Вирок № 72906919, 22.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2018 Справа №607/27/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретарів Репетівської В.Р., Кісіль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210000000128 від 03 липня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, працюючого менеджером ТзОВ «Таксі Тернопіль», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Левчука А.О., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Лисенко О.В., потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника потерпілих ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи позбавленим, відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду від 08 вересня 2015 року права керування транспортними засобами терміном на 10 років (з 2015 по 2025 рік) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, в порушення вимог п.2.1. (а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) 03 липня 2016 року о 01 год. 40 хв. керував автомобілем «Mercedes-Benz Е 290 TD» р.н. НОМЕР_2, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України.

ОСОБА_1 під час руху не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. (б, д) ПДР України.

Керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz Е 290 TD» р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_1 рухався без пасажирів та вантажу автодорогою сполученням «Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблене» від м. Збаража в бік центру м. Тернополя. Проїжджаючи вулицею 15 Квітня м. Тернополя, а саме лівою смугою транспортного потоку до центру міста, попри спецмайданчик ТФ ДП «Інформресурси», де дозволена для руху транспортних засобів швидкість обмежена до 60 км/год, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 12.4. ПДР України вів керований ним транспортний засіб зі швидкістю 132 км/год.

В цей час проїзну частину вулиці 15 Квітня м. Тернополя пересікав справа-наліво відносно руху автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 TD» пішохід ОСОБА_6, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, пересікав проїзну частину, яка має чотири смуги для руху в обох напрямках поза межами пішохідного переходу, чим порушив вимоги п. 4.14. (г) ПДР України.

Маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_6, який наближається проїзною частиною до смуги руху автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 TD», водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 12.3. ПДР України не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його повної зупини, а продовжував рух та вчинив наїзд на потерпілого передньою лівою частиною транспортного засобу.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а саме:

- травму голови, у вигляді: перелому кісток склепіння та основи черепа; крововиливів під оболонки та у речовину головного мозку; крововиливів у м'які тканини; ран, чисельних саден; ушкодження спинки носа;

- травму грудей, у вигляді: переломів правих і лівих ребер по кількох анатомічних лініях; розривів міжреберних проміжків; ушкоджень пристінкових листків плеври; ушкоджень легень; внутрішньогрудної кровотечі; розриву грудної аорти; масивних крововиливів в м'які тканини;

- травму живота, у вигляді: тріщини правої частки печінки; розриву сечового міхура; внутрішньочеревної кровотечі; крововиливів в зв'язки печінки, судинну ніжку селезінки брижу тонкого та товстого кишківника;

- травму органів позачеревного простору, у вигляді: тріщини обох нирок ушкоджень м'яких тканин із масивними крововиливами;

- травму хребта у вигляді: перелому 2-го грудного хребця, із розривом спинного мозку та його оболонок, усіх зв'язок хребта на цьому рівні; переломів лівих поперечних відростків 1-5-го поперекових хребців; масивних крововиливів в м'які тканини;

- перелом правої плечової кістки, із крововиливами у м'які тканини; чисельні синці, садна, рана на верхніх кінцівках;

- розрив лівого крижово-клубового зчленування; переломи обох гілок правої лобкової кістки; із масивними крововиливами в м'які тканини;

- переломи правих і лівих гомілкових кісток, із розміщенням та крововиливами у м'які тканини, ушкодження лівого колінного суглобу; численні синці і садна на нижніх кінцівках, від яких помер на місці події.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 12.4 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілому ОСОБА_6

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково. Показав, що 03 липня 2016 року близько 01 години 40 хвилин він, керуючи транспортним засобом марки «Мерседес» рухався зі швидкістю 80 км/год. автодорогою «Доманово-Ковель-Чернівці-Треблече» з м.Одеси. При в'їзді до м.Тернополя на проїзну частину перед його автомобілем раптово вибіг потерпілий, якого він побачив за 5 метрів. Після цього, відбувся наїзд на потерпілого передньою частиною керованого ним автомобіля. Він був позбавлений можливості уникнути наїзду на потерпілого, оскільки останній вибіг на проїзну частину раптово. Стверджує, що не був у стані наркотичного сп'яніння. Вважає, що причиною ДТП є те, що потерпілий, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння переходив проїзну частину у невстановленому для цього місці, темна пора доби, відсутність освітлення на даній ділянці дороги, а також те, що він був втомлений, так як перебував за кермом автомобіля тривалий час. Про те, що він був позбавлений на підставі рішення суду права керування транспортними засобами йому не було відомо. У вчиненому щиро розкаюється, шкодує про вчинене, просить пробачення у потерпілих. Ним було здійснено спроби примиритися з рідними потерпілого, проте останні від будь-якої допомоги відмовилися.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доводиться показаннями потерпілих, свідків та наданими в судовому засіданні стороною обвинувачення доказами, а саме.

-показаннями, допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, яка суду показала, що 03 липня 2016 року вночі разом із чоловіком - ОСОБА_6 поверталися на таксі із м.Збараж до м.Тернополя. Перебуваючи в салоні автомобіля вони з чоловіком посварилися. Після цього, чоловік вийшов з автомобіля таксі при в'їзді в м.Тернопіль біля заправки «Укрнафта». Вона ж поїхала до місця свого проживання на вказаному автомобілі таксі. Через 30 хвилин їй по телефону повідомили працівники поліції, що її чоловік потрапив в ДТП та від отриманих травм помер. Після цього вона прибула на місце ДТП. Коли вона в останній раз бачила свого чоловіка, то він був тверезим, алкоголю не вживав. Обвинувачений пробачення не просив, заподіяної шкоди не відшкодував, просить суд призначити суворе покарання. Поданий цивільний позов підтримує повністю з мотивів наведених у ньому, просить його задовольнити;

-показаннями, допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3, яка суду показала, що зі слів ОСОБА_7 дізналася, що її син 03 липня 2016 року помер внаслідок наїзду на нього автомобіля. Обвинувачений до неї жодного разу після ДТП не звертався, шкода не відшкодована до сьогоднішнього дня, просить призначити обвинуваченому суворе покарання;

-показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який суду показав, що літом 2016 року працював таксистом у м.Збараж. У ночі він прибув на виклик до ресторану «Діамант», який знаходиться в м.Збараж. Пасажирами були чоловік і жінка, які здійснили замовлення щодо їх перевезення до м.Тернопіль. Чоловік перебував у стані алкогольного сп'яніння за ознаками запаху алкоголю з порожнини рота. По дорозі пасажири сварилися між собою. При в'їзді до м.Тернополя справа на заправці «Укрнафта» чоловік вийшов із салону його автомобіля. У той час була темна пора доби, дорога не освітлювалась, видимість була погана. Після того, як вийшов чоловік, то він продовжив рух та відвіз жінку пасажира до її місця проживання. Коли він повертався до м.Збараж, то на тому місці, де вийшов чоловік побачив ДТП, тіло людини лежало на проїзній частині;

-показаннями, допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, яка показала, що 03 липня 2016 року близько 02 години 30 хвилин їй зателефонував обвинувачений та повідомив, що вчинив наїзд на людину. Після цього вона приїхала на місце ДТП. Обвинувачений є її чоловіком. Вона та її чоловік зустрічалися з братом потерпілого для того, щоб вибачитись та надати матеріальну допомогу, проте останній відмовився від будь-якої допомоги. Крім цього, дружина потерпілого відмовилась від зустрічі з нею та отримання матеріальної допомоги. ОСОБА_1 вона характеризує з позитивної сторони як турботливого чоловіка і батька двох малолітніх дітей, наркотичних речовин останній не вживає;

-показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який показав, що у липні 2016 року він зустрічався з обвинуваченим з приводу технічної несправності його автомобіля, а саме, системи охолодження. Після зустрічі, приблизно 5-10 хвилин, до нього зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що вчинив наїзд на людину, яка раптово вибігла йому на дорогу. Після цього, він одразу приїхав на місце ДТП, де було незадовільне освітлення, видимість обмежена. Гальмівний шлях був перерваний та складався з двох частин;

-показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який суду показав, що працює інспектором патрульної поліції. 03 липня 2016 року перебуваючи на робочому місці отримав виклик та прибув на місце ДТП. По прибуттю він виявив обвинуваченого, який знаходився біля автомобіля марки «Мерседес», який йому повідомив, що вчинив наїзд на пішохода. ОСОБА_1 був розгублений у стресовому стані, візуальних ознак сп'яніння у обвинуваченого він не виявив. Щодо розташування слідів гальмування на проїзній частині він не пригадує, оскільки пройшов тривалий проміжок часу. У той час було сухо і темно, освітлення дорожнього покриття відсутнє;

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та план схемою з фототаблицею від 03 липня 2016 року, згідно якого встановлено місце вчинення злочину, зафіксована ділянка дороги, дорожнє покриття, слідова інформація, розташування тіла потерпілого на проїзній частині;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №465 від 08 вересня 2016 року, з якого слідує, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявлено такі травматичні зміни:

-травму голови, у вигляді: перелому кісток склепіння та основи черепа; крововиливів під оболонки та у речовину головного мозку; крововиливів у м'які тканини; ран, чисельних саден; ушкодження спинки носа;

-травму грудей, у вигляді: переломів правих і лівих ребер по кількох анатомічних лініях; розривів міжреберних проміжків; ушкоджень пристінкових листків плеври; ушкоджень легень; внутрішньогрудної кровотечі; розриву грудної аорти; масивних крововиливів в м'які тканини;

-травму живота, у вигляді: тріщини правої частки печінки; розриву сечового міхура; внутрішньочеревної кровотечі; крововиливів в зв'язки печінки, судинну ніжку селезінки, брижу тонкого та товстого кишківника;

-травму органів позаочеревинного простору, у вигляді: тріщин обох нирок, ушкоджень м'яких тканин, із масивними крововиливами;

-травму хребта, у вигляді: перелому 2-го грудного хребця, із розривом спинного мозку та його оболонок, усіх зв'язок хребта на цьому рівні; переломів лівих поперечних відростків 1-5-го поперекових хребців; масивних крововиливів в м'які тканини;

-перелом правої плечової кісток, із крововиливами у м'які тканини; чисельні синці, садна, рана на верхніх кінцівках;

-розрив лівого крижово-клубового зчленування; переломи обох гілок правої лобкової кістки; із масивними крововиливами в м'які тканини;

-переломи правих і лівих гомілкових кісток, із розміжченням та крововиливами у м'які тканини, ушкодженням лівого колінного суглобу; чисельні синці і садна на нижніх кінцівках.

Дані тілесні ушкодження утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті потерпілого, на що вказують їх морфологічні властивості (запалі червоно-коричневі поверхні саден; синюшно-фіолетовий відтінок синців, темно-червоний відтінок крововиливів в м'які тканини, без ознак їх реактивного запалення; відсутність ознак загоєння ушкоджень та ознак консолідації (зрощення) переломів кісток), наявність ознак зовнішньої та внутрішньої кровотечі.

Видова належність ушкоджень (садна, синці, крововиливи, розриви, тріщини, переломи, розміжчення), а також морфологічні властивості ран (нерівні, осаднені краї, кінці із тканинними перетинками, розміжчені стінки, наявність в їх просвітах переломів кісток тощо), вказує на їх спричинення тупими предметами.

Різноманітний характер та масивність травматичних змін, локалізація їх на різних анатомічних ділянках тіла, наявність ознак загального струсу тіла (у вигляді крововиливів у зв'язково-фіксуючий апарат внутрішніх органів), в сукупності вказують, що в даному випадку мала місце транспортна травма.

Виходячи з виявлених при розтині трупа гр-на ОСОБА_6 ушкоджень та результатів експертизи біологічних об'єктів (фрагментів з верхніх половин обох кісток лівої гомілки), в момент первинного контакту з автомобілем, він перебував у вертикальному чи близькому до такого положенні та був обернений до транспортного засобу переважно лівою бічною поверхнею тіла. В послідуючих фазах дорожньо-транспортої пригоди мало місце закидання та відкидання тіла.

Виявлені у гр-на ОСОБА_6 травматичні зміни, відповідно до змісту п. 2.1.2. п. 2.1.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" -МОЗ України, Київ, 1995, належать до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Смерть гр-на ОСОБА_6 настала внаслідок масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів. Що підтверджується виявленням в ході проведення розтину його трупа описаних тілесних ушкоджень та травматичних змін внутрішніх органів і тканин, а також результатами мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів (екстравазати в товщі м'якої мозкової оболонки; ділянки деструкції з крововиливами, вогнища геморагічного просякання в речовині головного мозку; крововиливи, ділянки деструкції в легенях, печінці, надниркових залозах; крововиливи в паранефральній клітковині; морфологічні прояви шокової реакції в печінці, надниркових залозах; вогнищеві, помірно виражені ознаки шокової реакції в нирці).

Таким чином, між спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і настанням його смерті, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Враховуючи стан трупних явищ (труп охолоджений рівномірно, трупне заклякання добре виражене у всіх групах м'язів, трупні плями зникають і відновлюються впродовж близько 6 хвилин, відсутність ознак гниття) та причину смерті, смерть гр-на ОСОБА_6 настала в межах 10-11 годин до розтину його трупа.

При судово-медичній експертизі крові від трупа гр-на ОСОБА_6, проведеній у відділенні судово-медичної імунології, встановлена група 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Незадовго до настання смерті гр-н ОСОБА_6 вживав алкогольні напої, що підтверджується наявністю запаху алкоголю від порожнин та внутрішніх органів, а також результатом судово-медичної експертизи взірця крові від його трупа, проведеною у відділенні судово-медичної токсикології, при якій виявлено етиловий спирт в концентрації -4,86%о(проміллє). Вказана концентрація етилового спирту в крові, за своєю функціональною оцінкою, відповідає стану тяжкого алкогольного отруєння;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №893 від 11 липня 2016 року, з якого слідує, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові від трупа ОСОБА_6 знайдено етиловий спирт в концентрації - 4,86%о(проміллє). Метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №893 від 11 липня 2016 року, з якого слідує, що кров трупа ОСОБА_6 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №60 від 08 вересня 2016 року, з якого слідує, що на реставрованих фрагментах з верхніх половин обох кісток лівої гомілки виявлено уламковий перелом діафіза (тіла) великогомілкової кістки і 2 ізольовані переломи діафіза (тіла) та роздроблення головки малогомілкової кістки, які виникли одномоментно від значної по силі локальної динамічної дії тупого предмета обмеженої площі з місцем прикладання сили на зовнішню поверхню малогомілкової кістки та зовнішньопередню поверхню великогомілкової кістки;

-лікарським свідоцтвом про смерть №487 від 03 липня 2016 року, з якого вбачається, що судово-медичним експертом засвідчено на підставі розтину та встановлена причина смерті ОСОБА_6, а саме, масивна травма тіла із чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів. Пішохід травмований при зіткненні із легковим автомобілем;

-висновком судової інженерно-транспортної експертизи №5-348/16 від 02 серпня 2016 року, з якого вбачається, що 1.система рульового керування автомобіля MERCEDES BENZ Е290 TD, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, знаходиться в стані часткової відмови (див. розділ 1. дослідницької частину) вимогам п. 31.4.2. «Рульове керування» ПДР України не відповідає.

2.Робоча гальмова система вказаного автомобіля знаходиться в працездатному стані (див. розділ 2. дослідницької частини) і вимогам п. 31.4.1 «Гальмові системи» ПДР України відповідає.

3.Прилади зовнішнього освітлення (див. розділ 3. дослідницької частини) вимогам п. 31.4.3. "Зовнішні світлові прилади" ПДР України не відповідають.

4.Колеса та шини автомобіля, вимогам п. 31,4.5. "Колеса і шини" ПДР України відповідають (див. розділ 4. дослідницької частини).

5.6.7.8. Експертним дослідженням систем та їх елементів, що впливають на безпеку руху, в процесі керування автомобілем, на стадії пошуку несправностей за зовнішніми ознаками та проявами (діагностичними параметрами і симптомами) виявлено технічні несправності (пошкодження) системи рульового управління, які полягають у зриві ременя приводу зі шківа насосу гідравлічного підсилювача керма та деформації рульового колеса управління (див. розділ 1. дослідницької частини);

Розглядаючи вище зазначені несправності в контексті поставлених слідством питань, стає очевидним, що: виявлені пошкодження знаходяться в зоні основних аварійних пошкоджень автомобіля і спричинені динамічним ударом, під час ДТП, експлуатаційного характеру не носять, а тому питання про вплив несправностей на керованість автомобіля, причинний зв'язок із настанням ДТП та можливість їх виявлення водієм до ДТП - втрачають технічний зміст і експертом не вирішувались.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 суду показав, що у заключній частині висновку, а саме, п.3 допущено описку, що не відповідає дослідницькій частині. Зокрема, слід вважати вірним прилади зовнішнього освітлення вимогам п. 31.4.3. "Зовнішні світлові прилади" ПДР України відповідають;

-висновком судової інженерно-транспортної експертизи №5-349/16 від 02 серпня 2016 року, з якого вбачається, що первинний контакт при наїзді на пішохода відбувся передньою лівою частиною автомобіля MERCEDES-BENZ Е 290 TD, р. н. НОМЕР_2, на відстані наближено 1-42 см від повздовжньої осі автомобіля (лівими частинами: переднього номерного знака, переднього бампера та капота моторного відсіку).

Наїзд автомобіля MERCEDES-BENZ Е 290 TD, р. н. НОМЕР_2, на пішохода, відбувся у поперечному напрямку по відношенню до елементів дороги - на лівій смузі руху транспортного потоку до центру м. Тернополя. У повздовжньому напрямку - в місці, що дещо передує розміщенню ділянки осипу дрібних уламків скла та ЛФП зафіксованого під умовним позначенням №1, ближня границя еліпса розсіювання осколків розміщується від місця наїзду на відстань, близьку до переміщення частинок в повздовжньому напрямку за час вільного падіння.

Встановити в абсолютних величинах місце наїзду даного автомобіля на пішохода відносно елементів дороги не надається можливим в зв'язку з відсутністю уточнюючої слідової інформації, зафіксованої під час огляду місця пригоди;

-висновком судово-психіатричної експертизи №375 від 23 серпня 2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, а страждав на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання кількох психотичних речовин. Зазначений розлад психіки не позбавляв ОСОБА_1 здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними у той час, до якого відносяться інкриміновані йому діяння.

ОСОБА_1 за теперішнього часу страждає на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання кількох психотичних речовин. По своєму психічному стану в даний час ОСОБА_1 здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними.

ОСОБА_1 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру;

-висновком судової автотехнічної експертизи №4669 від 03 листопада 2016 року, з якого вбачається, що у момент наїзду на пішохода швидкість руху автомобіля «Мерседес-Бенц-Е 290 ТД». реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_3, могла складати величину біля 132 км/год.

Ця швидкість визначена виходячи з того, що, як задано слідством у постанові про призначення даної експертизи, від місця початку фіксації осипу розбитого скла, лакофарбовогопокриття (ЛФП) від вказаного транспортного засобу і до кінцевого положення тіло пішохода було переміщене (на автомобілі, пролетіло, проковзало) на загальну віддаль 75,1м.

А для визначення цієї швидкості була використана методика, яка описана у дослідницькій частині даного висновку.

Тільки шляхом екстреного гальмування перед моментом зупинки була погашена частина дійсної швидкості руху автомобіля «Мерседес-Бенц-Е 290 ТД)», реєстраційний номерний знак якого НОМЕР_3, величиною біля 48...51км/год.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 суду показав, що ним було встановлено швидкість руху автомобіля марки «Мерседес» у момент наїзду на пішохода, яка складала 132 км/год. Дана швидкість руху могла бути більшою, але не меншою. Усі вихідні дані, які йому надано слідчим у кримінальному провадженні були достатніми для складення вказаного висновку;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2016 року, яким встановлено конкретну видимість пішохода, коли він знаходиться нерухомо у місці наїзду. Проведеними замірами встановлено, що конкретна видимість пішохода, при умові його перебування в нерухомому стані в місці наїзду становить 84,4 м.

Крім цього, в ході слідчого експерименту також було проведено заміри видимості у напрямку руху. Проведеними замірами встановлено, що видимість у напрямку руху становить 154 м.

Доводи сторони захисту щодо визнання протоколу проведення слідчого експерименту як недопустимого доказу, оскільки дана слідча дія проведена без участі ОСОБА_1 суд до уваги не бере, оскільки обвинувачений під час досудового розслідування відмовився давати будь-які свідчення, а безпосередніх учасників ДТП не було. З цих підстав, враховуючи те, що при проведені слідчого експерименту використовувались фактичні дані здобуті в ході виконання судових експертиз у суду відсутні сумніви щодо достовірності та належності даного протоколу як доказу винуватості обвинуваченого в інкримінованому йому злочині;

-висновком судової інженерно-транспортної експертизи №5-654/16 від 19 грудня 2016 року, з якого вбачається, що в умовах цієї дорожньо-транспортної ситуації, яка склалася, водій автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 ТD» повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України.

При заданому слідством комплексі варіантів вихідних даних, водій автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 ТD», з моменту виникнення небезпеки (перешкоди) для руху, під час руху транспортного засобу з фактичною швидкістю не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду на пішохода і тим самим уникнути наїзду на останнього, однак мав таку можливість при умові руху з дозволеною швидкістю.

При заданому слідством комплексі вихідних даних у випадку виникнення перешкоди для руху, водій автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 ТD», з вказаного моменту (настання конкретної видимості пішохода, який нерухомо перебуває на проїзній частині дороги), під час руху транспортного засобу з фактичною швидкістю не мав технічної можливості своєчасно здійснити безпечний об'їзд пішохода шляхом виконання маневру, однак мав таку можливість при умові руху з дозволеною швидкістю.

При заданому слідством комплексі варіантів вихідних даних, на момент проведення експертизи не відомі причини технічного характеру, які б завадили водію автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 ТD» діяти відповідно до вимог п. 12.4 ПДР України, отже його дії в умовах виникнення розглядуваної слідством дорожньо-транспортної пригоди не відповідали вимогам пункту зазначених Правил.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 ТD» вимогам п. 12.4 ПДР України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

При заданому слідством комплексі варіантів вихідних даних, дії водія автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 ТD» не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України , однак і при своєчасному застосуванні гальмуваннявін не мав технічної можливості запобігти наїзду і вказана невідповідність зазначеним вимогам не перебуває в причинному зв'язку з настанням ДТП.

При заданому слідством комплексі вихідних даних, невідповідностей в діях водія автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 ТОD» вимогам п. 12.2 ПДР України не вбачається.

При встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданому слідством комплексі варіантів вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 TD» вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України привела до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 ТD» зазначеним вимогам пункту ПДР України;

-довідкою Тернопільського обласного центру з гідрометеорології №35.04/11/215 від 23 вересня 2016 року, з якої вбачається, що погодні умови, що спостерігалися 03 липня 2016 року станом на 01 годину 50 хвилин наступні: температура повітря 21.2 - 21.0 градусів Цельсія; температура поверхні грунту 22.7 - 20.7 градусів Цельсія; відносна вологість повітря 80 - 79 %; вітер ПдС, швидкість 3 порив 7 м/с; метеорологічна дальність видимості 10 км.; стан неба (хмарність) ясно; явища погоди не було;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №008344 від 03 липня 2016 року, згідно якого під час огляду ОСОБА_1 03.07.2016 року о 03 год. 40 хв. встановлено наркотичне сп'яніння.

Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста лікар-нарколог ОСОБА_14 суду показав, що склав вказаний висновок на підставі аналізів лабораторних досліджень сечі ОСОБА_1 За результатами токсилогічних лабораторних досліджень та огляду ОСОБА_1 він прийшов до висновку, що обвинувачений перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну.

Доводи сторони захисту щодо визнання зазначеного висновку як недопустимий доказ, суд до уваги не бере, оскільки ті обставини, на які посилаються не вказують на істотне порушення прав та свобод людини, які б в силу ст.ст.87,88 КПК України давало підстави суду визнати даний доказ недопустимим.

Разом із тим, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) ПДР України, про що зазначено у формулюванні обвинувачення. Отже, ця обставина увійшла в об'єктивну сторону складу злочину фактично як кваліфікуюча ознака, з огляду на бланкетність диспозиції усіх частин ст.286 КК України, а тому суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання, як таку, що її обтяжує (ч.4 ст.67 КК України).

Таким чином, оцінивши всі докази в кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він частково визнав свою вину.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та настання наслідків - смерть потерпілого, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

Тому, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами оскільки саме такий вид покарання, на думку суду є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.

Запобіжний захід у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_1 залишити без змін, до набрання вироку законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання попереднє ув'язнення з 06 грудня 2016 року по 16 грудня 2016 року.

Потерпілою ОСОБА_4, до початку судового розгляду, пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди, в якому цивільний позивач ОСОБА_4 просить стягнути на її користь з ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1000000 гривень.

Відповідно до положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов ОСОБА_4 не визнав, посилаючись на непомірну для нього суму в розмірі 1000000 грн., просить відмовити у його задоволенні.

При розв'язанні зазначеного цивільного позову суд виходить з наступних положень закону.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_6 на її користь завданої моральної шкоди в розмірі 1000 000 грн., суд виходить з того, що внаслідок завдання смерті ОСОБА_6 внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_4 зазнала моральних страждань та переживань, оскільки відчула сильний емоційний стрес через втрату близької людини - чоловіка, з яким проживала спільно, був порушений її звичний спосіб життя, з урахуванням суттєвості змін у житті потерпілої, тяжкості та серйозності наслідків, які настали для потерпілої, постійний характер моральних страждань, враховуючи їх серйозність, обсяг та тривалість, а також ступінь вини потерпілого у ДТП, який перебував у стані алкогольного сп'яніння та пересікав проїзну частину поза межами пішохідного переходу, що є підставою для зменшення розміру відшкодування, суд дійшов висновку, що підлягає компенсації завдана моральна шкода ОСОБА_4 в розмірі 300 000 грн., що відповідає принципу розумності, справедливості, інтенсивності та тривалості моральних страждань ОСОБА_4

У справі є процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи №5-348/16 від 02.08.2016 року в розмірі 660,30 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-349/16 від 02.08.2016 року в розмірі 880,40 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-654/16 від 19.12.2016 року в розмірі 1540,70 грн., всього на загальну суму 3081,40 грн. (три тисячі вісімдесят одна гривня сорок копійок), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речовий доказ: автомобіль марки «Mercedes-Benz Е 290 ТD», реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні на території спецмайданчика Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області - повернути законному володільцю, після набрання вироку законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_1 залишити без змін, до набрання вироку законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання попереднє ув'язнення з 06 грудня 2016 року по 16 грудня 2016 року.

Цивільні позов ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 1000000 гривень моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 300000 грн. (триста тисяч гривень) на користь ОСОБА_4.

В задоволенні решта позовних вимог - відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи №5-348/16 від 02.08.2016 року в розмірі 660,30 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-349/16 від 02.08.2016 року в розмірі 880,40 грн., інженерно-транспортної експертизи №5-654/16 від 19.12.2016 року в розмірі 1540,70 грн., всього на загальну суму 3081,40 грн. (три тисячі вісімдесят одна гривня сорок копійок) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речовий доказ: автомобіль марки «Mercedes-Benz Е 290 ТD», реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні на території спецмайданчика Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області - повернути законному володільцю, після набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін