АДРЕСА_1, та відділом містобудування та архітектури Рубіжанської міської ради останньому було видано архітектурно-планувальне завдання № 12/87 (арк. спр. 8, 10-13).

13.01.2009 на підставі рішення Рубіжанської міської ради Луганської області від 26.11.2008 № 43/31 фізична особа ОСОБА_5 уклав із Рубіжанською міською радою Договір оренди землі, зареєстрований у Рубіжанському міському відділі Луганської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040942000002, за умовами якого ОСОБА_5 як орендар прийняв у строкове платне користування строком на 25 років земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0225 га, для будівництва магазину (арк. спр. 14, 15-16).

Рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області від 12.06.2014 № 42/92 ОСОБА_5 надано згоду на передачу вказаної земельної ділянки в суборенду громадянці ОСОБА_4 (позивачу) на умовах, обмежених Договором оренди землі від 13.01.2009 № 040942000002, укладеним між Рубіжанською міською радою та ОСОБА_5 (арк. спр. 22).

На підставі вказаного рішення Рубіжанської міської ради від 12.06.2014 № 42/92 між позивачем та ОСОБА_5 27.11.2015 було укладено Договір суборенди землі, а саме: земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 для будівництва магазину, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0225 га. Зазначений Договір суборенди укладено в межах строку дії Договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_5, до 13.01.2034 (арк. спр. 23-24).

Право суборенди позивача на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.12.2015, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.12.2015 № 50433861 (арк. спр. 26).

Відповідно до положень статей 35, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позивачем 09.06.2017 було зареєстровано повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих будівельних робіт за № ЛГ 103171595212 (арк. спр. 30).

19.09.2017 позивач звернулася до управління землеустрою, архітектури та містобудування Рубіжанської міської ради з заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні (суборенді) позивача. До вказаної заяви позивач додала копію паспорту і коду, копію договору оренди і суборенди землі, копію повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, витяг з державного реєстру від 2014, 2015 років, копію рішення від 12.06.2014 № 42/92, витяг з ДЗК, містобудівний розрахунок (арк. спр. 31).

Листом від 29.09.2017 № 151 управління землеустрою, архітектури та містобудування Рубіжанської міської ради відмовило позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва магазину продовольчих товарів в районі будинку № АДРЕСА_1. Підставою для відмови зазначено таке: «Розглянувши наданий містобудівний розрахунок слід зазначити, що розміщення об'єкту містобудування (магазин продовольчих товарів) в районі будинку АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п. 2* додатку 3.1, п. 3.8*, п. 3.11* ДБН 360-92**» (арк. спр. 32).

Вирішуючи питання щодо правомірності вказаних дій та рішення відповідача щодо відмови в наданні позивачеві містобудівних умов та обмежень, суд керується таким.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, який застосовується судом у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 17 Закону № 3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Статтею 29 Закону № 3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

На час виникнення спірних правовідносин також діяв Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за № 912/19650 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2.1 вказаного Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 2.4 Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не посилається та судом не встановлено, що позивачем не подано визначені частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI документи, необхідні для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, або ж що було виявлено недостовірні відомості в документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (пункти 1 та 2 частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI).

Щодо посилань відповідача у своєму відзиві на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні суд зазначає, що вказана підстава для відмови в наданні позивачеві містобудівних умов та обмежень не зазначена в листі відповідача від 29.09.2017 № 151. Підставою для відмови у вказаному листі зазначено невідповідність розміщення об'єкта містобудування (магазина продовольчих товарів) в районі будинку АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п. 2* додатку 3.1, п. 3.8*, п. 3.11* ДБН 360-92**.

Суд зауважує, що невідповідність розміщення об'єкта містобудування вимогам ДБН не визначена законом як підстава для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень.

Отже, відмова відповідача у видачі позивачеві містобудівних умов та обмежень є протиправною, такою, що суперечить вимогам закону.

Вирішуючи спір, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в наданні містобудівних умов та обмежень, оскільки дії є формою реалізації наданих суб'єкту повноважень. Самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача негативних наслідків. Такі наслідки має відмова відповідача, викладена в листі від 29.09.2017 № 151.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод і інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав і інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправною відмову відповідача в наданні позивачеві містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва магазину продовольчих товарів в районі будинку № АДРЕСА_1 Луганської області, викладену в листі від 29.09.2017 № 151.

Також належить до задоволення позовна вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19.09.2017 про надання містобудівних умов та обмежень.

На підставі викладеного позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою цієї статті при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 640 грн (арк. спр. 2).

У зв'язку з частковим задоволенням позову слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанської міської ради судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - в сумі 320 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Рубіжанської міської ради Луганської області в особі управління землеустрою, архітектури та містобудування Рубіжанської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Рубіжанської міської ради Луганської області в особі управління землеустрою, архітектури та містобудування Рубіжанської міської ради в наданні ОСОБА_4 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва магазину продовольчих товарів в районі будинку № АДРЕСА_1 Луганської області, викладену в листі від 29.09.2017 № 151.

Зобов'язати Рубіжанську міську раду Луганської області в особі управління землеустрою, архітектури та містобудування Рубіжанської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 19.09.2017 про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва магазину продовольчих товарів в районі будинку № АДРЕСА_1 Луганської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанської міської ради Луганської області (93000, Луганська область, м. Рубіжне, пл. Володимирська, буд. 2, код ЄДРПОУ 26023286) на користь ОСОБА_4 (93003, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 320 грн 00 коп. (триста двадцять грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 23 березня 2018 року.

Суддя І.О. Свергун