Постанова № 72908039, 14.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

Справа 757/24440/16-ц Головуючий у І-й інстанції -- Ладиченко С.В.

апеляційне провадження № 22-ц/796/2038/2018 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарях - Ткаченко І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого в інтересах Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування позову вказувала на те, що 28.03.2016 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль марки «Ніссан», номер державної реєстрації НОМЕР_3, під її керівництвом.

Факт ДТП підтверджується складеним протоколом серії АП1 № 567614 від 28.03.2015 р., та постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 18.05.2015 року, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_5, водія автомобіля марки «Тойота», номер державної реєстрації НОМЕР_2, таа при тягнуто до його до відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП.

Оскільки відповідальність заподіювача шкоди ОСОБА_5 згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1039363 застраховано у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» зі страховою сумою за заподіяну шкоду майну потерпілого в 50000,00 грн., позивачкою 11.06.2015 року була подана заява про виплату страхового відшкодування та ряд інших документів страховику, проте на час пред'явлення позову страхового відшкодування вона не отримала.

Внаслідок пошкодження транспортного засобу позивачці завдано матеріальної шкоди, яка згідно Звіту № 30501150 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ) становить 43 498,87 грн.

Вказана оцінка вартості збитку, нанесеного транспортному засобу була проведена у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, розмір відшкодування становить розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, що повністю відповідає положенням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Оцінка проведена оцінювачем дорожніх транспортних засобів експертом ОСОБА_7 (ТОВ «Хавк Холдинг»), що діє на підставі свідоцтва № 4527 суб'єкта оціночної діяльності від 16.09.2006 року, свідоцтво в Державному реєстрі № 4993 від 03.06.2006 року.

Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов та стягнути з відповідача 43 498,87 грн. страхового відшкодування, 12 897,10 грн. пені за прострочення виплати, 3 893,96 грн. інфляційних витрат, 602,89 грн. судового збору.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_3 18 322 грн. 18 коп. страхового відшкодування, 12 897,10 грн. пені за прострочення виплати, 3 893,96 грн. інфляційних витрат та 602,89 грн. судового збору.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року заява ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року в даній справі залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати та частково відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, стягнувши з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_3 3 944 грн. 74 коп. страхового відшкодування, інфляційних втрат в розмірі 2 302 грн. 07 коп. та пені в розмірі 6 381 грн. 01 коп.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В поданих запереченнях позивачка просила відхилити апеляційну скаргу представника відповідача та розглянути справу у її відсутність.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що Судом встановлено, що 28.03.2016 року о 12 год. 30 хв., водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «Тойота», державний номер НОМЕР_1, рухаючись в м. Одеса на вул. Миколаївська дорога, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, в наслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ніссан» д/з НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, чим порушив п. 12.1 «Правил дорожнього руху» та пошкодив автомобіль позивачки.

Факт ДТП підтверджується складеним протоколом про адміністративне порушення серії АП1 № 567614 від 28.03.2015 р., та постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 18.05.2015 року, якою водія ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 КУпАП.

Оскільки відповідальність заподіювача шкоди ОСОБА_5 згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1039363 застраховано у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» з страховою сумою за заподіяну шкоду майну потерпілого в розмірі 50000,00 грн., позивачкою 11.06.2015 року була подана відповідачу заява про виплату страхового відшкодування та інші необхідні документи, проте страхового відшкодування в повному обсязі ОСОБА_3 не отримала.

Згідно Висновку № 30501150 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ніссан» д/з НОМЕР_3, складеного на замовлення позивачки оцінювачем дорожніх транспортних засобів експертом ОСОБА_7 ТОВ «Хавк Холдинг», вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу склала 43 498,87 грн.(а.с.4-22).

Зі справи вбачається, що у червні 2016 року ПрАТ «УТСК» сплатило позивачці страхове відшкодування на загальну суму 25 176,69 грн., що підтверджує копіями платіжних доручень (а.с. 39-41;57-60).

Виходячи з розміру заподіяного збитку, встановленого вказаним Висновком та враховуючи суму відшкодованого ОСОБА_3 страхового відшкодування, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 18 322,18 грн., 12 897,10 грн. пені за прострочення виплати, 3 893,96 грн. інфляційних витрат.

Проте колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст.985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Відповідно до п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі ст. 29 вказаного Закону України у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом ТЗ з урахуванням зносу, розрахованого в порядку встановленому законодавством.

На підставі пп. 7.39 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» коефіцієнт фізичного зносу застосовується, якщо:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Як видно зі справи, 03.04.2015 р. представником відповідача при огляді транспортного засобу «Ніссан» д/з НОМЕР_3 було зафіксовано ряд пошкоджень, з якими погодився власник автомобіля ОСОБА_4 В акті огляду у графі «пошкодження, що не пов»язані з ДТП», зазначено сліди відновлювального ремонту більше 4-х деталей.

Як вбачається зі Звіту №60570 про оцінку колісного транспортного засобу, виконаного ТОВ «Юніверсал Асістанс» на замовлення ПрАТ «УТСК», вартість відновлювального ремонту автомобіля позивачки з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в тому числі і ПДВ, становить 35 545,71 грн.

Даний Звіт є обґрунтованим, оскільки оцінка вартості збитку, нанесеного транспортному засобу, була проведена у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а розмір відшкодування становить розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, що повністю відповідає положенням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Разом з тим, суд першої інстанції не дав належної оцінки наданому представником відповідача Звіту №60570 та помилково поклав в основу рішення Висновок № 30501150 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ніссан» д/з НОМЕР_3, виконаного на замовлення позивачки, не звернувши увагу на те, що цей Висновок не містить визначення розміру відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням фізичного зносу, який підлягає відшкодуванню відповідачем, а вартість відновлювального ремонту в сумі 43 498,87 грн.встановлена без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та містить витрати по оплаті 20% ПДВ.

Відповідно до пп. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (їїпредставника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Позивачкою не надано суду будь-яких переконливих доказів, які б підтверджували понесені нею фактичні витрати по сплаті ПДВ при здійсненні відновлювального ремонту автомобіля.

Відповідно до Звіту №60570 про оцінку колісного транспортного засобу, виконаного ТОВ «Юніверсал Асістанс», розмір ПДВ складає 5 924,28 грн.

Згідно зі ст.12 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Франшиза відповідно до Полісу № АІ/1039363 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 500 гривень.

За таких обставин, на користь позивачки підлягало виплаті відповідачем страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, зменшене на суму ПДВ та франшизи, в сумі 29 121,43 грн. (35 545,71-5924,28-500 грн.=29121,43).

У червні 2016 року ПрАТ «УТСК» сплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування на загальну суму 25 176,69 грн., тому на користь позивачки підлягає стягненню невиплачена сума страхового відшкодування в розмірі 3 944 грн. 74 коп. (29121,43-25 176,69=3 944,74).

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, пеня та інфляційні втрати мають нараховуватися саме зі звіту, наданого ПрАТ «УТСК», з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу.

Згідно з вимогами статті 35 Закону «Про обов'язкове страхування», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодуваннязобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Як видно зі справи, повідомлення про ДТП було подано відповідачу 30.03.15р., а заява про виплату страхового відшкодування з банківськими реквізитами надійшла від позивачки 11.06.15р., тобто з порушенням строку, встановленого вказаним законом на 45 днів, отже граничний термін виплати, починаючи з 11.06.15р. складає 132 дні.

Враховуючи факт порушення позивачкою строку надання документів, встановлених ст.35 Закону, граничний законний термін для прийняття рішення страховиком та проведення регламентної виплати має бути подовжено до 132 днів з дати отримання останнього документу, а саме до 24.10.15 року включно.

Таким чином, інфляційне збільшення суми боргу за період з 24.10.2015 р. по 22.04.2016 р. складає 2302 грн.07 коп., а розмір договірної пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ становить 6 381грн. 01 коп.

Даний розрахунок приведений представником відповідача в запереченнях на позовну заяву та в апеляційній скарзі і є вірним, оскільки ґрунтується на законі та зібраних у справі доказах.

З огляду на викладене, заочне рішення суду необхідно змінити, зменшивши розмір стягнутих з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування з 18 322 грн. 18 коп. до 3 944 грн. 74 коп., пені за прострочення виплат з 12 897 грн. 10 коп. до 7 139 грн. 01 коп., інфляційних втрат з 3893 грн.96 коп. до 2302 грн. 07 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає також зменшенню й розмір відшкодований позивачці судовий збір з 602 грн. 89 грн. до 551 грн.20 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376,382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», задовольнити частково.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року змінити. Зменшити розмір стягнутих з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (ІПН 22945712, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,77) на користь ОСОБА_3: страхового відшкодування з 18 322 грн. 18 коп. до 3 944 грн. 74 коп., пені за прострочення виплат з 12 897 грн. 10 коп. до 7 139 грн. 01 коп., інфляційних втрат з 3893 грн.96 коп. до 2302 грн. 07 коп.

Всього стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (ІПН 22945712, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,77) на користь ОСОБА_3 13 385 грн. 82 коп.

Зменшити розмір стягнутого з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (ІПН 22945712, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,77) на користь ОСОБА_3 судового збору з 602 грн. 89 грн. до 551 грн.20 коп.

В решті дане рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21.03.2018 р.

Головуючий:

Судді: