Вирок № 72908560, 21.03.2018, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/143/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.

з участю:

прокурора Крамаренко Н.М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2. вул. Світла, 77, укранця, громадянина України неодруженого, непрацюючого, середньою освітою, військовозобов'язаного, раніше судимого

18.03.2005 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

14.03.2008 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

12.10.2010 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі;

26.06.2013 року Диканським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

31.07.2015 року вироком Диканського районного суду Полтавської област за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років та 2 місяців позбавлення волі,

30.08.2017 року звільненого з місць позбавлення волі у зв"язку з відбуттям строку покарання ,-

обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення крадіжок чужого майна, на шлях виправлення не став і в період непогашеної судимості та не знятої судимості вчинив новий умисний корисливий злочин.

Так, 02 лютого 2018 року близько 18 год. обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою наживи, впевнившись у відсутності сторонніх осіб шляхом розбиття віконного скла проник в гаражне приміщення, яке знаходиться по вул. Полтавській, 17 в смт. Диканька Полтавської області в господарстві належному потерпілому ОСОБА_2, звідки таємно повторно викрав чотири металеві труби довжиною 5 м. кожна діаметром 5,2 см., одну металеву трубу довжиною 5 м. з діаметром 7,2 см. та металевий швелер довжиною 1,02 м. і шириною 10 см., з загальною вагою викраденого 160 кг. Викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілому майнову шкоду на загальну суму 888 грн.

Вказаними умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна, шляхом проникнення в інше приміщення, вчиненого повторно, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

При розгляді справи судом обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України визнав повністю та підтвердив, що він дійсно 02.02.2018 року у вечірній час з метою крадіжки прийшов до господарства належного потерпілому ОСОБА_2, що розташоване по вул. Полтавська,17. Там переконався у відсутності потерпілого та інших сторонніх осіб розбив віконне скло і проник до гаражного приміщення, з якого викрав вказане вище майно, яке потім здав як металевий брухт. У вчиненому злочині розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_3 в суді своїми показаннями підтвердив вказані вище обставини.

Так як, обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, він не має, ніякі обставини не оспорює, тому він, потерпілий та прокурор вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За вказаних обставин після роз'яснення обвинуваченому та потерпілому положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчиненого повторно, є вірною, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 маючи не зняту та непогашену судимість за викрадення чужого майна, 02.02.2018 року, реалізовуючи свої злочинні наміри на таємне викладення чужого майна, шляхом розбиття віконного скла, проник до гаражного приміщення, належного потерпілому ОСОБА_2, що розташоване по вул. Полтавській, 17 в смт. Диканька Полтавської області, звідки повторно таємно викрав чотири металеві труби довжиною 5 м., кожна діаметром 5,2 см., одну металеву трубу довжиною 5 м. з діаметром 7,2 см. та металевий швелер довжиною 1,02 м. і шириною 10 см., з загальною вагою викраденого 160 кг, завдавши таким чином майнову шкоду потерпілому на загальну суму 888 грн.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, суд враховує рецидив злочинів.

Свою думку, щодо призначення виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 було висловлено в наданій до суду в досудовій доповіді представника уповноваженого органу пробації, з якої вбачається, що на думку органів пробації, застосування соціально виховних заходів, які необхідні для впливу на поведінку особи обвинуваченого з метою його виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Беручи до уваги викладене, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів пов'язаних з викраденням чужого майна, однак на шлях виправлення не став, в період непогашеної та не знятої судимості вчинив новий корисливий злочин, не займається суспільно корисною діяльністю, хоча є працездатною особою, а займається злочинною, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе і досягне мети при призначенні йому покарання у виді реального позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України і не вбачає підстав для застосування до нього положень ст. 69 та ст. 75 КК України.

Крім цього в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи це тим, що останній повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі, крім того маються ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може зникнути з місця свого постійного проживання та переховуватися від призначеного судом покарання.

Вислухавши клопотання прокурора заслухавши думки з цього приводу учасників судового засідання, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 повинен відбувати покарання у виді реального позбавлення волі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора, обравши обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити виконання цим обвинуваченим належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України,суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого в разі внесення застави та звільнення його з під варти ряд обов'язків.

Долю речових доказів за кримінальним провадженням вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 369 - 371, 373 - 377, 391, 395 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статтею 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 21 березня 2018 року.

Обвинуваченому ОСОБА_1 визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК Україниу розмірі - 20 (двадцяти) розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 21.03.2018 року складає 35 240 (тридцять п"ять тисяч двісті сорок) грн. (Одержувач ТУ ДСА України у Полтавській області).

Депозит: Банк одержувача ДКСУ в м. Києві, код одержувача:( МФО 820172, код отримувача ЗКПО 26304855, розрахунковий рахунок: 37314008015950) .

Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь- який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, до набрання вироком законної сили, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3)повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)докласти зусиль до пошуку роботи.

Речові докази у виді чотирьох металевих труб довжиною 5 м. кожна діаметром 5,2 см., одну металеву трубу довжиною 5 м. з діаметром 7,2 см. та металевий швелер довжиною 1,02 м. і шириною 10 см., які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2, залишити йому як його власність.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, а засудженому, який утримується під вартою, в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Головуючий: