Постанова № 72906753, 13.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/2144/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 22-ц/783/6803/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Л. Б.

Категорія:50

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м.Львів

Апеляційний суд Львівської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А.,Шандри М.М.

секретаря: Симець В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Золочівського районного суду Львівської області у складі судді Сивак В.М. від 23 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулася до суду із вимогою стягувати щомісячно із ОСОБА_5 Б.В. в її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 в розмірі 2 500,00 грн. до завершення навчання, тобто до 28 лютого 2018 року.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, алім енти в розмірі 1/6 частини із всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 18.11.2016 р. до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

В решті позову – відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 551,20 гривень.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, подавши апеляційну скаргу. Вважає що рішення прийнято із порушенням норм процесуального права, та не відповідає нормам матеріального права. Вказує, що саме наявність у дитини потреби в матеріальній допомозі в сукупності з іншими обставинами є вирішальною підставою для стягнення з батька аліментів на утримання дитини що продовжує навчання. Проте, позивачем не надано інших доказів крім довідки про навчання та отримання стипендії про потребу в матеріальній допомозі. Судом не було враховано, що на утриманні відповідача знаходяться неповнолітні діти, яких відповідач зобов`язаний утримувати, дохід його самого як інваліда 3 групи, становить 1130 грн, а донька утримує стипендію в розмірі 825 грн. Зазначає, що відповідач не має фінансової можливості сплачувати аліменти.

Просить рішення Золочівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, хоча про розгляд справи повідомлялась належним чином, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України здійснюється колегією суддів за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 26 грудня 1997 року. Від шлюбу у сторін є донька ОСОБА_5.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається на денній формі навчання факультету фінансів Тернопільського національного економічного університету.

Задовольняючи частково позовні вимоги районний суд врахувавши матеріальне становище відповідача, який є інвалідом ІІІ Групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей прийшов до висновку, що з відповідача в користь позивачки на утримання повнолітньої доньки слід щомісячно стягувати аліменти в розмірі 1/6 частини із всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.11.2016 р. до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Як встановлено матерілами справи ОСОБА_4 просила суд стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн щомісячно до завершення навчання, проте судом було вирішено стягувати аліменти в розмірі 1/6 частини із всіх видів доходу.

Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Разом з тим, відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Крім цього, частиною третьою цієї ж статті передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Визначаючи розмір аліментів, які стягуються на утримання повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи та отримує соціальну допомогу по інвалідності у розмірі становить 1130,00 грн.

Відповідно до довідки 08.12.2016 року №1030 до складу сім’ї ОСОБА_2 належать двоє неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2013 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти в розмірі 450 грн щомісячно починаючи з 18 липня 2012 року до 30.06 2016 року.

Встановлено, що ОСОБА_5 отримує стипендію в розмірі 825 грн.

Аліменти, які сплачуються на утримання повнолітніх дочки (сина) це платіж на утримання цих осіб, який повинен бути спрямований на покриття матеріальної допомоги, якої вони потребують, зокрема, у зв'язку із продовженням навчання. Разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням цієї мети, та обов'язку, який є в обох із батьків і має бути рівним, а розмір аліментів має бути обґрунтованим та доведеним.

Відповідно до ст.. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Колегія суддів враховує, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення вийшов за межі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, рівність обов'язків батьків щодо виховання дитини, обставини справи, вимоги Сімейного кодексу України, майновий стан відповідача, колегія суддів приходить до висновку, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 400 гривень, починаючи 18.11.2016 р. до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3- задовольнити частково.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 400 гривень, починаючи 18.11.2016 р. до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 21 березня 2018 року.

Головуючий

Судді