Рішення № 72906945, 16.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2018 Справа №607/15878/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі : головуючого Грицака Р.М. з участю секретаря Чех Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 1263 грн. 48 коп. В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що ОСОБА_2 звернулась 15.12.2015 року за сприянням у працевлаштуванні у ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості у зв’язку з чим їй надано статус безробітного з 15.12.2015 року. Перебуваючи на обліку в ОСОБА_1 міськрайонному центрі зайнятості як безробітна з 15.12.2015 р. по 01.03.2016 р. ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в сумі 1263,48 грн. В результаті перевірки інформації наданої державним реєстратором, ОСОБА_1 міськрайонним центром зайнятості встановлено, що відповідач отримувала допомогу по безробіттю та працювала у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" з 22.09.2015 року на посаді касир міні-відділення головного офісу. На підставі акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2017 року № 160 та за результатами звірки з ПФУ ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості видав наказ від 26 квітня 2017 року № 62 про повернення коштів ОСОБА_2 у сумі 1263,48 грн. (одна тисяча двісті шістдесят три гривні 48 коп.) за період перебування на обліку як безробітної з 15.12.2015 року по 01.03.2016 року, відповідно до п. 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним. Повідомлення про повернення коштів разом з наказом про повернення коштів направлено відповідачу рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.04.2017 р. за № 07/1508. Оскільки у добровільному порядку відповідач кошти в сумі 1263,48 грн. на розрахунковий рахунок позивача не повернула, тому просить стягнути з відповідача вищевказану суму коштів.

Представник позивача в ході судового розгляду позов підтримала та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає та не заперечує проти стягнення з неї 1263,48 грн., однак просить врахувати, що на даний час її матеріальний стан важкий, оскільки вона перебуває у декретній відпустці, та не має можливості сплатити судовий збір.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

ОСОБА_2 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості 15.12.2015 року, статус безробітного її надано 15.12.2015 року.

У заяві про надання статусу безробітного та заяві про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю, поданих директору ОСОБА_1 міськрайонного центру ОСОБА_2 просила надати (поновити) її статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 і призначити (поновити) виплату допомоги по безробіттю у розмірі, передбаченому Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, з 8-го дня після реєстрації; - інформувала, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно; підтвердила, що ознайомлена з правами та обов’язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

ОСОБА_2 власноручно підписалася у заяві про надання (поновлення) статусу безробітного від 15.12.2015 року та в заяві про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю від 15.12.2015 року.

ОСОБА_1 міськрайонним центром зайнятості призначено та виплачено допомогу по безробіттю ОСОБА_2 як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до п.п.2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 року № 613, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 2015 року за № 821/27266.

За період з 15.12.2015 р. по 01.03.2016 р. ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю в сумі 1263,48 грн., що підтверджується довідкою про дохід від 25.04.2017 року № 957.

В ході виконання Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248 при звірці інформації, яка надійшла з ПФУ виявлені розбіжності із даними пред'явленими в центр зайнятості безробітною ОСОБА_2.

На засіданні комісії з розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості, яка відбулася 30 грудня 2016 р. протокол №58 вирішено провести перевірку інформації безпосередньо у роботодавця щодо ОСОБА_2 та по результатах перевірки прийняти відповідні рішення.

ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості провів звірку (перевірку) щодо застрахованої особи ОСОБА_2 у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" та склав акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 160 від 02 березня 2017 року.

Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна з 15.12.2015 року по 01.03.2016 року та працювала у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" з 22.09.2015 року на посаді касир міні-відділення головного офісу.

Отже, ОСОБА_2, перебувала на обліку в ОСОБА_1 міськрайонному центрі зайнятості у період з 15.12.2015 р. по 01.03.2016 року та отримуючи допомогу по безробіттю одночасно працювала у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" на посаді касир міні-відділення головного офісу.

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Отже, ОСОБА_2 належала до категорії зайнятого населення та не повідомила ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості про прийняття на роботу в Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", внаслідок чого незаконно отримала матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю у ОСОБА_1 міськрайонному центрі зайнятості.

Згідно п. 2, абз. 1 п. З ст. 36 Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що: «Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов‘язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов‘язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг».

Відповідно до п.п. 8 п.1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено припинення виплати допомоги по безробіттю у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Згідно п. п. 5, 6 Порядку розслідування, страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним передбачено, що:

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центром зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України у державних реєстраторів.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2017 року № 160 та за результами звірки з ПФУ ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості видав наказ від 26 квітня 2017 року № 62 про повернення коштів ОСОБА_2 у сумі 1263,48 грн. (одна тисяча двісті шістдесят три гривні 48 коп.) за період перебування на обліку як безробітної з 15.12.2015 року по 01.03.2016 року, відповідно до п. З статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним.

Повідомлення про повернення коштів разом з наказом про повернення коштів направлено відповідачу рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.04.2017 р. за № 07/1508.

Станом на день розгляду справи відповідач у добровільному порядку не повернула кошти в сумі 1263,48 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, визнання позову відповідачем, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості безпідставно отриману допомогу по безробіттю на суму 1263,48 грн. Відповідно до п.п.18 п.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-УІ із внесеними змінами органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити від сплати судових витрат.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачається, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору. Положеннями пункту 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Із поданих відповідачем матеріалів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 знаходиться у декретній відпустці, та має незначний дохід у зв’язку з чим її матеріальний стан є важкий, тому суд вважає за доцільне звільнити її від сплати судового збору.

Керуючись Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 136, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355 п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (вул. Оболоня , 47/40, м. Тернопіль, 46012, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості (вул. Текстильна, 1 Б, м. Тернопіль, 46010) незаконно отриману допомогу по безробіттю на суму 1263,48 грн. (одна тисяча двісті шістдесят три гривні 48 коп.) на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості № 37171300901002, МФО 838012, банк ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 14029303.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Головуючий суддяОСОБА_3