Рішення № 72910358, 22.03.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2018 року м. Ужгород№ 302/916/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом голови правління громадської організації "Народний контроль Закарпаття" ОСОБА_1 до Міжгірської районної ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Уповноважений Верховної ради України з прав людини, про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Міжгірської районної ради Закарпатської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Уповноважений Верховної ради України з прав людини, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Міжгірської районної ради, що виявилося у відмові в задоволенні запитуваної інформації на інформаційний запит №6 від 10.08.2017 року; 2) зобов'язати Міжгірську районну раду надати протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішення суду запитувану інформацію на інформаційний запит №6 від 10.08.2017 р. Позовні вимоги мотивує тим, що на ім’я голови Міжгірської районної ради ОСОБА_3 ним, як головою правління громадської організації "Народний контроль Закарпаття", на контактну лінію зворотній зв'язок, що є на сайті Міжгірської районної ради, надіслано інформаційний запит від 10 серпня 2017 року №6. У зв’язку з не наданням відповіді в установлений строк засобами поштового зв’язку даний запит повторно направлено на адресу Міжгірської районної ради, який остання отримала 29.08.2017 р. Проте листом №01-24/88 від 31.08.2017 р. у наданні запитуваної інформації було відмовлено з мотивів часткової відсутності інформації у відповідача, а також у зв’язку зі знаходженням відомостей, зазначених в пп. 2, 3, 4 та 5 запиту у вільному доступі на сайті районної ради та в Єдиному державному реєстрі декларацій. Зазначену відмову відповідача вважає протиправною та такою, що порушує вимоги Конституції України, Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію».

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06.11.2017 р. провадження в даній адміністративній справі відкрито.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, обґрунтовуючи тим, що листом від 31.08.2017 р. №01-24/88 позивачу надано відповідь на його інформаційний запит, отриманий Міжгірською районною радою 31.08.2017 р. Зазначає, що інших інформаційних запитів від позивача не надходило.

21 листопада 2017 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання третьої особи про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.12.2017 р. замінено первинного позивача ОСОБА_1 на належного позивача - голову правління громадської організації "Народний контроль Закарпаття" ОСОБА_1.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21.12.2017 р. дану адміністративну справу передано Закарпатському окружному адміністративному суду за підсудністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 р. відкрито спрощене позовне провадження в справі №302/916/17.

19 березня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Міжгірської районної ради Закарпатської області від 16.03.2018 р. №01-24/31, в якому відповідач заявив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Міжгірської районної ради Закарпатської області в порядку ст.ст. 3, 4, 5, 14, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст.ст. 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію» з інформаційним запитом від 10.08.2017 р. №6 (арк. спр. 7), в якому просить:

- надати копію документів про утворення Міжгірської районної ради, а саме, про засновників, копію протоколу загальних зборів засновників Міжгірської районної ради, копію статуту Міжгірської районної ради, копію відомостей про керівний склад, копію реєстру осіб, які брали участь в установчих зборах;

- надати інформаційну довідку про результати діяльності Міжгірської районної ради за 2016 рік та за перше півріччя 2017 року;

- надати відомості, які зазначені у декларації про майно, витрати і зобов’язання фінансового характеру голови Міжгірської районної ради п. Щур В.М. за 2016 рік;

- надати інформацію про штатний розпис Міжгірської районної ради;

- надати копію розпорядження Міжгірської районної ради про здійснення особистого прийому громадян.

Вказаний запит надіслано на адресу Міжгірської районної ради рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримано посадовою особою відповідача 29 серпня 2017 року (арк. спр. 7).

Листом №01-24/88 від 31.08.2017 р. заступник голови Міжгірської районної ради за результатами розгляду інформаційного запиту повідомив відповідача, що по п. 1 інформаційного запиту запитувана інформація відсутня; по пп. 2, 3, 4 та 5 – знаходиться у вільному доступі на сайті районної ради та в Єдиному державному реєстрі декларацій (арк. спр. 8).

Вважаючи зазначену відмову відповідача в наданні запитуваної інформації протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI від 13.01.2011 р. (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

П. 1 ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, в тому числі, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; а також надання інформації за запитами на інформацію.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація (ч. 1 ст. 6 Закону).

Відповідно до ст. 12 Закону, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону є розпорядниками інформації.

Отже, судом встановлено, що запитувана позивачем інформація є публічною та розпорядником такої інформації є Міжгірська районна рада Закарпатської області.

Нормами ст. 14 Закону регламентовано обов’язки розпорядників інформації, до яких, в тому числі, відносяться: оприлюднення інформації, передбаченої цим та іншими законами; надання та оприлюднення достовірної, точної та повної інформації, а також у разі потреби перевірка правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлення оприлюдненої інформації.

Ст. 19 Закону передбачено, що право на доступ до інформації реалізується шляхом подання запитувачем інформації інформаційного запиту.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 Закону).

Виключні підстави для відмови в задоволенні запиту на інформацію, передбачені в ст. 22 Закону. Так, зокрема, ч. 1 зазначеної статті визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Зазначений перелік є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається з листа Міжгірської районної ради Закарпатської області №01-24/88 від 31.08.2017 р., відповідач свою відмову в наданні запитуваної інформації аргументував відсутністю інформації, зазначеної в п. 1 запиту, а також тією обставиною, що інформацію, яку просить надати позивач в пп. 2, 3, 4, 5 запиту знаходиться у вільному доступі на сайті районної ради та в Єдиному державному реєстрі декларацій.

Разом з тим, з такою мотивацією відмови суд погодитися не може з огляду на наступне.

З проведеного правового аналізу законодавчих норм, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що Закон встановлює право кожного на доступ до публічної інформації, отриманої або створеної в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, що забезпечується шляхом обов’язкового надання такої інформації на відповідний інформаційний запит особи. Доступ до інформації може бути обмежено виключно у випадках, передбачених ст.ст. 6 – 9 Закону. Окрім того, Закон не вбачає можливості вибору для розпорядника інформації форм доступу до інформації запитувачами. Навпаки, законодавчими нормами для розпорядників інформації встановлений обов’язок як систематично та оперативно оприлюднювати інформацію, так і надавати інформацію за відповідними запитами. Таким чином, оприлюднення публічної інформації не виключає необхідності її надання на отриманий інформаційний запит.

Більше того, зазначений висновок суду кореспондується також з положеннями ч. 2 ст. 22 Закону, відповідно до якої відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Щодо посилання відповідачем в листі №01-24/88 від 31.08.2017 р. на відсутність в нього запитуваної в п. 1 інформації суд зазначає наступне.

П. 1 ч. 1 ст. 22 визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в разі, якщо він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону у задоволенні запиту може бути відмовлено лише у разі наявності одночасно двох умов: відсутності інформації у володінні розпорядника інформації та відсутності у нього обов'язку володіти нею. Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов'язаний нею володіти, то згідно із принципом законності він повинен усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитаної інформації, продовживши у разі необхідності строк розгляду запиту на інформацію.

Зазначене узгоджується з нормами ч. 3 ст. 22 Закону, якими передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

В п. 1 інформаційного запиту ОСОБА_2 просить відповідача надати інформацію, що стосується утворення Міжгірської районної ради. Тому відмову з мотивів відсутності у відповідача запитуваної інформації без детальної аргументації причин такої відсутності суд вважає протиправною та такою, що порушує вимоги Закону, оскільки зазначена інформація безпосередньо стосується діяльності розпорядника інформації.

Окрім того, ч. 4 ст. 22 Закону також передбачено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.

Разом з тим, відповідачем у листі №01-24/88 від 31.08.2017 р. не було зазначено порядку оскарження такої відмови, що також є порушенням вимог ч. 4 ст. 22 Закону.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону, усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України також передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, на підставі наведеного, суд робить висновок про протиправність відмови Міжгірської районної ради Закарпатської області в наданні публічної інформації на запит голови правління громадської організації "Народний контроль Закарпаття" ОСОБА_1 №6 від 10.08.2017 р.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв’язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивач довід правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 139, 243, 245, 246, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов голови правління громадської організації "Народний контроль Закарпаття" ОСОБА_1 до Міжгірської районної ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Уповноважений Верховної ради України з прав людини - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Міжгірської районної ради, що виявилося у відмові в задоволенні запитуваної інформації на інформаційний запит №6 від 10.08.2017 року.

3. Зобов'язати Міжгірську районну раду надати протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішення суду запитувану інформацію на інформаційний запит №6 від 10.08.2017 р.

4. Стягнути з Міжгірської районної ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 25436230, місцезнаходження: 90000, Закарпатська область, смт. Міжгір’я, вул. Шевченка, 97) за рахунок бюджетних асигнувань на користь голови правління громадської організації "Народний контроль Закарпаття" ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 90353, Закарпатська область, Виноградівський район, с. Дротинці, вул. Севлюська, 32) 640 грн. 00 коп. (Шістсот сорок грн. 00 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII «Перехідних положень» КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

СуддяОСОБА_4