Рішення № 72910791, 21.03.2018, Луганський окружний адміністративний суд

5.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 березня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/78/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Бутенко К.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача Рибаса А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2017 № 41,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Луганського окружного адміністративного суду надійшов вищезазначений адміністративний позов.

Уточнену позовну заяву, подану до суду 31.01.2018 на усунення недоліків позову, обґрунтовано тим, що 11.12.2017 Головним управлінням Держспоживслужби в Луганській області винесено рішення № 41 про накладання штрафу на позивача за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами у сумі 1700,00 грн та у зв'язку з неможливістю встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог у сумі 3383,00 грн.

Позивач посилається на те, що на зображеннях та плакатах зображено інформацію про товар та виробника, що реалізується у місці торгівлі та дана інформація не є зовнішньою рекламою в розумінні Закону України "Про рекламу". На думку позивача, біля каси та на вітрині розміщено інформацію про виробника на товар, яка жодним чином не містить закликів до придбання зазначеного товару, не розміщена на спеціальній конструкції, що дало б змогу ідентифікувати зображену інформацію як рекламу, а тому дана інформація не є рекламою.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2018 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та припису залишено без руху.

Ухвалою суду від 01 лютого 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволені позову, надав відзив на позовну заяву (арк.спр. 51-59), в якому зазначив, що 25.10.2017 посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів встановлено порушення законодавства України про рекламу, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, розповсюджено зовнішню рекламу на павільйоні НОМЕР_2, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, - яка містить зображення алкогольних напоїв - пива торгівельної марки «Оболонь», що є ознаками порушення абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про рекламу». Рішенням № 41 від 11.12.2017 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області, на підставі матеріалів справи та протоколу № 51 від 11.12.2017 засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу, встановлено порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22, п. 3 ч. 2, ч. 6, ч. 7 ст.27 Закону України «Про рекламу», та у відповідності до ч. 2 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 та вирішено накласти на суб'єкта господарювання фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами- штраф у розмірі 1700,00 грн та у зв'язку з неможливістю встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» накласти на позивача штраф у розмірі 3383,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 693 накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу.

Згідно Постанови КМУ від 02.09.2015 № 667 «Про затвердження положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» функції і повноваження Державної ветеринарної і фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження)) припиняються після створення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

06.04.2016 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, приступила до виконання функцій з реалізації державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів відповідно до розпорядження № 260-Р КМУ «Питання державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».

Територіальним органом з реалізації державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів на території луганської області є Головне управління Держпродспоживслужби Луганської області, яке знаходиться за адресою: 93403, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Пивоварова, будинок 2

Відповідно до положення про Головне управління Держпродспоживслужби Луганської області, яке затверджено Наказом державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 14.08.2017 № 673, Головне управління Держпродспоживслужби Луганської області здійснює контроль в тому числі за дотриманням вимог Закону України «Про рекламу» (арк.спр. 62-82).

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Пунктом 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693) визначено, що цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Згідно із частиною третьою статті 26 Закону України "Про рекламу" рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:

бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону;

подавати необхідні документи, давати пояснення;

отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них;

оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів (пункт 9 Порядку № 693).

Пунктом 10 Порядку № 693 визначено, що протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи (пункт 11 Порядку № 693).

Згідно із пунктом 12 Порядку № 693 справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 693 посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу:

перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;

отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;

готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (пункт 14 Порядку № 693).

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи (пункт 16 Порядку № 693).

Згідно із пунктом 18 Порядку № 693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована як фізична особа - підприємець 26.04.2011, місце проживання: 93400, Луганська область. АДРЕСА_1 (арк. спр. 120-121).

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2017 Головним управління Держпродспоживслужби в Луганській області здійснено контроль за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів та встановлено порушення законодавства України про рекламу фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, а саме, розповсюдження зовнішньої реклами на павільйоні НОМЕР_2, розташованому за адресою: Луганська область, АДРЕСА_2, - яка містить зображення алкогольних напоїв - пива торгівельної марки «Оболонь», що є ознаками порушення абзацу 8 частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу» (далі Закон), а саме: реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої забороняється засобами зовнішньої реклами, про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 45 (арк.спр. 128).

Відповідно до повноважень, визначених частиною 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» та керуючись вимогами частини 6 статті 27 Закону, Головним управління Держпродспоживслужби в Луганській області направлено позивачу вимогу № 01-11/06/2784 від 25.10.2017 про надання переліку документів, що необхідні для провадження у справі про порушення законодавства про рекламу (арк.спр. 129-130), зазначена вимога отримана позивачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 31.10.2017 (арк.спр. 134).

06.11.2017 позивачем на виконання вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області надано пояснення від 03.11.2017, в яких зазначено що ФОП ОСОБА_3 не вбачає в своїй діяльності порушення законодавства про рекламу та надано копію виписки з ЄДРПОУ, паспорту та картку фізичної особи- платника податку (арк.спр. 116-124).

Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області рішенням від 06.11.2017 № 43 розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу (арк.спр. 115).

10.11.20017 позивачу направлено запрошення від 09.11.2017 № 01-11/06/2119 на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області на 04.12.2017 на 10:00 год., яке отримане позивачем 15.11.2017 (арк.спр. 113-114).

ФОП ОСОБА_3 04.12.2017 звернулась до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області із заявою про перенесення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу у зв'язку із необхідністю надання вартості виготовленої реклами пива розміщеної на павільйоні АДРЕСА_2. (арк.спр. 112).

Рішенням від 04.12.2017 № 19 термін розгляду справи за заявою позивача від 04.12.2017 продовжено до 02.03.2018, особисто позивачу вручено запрошення від 04.12.2017 № 01-11/06/3281 на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу до Головного управління на 11.12.2017 (арк.спр.106-111).

08.12.2017 позивачем надано до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області заяву про долучення до матеріалів справи про порушення законодавства про рекламу документи про вартість виготовленої реклами розміщеної на павільйоні АДРЕСА_2 (арк.спр. 99-105).

Пізніше 11.12.2017 представник позивача ОСОБА_1 надав до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області пояснення в яких зазначив про неможливість надання інформації та документів про вартість реклами, розміщеної на павільйоні АДРЕСА_2 оскільки, на думку представника позивача, вона не є зовнішньою рекламою (арк.спр. 95).

Рішенням від 11.12.2017 № 41 начальником Головного Управління Держпродспоживслужби в Луганській області Холоденко Р. А., в присутності представника позивача, на підставі матеріалів справи та протоколу засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу№ 51 від 11.12.2017, встановлено порушення вимог абз. 8 ч. 2 ст. 22, п. 3 ч. 2, ч. 6, ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу», та у відповідності до ч. 2 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 на суб'єкта господарювання фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 накладено:

- штраф у розмірі 1700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами;

- штраф у сумі 3383,00 грн у зв'язку з неможливістю встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» (арк.спр. 85-94).

Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що на вітрині павільйону АДРЕСА_2 розміщено інформацію про товар та виробника цього товару, що реалізується в місці торгівлі, а не рекламу, з огляду на наступне.

З наданих до суду фотографій (арк.спр. 131,132) які зроблені відповідачем при здійсненні контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами встановлено, що розміщена зовнішня реклама на павільйоні НОМЕР_2, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 - містить зображення алкогольних напоїв, - пива торгівельної марки «Оболонь» та його торгівельного знаку, що є порушенням абз. 8 ч. 2 ст. 22 Закону, а саме: реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої забороняється засобами зовнішньої реклами.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Відповідно ч.1 ст. 15 Законну України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію повинна містити:

- назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

- дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання;

- відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

- позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

- дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

- виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

- дату виготовлення;

- відомості про умови зберігання;

- гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

- правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

- строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

- найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Відповідно ч. 2 ст. 15 Законну України «Про захист прав споживачів» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідно абз. 2 п.20 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 15.06.2006 року № 833 (далі - Порядок), ціни на товари і продукцію зазначаються на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін.

Відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань свободи та інформації «Про застосування окремих положень Закону України «Про рекламу» в редакції від 11 липня 2003 року» від 01.10.2003 р. зазначено, що під інформацією про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у цьому випадку - йдеться про інформацію про товар та/або його виробника, яка об'єктивно необхідна споживачу для здійснення свідомого вибору товару, його належного використання, захисту своїх споживчих прав тощо (інформація про дійсні споживчі якості товару, про порядок його використання, утилізації тощо, про належні дії споживача у тих чи інших випадках у зв'язку з придбанням та використанням товару, контактна інформація про виробника тощо).

Також, суд критично оцінює доводи позивача, що у відповідності до ч.7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» розміщена інформація про товар ТМ «Оболонь» на місці реалізації товару є саме інформацією, а не рекламою на товар з огляду на таке.

Поверхня павільйону, на якому розміщено плакат із зображенням алкогольних напоїв - пива торгівельної марки «Оболонь» та його торгівельного знаку, не є елементом обладнання та/або оформлення місця торгівлі, не є самим товаром та/або його упаковкою, а є частиною зовнішньої поверхні споруди - павільйону НОМЕР_2;

- товар реалізується та надається споживачеві у приміщені павільйону НОМЕР_2, видається через отвір у зовнішній поверхні - через віконце павільйону НОМЕР_2; плакат із зображенням пляшок пива торгівельної марки «Оболонь» та його торгівельного знаку розташований на зовнішній поверхні споруди - павільйону НОМЕР_2, а не на прилавку, тобто не у місці, де товар реалізується та/або надається споживачеві, тому споживач отримує інформацію з плакату, находячись тільки ззовні;

- плакат із зображенням пляшок пива торгівельної марки «Оболонь» та його торгівельного знаку не містить інформацію, зазначену в ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу»: зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності, час роботи, а отже є рекламою;

- плакат із зображенням пляшок пива торгівельної марки «Оболонь» та його торгівельного знаку, розміщений на зовнішній поверхні споруди - павільйону НОМЕР_2, не є супровідною документацією, що додається до продукції, етикеткою, а також маркуванням, де повинна міститись інформація, передбачена ч. 1 ст. 15 Законну України «Про захист прав споживачів» та доводитись до відома споживачів, тому є зображенням лише рекламного характеру з метою привернути увагу споживачів та збільшити продаж;

- плакат із зображенням пляшок пива торгівельної марки «Оболонь» та його торгівельного знаку, розміщений на зовнішній поверхні споруди - павільйону НОМЕР_2, з інформацією про ціни на товари певного виду - не вважаються інформацією про товар, зазначеною у п. 5 ч. 1 ст. 15 Законну України «Про захист прав споживачів», оскільки ціни на товари і продукцію, відповідно до Порядку, мають бути зазначені на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін;

- плакат із зображенням пляшок пива торгівельної марки «Оболонь» та його торгівельного знаку, розміщений на зовнішній поверхні споруди - павільйону НОМЕР_2, містить відомості про переваги, які споживач може отримати, купуючи, рекламований товар саме у павільйоні НОМЕР_2, тобто рекламує вигідну ціну на алкогольні напої - на три види пива торгівельної марки «Оболонь», а саме містить відомості про те, що пиво «Оболонь - Нефільтроване» продається за вигідною пропозицією та коштує 11,25 грн., пиво «Оболонь - Світле» продається за вигідною пропозицією та коштує 11,00 грн., пиво «Оболонь - Солодове» продається за вигідною пропозицією та коштує 11,25 грн.;

- плакат із зображенням пляшок пива торгівельної марки «Оболонь» та його торгівельного знаку призначений сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такого товару, що підпадає під визначення терміну «реклама»;

- реклама із зображенням пляшок пива торгівельної марки «Оболонь» та його торгівельного знаку розміщується на зовнішній поверхнях споруди, що підпадає під визначення терміну «зовнішня реклама».

Крім того, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»:

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю;

пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 ( 584а-18 );

Отже, розповсюджена позивачем зовнішня реклама містить зображення пляшок пива і знаки, під якими випускаються алкогольні напої.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено ґрунтовність своїх вимоги та відповідності їх діючому законодавству.

Таким чином, суд приходить до висновку, оскаржуване рішення є правомірним, прийнятим відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, відповідним вимогам частини другої статті 2 КАС України, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2017 № 41 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 22 березня 2018 року.

Суддя Т.В. Смішлива