Рішення № 72910127, 22.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 р. Справа№805/1361/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, м. Мар`їнка, вул. Шевченко, 298) до Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області (ЄДРПОУ: 22014014, Донецька область, м. Курахове, вул. Пушкіна 6) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області про визнання протиправнимита скасування рішення №1439 від 05.09.2017 року управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області, яким відмовлено в перерахунку пенсії за віком; зобов`язання провести перерахунок пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату №05/248 від 10.09.2014 року видану ДВАТ “Трест Донецькшахтобуд”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області із заявою про перерахунок пенсії та надав довідку про заробітну плату №05/248 від 10.09.2014 року видану ДВАТ (державне відкрите акціонерне товариство) «Трест Донецькшахтобуд».

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області №1439 від 05.09.2017 року позивачувідмовлено в перерахунку пенсії, в зв`язку з тим, що довідка про заробітну плату №05/248 від 10.09.2014 року видана на непідконтрольній українській владі території, а отже не може бути прийнята до уваги. Позивач з вказаною позицією не згоден у зв`язку з чим, вважає необґрунтованим рішення прийняте відповідачем про відмову в перерахунку пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача, надав відзив на адміністративний позов та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві відповідач зазначив, що04.09.2017 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області з заявою про залучення до матеріалів пенсійної справи дані про довідку заробітної плати для обчислення пенсії.

До заяви позивач надав довідку про заробітну плату №05/348 від 10.09.2014 року за період страхового стажу з січня 1990 року по грудень 1996 року включно.

Рішенням №1439 від 05.09.2017 року Управлінням Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Відмова у перерахунку пенсії вмотивована тим, що відомості наведені в довідці про заробітну плату №05/348 від 10.09.2014 року неможливо перевірити в архівних установах через знаходження на тимчасово непідконтрольній території українській владі території.Відповідно, всі документи, видані на непідконтрольній українській владі території, вважаються недійсними. Таким чином, довідка про заробітну плату, надана позивачем, не може бути належним документом для здійснення перерахунку пенсії.

На підставі викладеного, Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

04.09.2017 року, ОСОБА_1 звернувся до Управлінням Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області з заявою про перерахунок пенсії по стажу та заробітку, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Рішенням №1439 від 05.09.2017 року Управлінням Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки довідка про заробітну плату №05/348 від 10.09.2014 року видана на непідконтрольній українській владі території, тому довідка про заробітну плату не може бути прийнята до розгляду відповідачем.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зазначається, що - перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Позивач в своїй заяві від 04.09.2017 року, звернувшись до відповідача просив долучити до пенсійної справи довідку про заробітну плату для обчислення пенсії. Відповідно до довідки №05/348 від 10.09.2014 року, виданої Державним відкритим акціонерним товариством «Трест Донецькшахтобуд», сума заробітної плати розрахована та видана позивачу на підставі особових рахунків за 1990 – 1996 роки, таб. № 338, які знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Краковська 2а.

Відповідач, розглянувши заяву та надану до заяви про перерахунок пенсії довідку, прийняв рішення №1439 від 05.09.2017 року, яким відмовив позивачу в перерахунку пенсії, оскільки довідка від №05/348 від 10.09.2014 року видана підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній території.

Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Аналогічна норма міститься в постанові ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Позивач, дотримуючись вимог законодавства звернувся на адресу відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії. Обставини, на які посилається відповідач в своєму вішенні, не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії, оскільки ці дії відповідача суперечать нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У відповідності з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 20 цього порядку передбачається, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачає три варіанта підтвердження пільгового стажу: трудовою книжкою з відповідними записами у ній, уточнюючі довідки та цій стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Таким чином, перші два варіанти є основними, а третій - може застосовуватись у випадку, коли іншім способом підтвердити пільговий стаж не можливо.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначається що для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік. На підтвердження свого права на перерахунок пенсії, відповідно до зазначеної норми Закону позивачем і була надана відповідна довідка, яка не була прийнятавідповідачем до уваги, що є істотним порушенням конституційних прав позивача.

При винесенні рішення від №1439 від 05.09.2017 року, відповідач повинен був керуватися принципом верховенства права ст. 8 КАС України, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, зазначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожній людині, яка знаходиться під їхньою юрисдикцією, права свободи, зазначені в цій Конвенції.

Стаття 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених в цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин. Стаття 1 Першого Протоколу передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя» оскільки ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ, мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності ОСОБА_2 України і в усіх необхідних випадах застосовувати ОСОБА_2 України, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на ОСОБА_2 України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_2 України, в Україні визнається та діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.

Відповідно до частини 2 статті 19 ОСОБА_2 - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.

Відповідно до статті 22 ОСОБА_2 України - права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_2, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 ОСОБА_2 України - громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 46 ОСОБА_2 України - кожен зобов'язаний неухильно додержуватися ОСОБА_2 України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст ї спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до мотивів та обставин, викладених у Рішенні ЄСПЧ від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСІІЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом,- не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників. Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при розгляді даної справи. Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законного Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 139, 242, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративногосудочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, м. Мар`їнка, вул. Шевченко, 298) доУправління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області (ЄДРПОУ: 22014014, Донецька область, м. Курахове, вул. Пушкіна 6) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №1439 від 05.09.2017 року Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області, яким відмовлено в перерахунку пенсії за віком згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату №05/248 від 10.09.2014 року видану ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд».

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області провести перерахунок пенсії за віком згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату №05/248 від 10.09.2014 року видану ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд».

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області (ЄДРПОУ: 22014014, Донецька область, м. Курахове, вул. Пушкіна 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, м. Мар`їнка, вул. Шевченко, 298) судові витрати у сумі704 (сімсот чотири тисяч) грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судомч.ч. 4, 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.