Постанова № 72905764, 20.03.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/8388/17

Провадження № 2-а/442/79/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Павлів З.С.

з участю секретаря судового засідання – Михавко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 07.11.2017 ВП №54299318 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., скасувати таку постанову, а також визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 07.11.2017 ВП №54299318 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 237,52 грн. та скасувати таку постанову.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на адресу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшла постанова від 07.11.2017 ВП №54299318 про накладення штрафу на головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 5100 грн., та постанова від 07.11.2017 ВП №5499318 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 237,52 грн. В постанові ВП №54299318 зазначено, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при примусовому виконанні виконавчого листа №442/7454/16-а, виданого 24.01.2017 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, про зобов’язання головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.06.2015.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2017 ВП №54299318 та вимогою державного виконавця від 06.10.2017 зобов’язано боржника головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.06.2015, про що надати документальне підтвердження державному виконавцеві. Станом на 07.11.2017 боржником рішення суму не виконано. У відділі ДВС відсутнє підтвердження виконання боржником рішення суду, а також відсутня будь-яка інформація щодо причин невиконання рішення чи поважності таких причин невиконання рішення Дрогобицького районного суду Львівської області від 27.12.2016.

На адресу головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.11.2017 №3953/5 надійшов лист відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області, яким скеровано постанову державного виконавця від 07.11.2017 ВП №54299318 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

В постанові від 07.11.2017 ВП №54299318 зазначено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при примусовому виконанні виконавчого листа №442/7454/16а, виданого 24.01.207 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про зобов’язання головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.06.2015.

В ході виконавчого провадження здійснено витрати пов’язані з організацією з проведенням виконавчих дій в сумі 237,52 грн.

Вважає, що дані постанови винесені з порушенням норм чинного законодавства, є безпідставними та незаконними, покликаючись на те, що постанову про накладення штрафу на боржника виконавець виносить лише у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення. Проте, постанова Дрогобицького міськрайонного суду від 27.12.2016 року не набрала законної сили, а тому відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження. А також, при відкритті вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем постановлено стягнути з головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконавчий збір у розмірі 551,20 грн. В кошторисі не передбачено коштів для сплати витрат виконавчого провадження.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує повністю.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не повідомили суду причини неявки.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області знадилась постанова Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі №442/7454/16а від 27.12.2016.

07.11.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника ВП №54299318 в розмірі 5100 грн.

Окрім цього, 07.11.2017 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про стягнення з боржник витрат виконавчого провадження у сумі 237,52 грн.

Згідно ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу яу суд першої інстанції.

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

За частиною першою статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на те, що відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не скористались своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, а також беручи до уваги встановлений законодавцем строки розгляду адміністративної справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не представлено суду доказів на спростування тверджень позивача про незаконність оскаржуваних рішень та протиправність своїх дій, а тому позов слід задоолвлити.

Разом з тим, вважаю за необхідне зазначити наступне:

відповідно до п.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014 р. №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 р. за №41/26486 основними завданнями управління Фонду є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

Згідно з пунктом 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

У відповідності до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). А згідно з п.33 Порядку у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

Таким чином, обов'язок щодо забезпечення коштів з виплати пенсій за судовим рішення покладено на органи Державної казначейської служби України. В свою чергу, органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише в межах видатків, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного Фонду України, що й було здійснено позивачем в порядку примусового виконання виконавчого листа.

У постанові від 22.11.2016 р. колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України висловила правову позицію щодо застосування зазначених норм матеріального права щодо спірних правовідносин відповідно до якої невиконання судового рішення управління Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відтак, застосовуючи наведені вище норми матеріального права щодо спірних правовідносин, враховуючи обов'язковість застосування правових позицій Верховного Суду України, суд приходить до висновку, про відсутність відповідних фінансових ресурсів позивача для виконання рішення суду в повному обсязі щодо відшкодування витрат виконавчого провадження.

Відтак, позов є підставним та такий слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 90, 241158-163, 256 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 07.11.2017 ВП №54299318 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 07.11.2017 ВП №54299318 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області при винесенні постанови від 07.11.2017 ВП №54299318 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 237,52 грн.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 07.11.2017 ВП №54299318 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 237,52 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Павлів З.С.