Ухвала суду № 72907941, 06.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Присяжнюка О.Б., Зайчишиній Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 06 березня 2018 року, апеляційну скаргу захисника Кашарського Ф.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року, відносно

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Пирятин Полтавської області, громадянина України, ізсередньою-спеціальною освітою, працюючого, не одруженого, зареєстрованого за: АДРЕСА_1, проживаючого в тому ж місті, на АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 149 КК України,

за участі: прокурора захисника підозрюваного Задорожного О.В., Кашарського Ф.В., ОСОБА_6, ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Брульової Г.Ю., яке погоджене із прокурором відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 17 березня 2018 року, з одночасним визначенням застави в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 057 200 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження застосованого запобіжного заходу, оскільки по справі необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій та прийняти процесуальне рішення згідно зі ст. 283 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просить змінити ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року, обравши ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Автор апеляційної скарги вважає безпідставними посилання прокурора про те, що у ОСОБА_6 відсутні міцні соціальні зв'язки м. Києві та Київській області, оскільки останній народився, навчався, живе та працює у м. Пирятин Полтавської обл.

На думку захисника, кваліфікація дій підозрюваного є невірною, а повідомлена підозра - необґрунтованою.

Крім того, як зазначає сторона захисту, продовжуючи 15 січня 2018 року строк досудового розслідування, заступник прокурора Київської області не був обізнаний та не врахував подані проти цього заперечення, що свідчить про її незаконність. Також, слідчим та прокурором порушено термін подання клопотання - не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вважає автор апеляційної скарги не обґрунтованим та недоведеним, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам.

Посилається також і на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має хронічну хворобу, родину - матір та малолітніх сестру і брата, його молодий вік, наявність спеціальності, постійні місце мешкання та роботи, отримання зараз вищої освіти.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 31 серпня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017110000000651, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 149 КК України.

23 листопада 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вербуванні та закінченому замаху на переміщення людини, вчиненому з метою експлуатації у формі вилучення органів - печінки, з використанням обману та уразливого стану особи, вчинене щодо неповнолітнього та щодо кількох осіб, повторно, у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 149 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 січня 2017 року, з можливістю внесення застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 600 000 грн.

15 січня 2018 року заступником прокурора Київської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 23 березня 2018 року, оскільки необхідно виконати процесуальні дії, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.

17 січня 2018 року старший слідчий Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Брульова Г.Ю., за погодженням прокурора відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 до 23 березня 2018 року.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року зазначене клопотання задоволено.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні старшого слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою. Також судом з'ясовано, що у порядку, передбаченому законом, строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, а саме до 23 березня 2018 року.

Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання старшого слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, суд, всупереч доводам апеляційної скарги, врахував дані про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що підозрюваному ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою до 17 березня 2018 року з одночасним визначенням застави.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_6, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Таким чином підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Наявність обставин, визначених ст. 178 КПК України, які на думку сторони захисту не враховані слідчим суддею, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням виключного випадку, визначив відповідний розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінюючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6, застава у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 1 057 200 грн., що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків у випадку її внесення.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять.

Наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 на які посилається захисник і які на його думку не взяті до уваги слідчим суддею, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу порушення слідчим та прокурором терміну подання клопотання про тримання під вартою, то вони є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами провадження.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Брульової Г.Ю., яке погодженим із прокурором відділу прокуратури Київської області Дядюк Ю.О., та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 17 березня 2018 року, з одночасним визначенням застави в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 057 200 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кашарського Ф.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. ГлинянийВ.П. Присяжнюк О.Б.

Справа №11-сс/796/901/2018 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Щебуняєва Л.Л. Доповідач: Паленик І.Г.