Рішення № 72905958, 28.02.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1638/16-ц

Провадження № 2/463/137/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді - Лакомської Ж. І.

з участю секретаря – Скочко А.В.

представника позивача – ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

представника третьої особи – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2»яна Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення перешкод у володінні та користуванні спільним майном,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_6 про усунення перешкод у володінні та користуванні спільним майном.

Справа надійшла до суду 05 квітня 2016 року, після відкриття провадження справа призначена до судового розгляду. Згідно позивних вимог позивач просила: зобов»язати відповідача ОСОБА_2»яна Михайловича усунути та не чинити їй перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою №1 площею 0,0162 кв.м з межею:-1-2-10-11-12-13-9-1 на вул. Погулянка, 14-а у м.Львові та з цією метою надати їй ключі від воріт, позначених на технічному паспорті на садибний житловий будинок на вул. Погулянка, 14-А, виготовлений обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» відповідно літерами і цифрами «Н-2».

21 березня 2017 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог,26 червня 2017 року представником позивача подано аналогічну заяву про уточнення позовних вимог. Згідно вказаних заяв позивач не змінюючи предмет та підставу позову, уточнила та збільшила позовні вимоги, відповідно до яких просить:

- зобов»язати відповідача ОСОБА_2»яна Михайловича не чинити їй перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою №1 площею 0,0162 кв.м., кадастровий номер 4610137200:04:004:0064 з межами: - 1-2-10-11-12-13-9-1 та встановленні позивачем воріт в огорожі з металевої сітки «Н-1» для облаштування окремого проїзду і проходу з боку вулиці на дану земельну ділянку, яка згідно з виданим 20.11.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції сторонам Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №13128202 (серія АР010313) знаходиться у спільній сумісній власності сторін.

- зобов»язати відповідача ОСОБА_2»яна Михайловича не чинити ОСОБА_5 перешкод у володінні й користуванні, утриманні та ремонті підпірної стінки і огорожі, які зазначені у технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок на вул. Погулянка,14-А,виготовленому обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» літерами і цифрами «І» та «Н-1», які відповідно нотаріально посвідченої 19.12.2009 року спільної заяви та розпорядження голови Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №105 від 22.03.2010 року перебувають у спільному користуванні сторін.

Уточнені позовні вимоги мотивує тим,що у спільному користуванні сторін є земельна ділянка площею 0,0162 кв.м., яка розташована за адресою м.Львів,вул. Погулянка,14-А та підпірна стінка позначена у технічному паспорті літерами і цифрами «І» та «Н-1», яка є у спільному користуванні сторін та прилягає до належної позивачу частини будинку і на даний час руйнується. Вказує, що відповідач ОСОБА_2»ян Михайлович, успадкувавши після смерті свого батька ОСОБА_6 відповідну частку майна не дозволяє позивачу проводити ремонт та обслуговування підпірної стінки, без згоди та відома позивача, шляхом закриття воріт, складування будівельних матеріалів (дощок,брусів, металу та ін.) обмежив їй доступ і можливість користування вказаною вище земельною ділянкою, перекриває прохід, проїзд як на спірну земельну ділянку так і до належної позивачу частини будинку. Тому з врахуванням наведених мотивів просить позов задоволити.

Позивач ОСОБА_5, яка в останнє судове засідання не з»явилась та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні наведеним мотивам позову, просили такий задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили та пояснили, що дійсно на праві спільної сумісної власності позивачу та відповідачу належать земельна ділянка площею 0,0162 кв.м., яка розташована за адресою м.Львів,вул. Погулянка,14-А та спірна підпірна стінка, проте жодних перешкод у користуванні спільним майном позивачу не чиняться, вважають позовні вимоги безпідставними, такими, що не доведені жодними належними та допустимими доказами, тому в задоволенні даного позову просили відмовити.

Представник третьої особи Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила,що розпорядженням голови Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №105 від 22.03.2010 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спадкоємцем якого є відповідач ОСОБА_2»ян Михайлович, затверджено висновок ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 27.12.09 № 3/53305 про визначення ідеальних долей між співвласниками будинку №14а на вул. Погулянка. Вказала, що частки у спірному майні між співвласниками не виділялись, відтак таке майно є їх спільною сумісною власністю, тому вважає, що чинення перешкод відповідачем у користуванні позивачу спірним майном є порушенням прав позивача, тому вваж є, що позов підлягає до задоволення.

Заслухавши пояснення учасників процесу та показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, що підтвердили під час розгляду справи сторони та їх представники позивачу ОСОБА_5 та відповідачу ОСОБА_2»яну Михайловичу, як спадкоємцю свого батька ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,0162 кв.м., яка розташована за адресою м.Львів,вул. Погулянка,14-А та підпірна стінка позначена у технічному паспортілітерами і цифрами «І» та «Н-1», яка розташована за цією ж адресою, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10) та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с.12-17).

Розпорядженням голови Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №105 від 22.03.2010 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спадкоємцем якого є відповідач ОСОБА_2»ян Михайлович, затверджено висновок ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 27.12.09 № 3/53305 про визначення ідеальних долей між співвласниками будинку №14а на вул. Погулянка,частки у спірному майні між співвласниками не виділялись, відтак таке майно є їх спільною сумісною власністю.

Зміст права власності, відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, складає право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд ч. 1 ст. 319 ЦК України.

Згідно із ч. 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому,відповідно дост. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких, відповідно до п. 3 ч. 1 цієї статті є припинення дії, яка порушує право. Захист права власності регулюється нормами ЦК України, зокрема Главою 29 Розділу І Книги Третьої.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Право користування, відповідно до змісту ст. 317 ЦК України, це юридична можливість вчинення власником фактичних дій відносно речі. Право розпорядження в свою чергу полягає в юридичній можливості власника визначати юридичну і фактичну долю речі.

Верховний Суд України під час розгляду цивільної справи № 6-92цс15 від 27.05.2015р. сформулював правову позицію, згідно з якою роз»яснив, що передбачений статтею 391 ЦК України спосіб захисту усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном, підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 33 Постанови Пленуму № 5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», вказав що застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391,396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов»язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Позов про усунення порушень права, не пов»язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 89 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, будучи у встановленому порядку попередженими за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань, дали аналогічні за змістом покази про те, що є родичами позивачки та відповідача, ствердили факт чинення відповідачем перешкод позивачу у володінні та користуванніземельною ділянкою площею 0,0162 кв.м., яка розташована за адресою м.Львів,вул. Погулянка,14-А, співвласниками якої вони є.

Відтак, суд приходить до висновку про те,що під час судового розгляду даної справи доведено, що відповідачем ОСОБА_2»яном Михайловичем чиняться перешкоди позивачу ОСОБА_5 у володінні та користуванніземельною ділянкою площею 0,0162 кв.м., яка розташована за адресою м.Львів,вул. Погулянка,14-А, тому слід зобов»язати відповідача ОСОБА_2»яна Михайловича не чинити перешкод позивачу ОСОБА_5 у володінні та користуванні вказаною вище земельною ділянкою і в цій частині позов підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про усунення перешкод у володінні, користуванні утриманні підпірної стінки суд приходить до висновку про те,що така до задоволення не підлягає,оскільки доказів чинення перешкод позивачці з сторони відповідача у володінні користуванні, утриманні та ремонт вказаної вище підпірної стінки не представлено та не належними та допустимими доказами не доведено.

Керуючись ст.ст.12,76,81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 317,319,321,369,391,396 ЦК України, ст.89 ЗК України, –

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Зобов»язати ОСОБА_2»яна Михайловича (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1) не чинити перешкод ОСОБА_5 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1) у володінні та користуванні земельною ділянкою площею 0,0162 кв.м, кадастровий номер 4610137200:04:004:0064,що розташована на вул. Погулянка,14-а в м.Львові.

Стягнути з ОСОБА_2»яна Михайловича (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_5 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1) 551 (п»ятсот п»ятдесят одну гривню), 20 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Повне судове рішення складено 07.03.2018року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Лакомська Ж. І.