Вирок № 72905734, 22.03.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4141/17

Провадження № 1-кп/442/85/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді – Кучаковського Ю.С.,

за участю прокурора – Мельника А.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

потерпілої – ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання – Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (2-ї П’ятирічки), 19, кв. 3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, працюючого в Комунальному підприємстві „Муніципальна варта” Дрогобицької міської ради,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, –

в с т а н о в и в :

02.02.2017 приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись на ОСОБА_4, 1 в м. Дрогобичі Львівської області, неподалік центрального входу в приміщення Дрогобицької міської ради, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, загальноприйнятих норм моралі, діючи з особливою зухвалістю, нахабно виявляючи зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві правил поведінки, безпричинно підійшов до ОСОБА_3, після чого вилив їй на голову пляшку з невідомою зеленою рідиною.

Своїми хуліганськими та протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку рогівки та кон’юктиви лівого очного яблука легкого ступеня.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, що виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні досліджені безпосередньо судом докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у висунутому обвинуваченні не визнав та дав показання, згідно з якими, 31.01.2017 він побачив як потерпіла ОСОБА_3 в приміщенні Дрогобицької міської ради кинула в державний прапор яйцями і це його образило. Після цього він підготував розчин акварелі. 02.02.2017 о шостій годині, коли потерпіла йшла на сесію Дрогобицької міської ради, обвинувачений стояв на сходах. Побачивши потерпілу, він підійшов до неї, правою рукою вилив речовину зеленого кольору, а потім лівою рукою роздавив яйце у потерпілої над головою. Далі він побачив як вийшли працівники поліції, розвернувся і почав тікати. Після того його затримали працівники поліції і посадили в службовий автомобіль біля міської ради. Потім вони поїхали з потерпілою в цьому автомобілі до районного відділу поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов’язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

За правилами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов’язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Тобто, обов’язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України сторона обвинувачення, посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме:

показання потерпілої ОСОБА_3, згідно з якими, 30.01.2017 на засіданні громадської організації „ОСОБА_5 України” її делегували на звіт міського голови, який відбувався 02.02.2017. О 17 год. 20 хв. біля міської ради, перед самим входом на відставні 15 м, вона відчула удар в праву скулу, який як вона вважає їй наніс невідомий на той час ОСОБА_1 Оглушивши її, він почав лити зеленку. Після того як її оглушили вона не розуміла, що відбувається. Як потім вона дізналася їй розбили на голові яйця. Вона пробиралася до входу, побачила як під’їхала патрульна машина. Поліцейські зловили ОСОБА_1, після чого до неї підійшов інспектор переконатись як вона себе почуває і вони поїхали у відділ поліції патрульною машиною. Зазначила, що відчувала біль в оці. Після того вона звернулася за медичною допомогою, де в приймальному покої їй промили око. При визначенні міри покарання поклалася на розсуд суду;

показання свідка ОСОБА_6, згідно з якими, біля міської ради були крики, а потім він побачив, що стоїть жінка на голові у якої було щось зеленого кольору. Після того їхнього побратима забрали працівники поліції;

показання свідка ОСОБА_5, згідно з якими, саму подію облиття потерпілої ОСОБА_3 він не бачив. 02.02.2017 близько 5 години в місті Дрогобичі в сесійній залі відбувався звіт міського голови. Він побачив, що спиною до дверей міської ради стоїть ОСОБА_3 і як громадський активіст здійснює прояв громадського протесту, а вона облита зеленкою на голові і на волоссі. При цьому, після того як йому хтось сказав, що працівниками поліції затримано ОСОБА_1 він підходив до патрульної машини подивитися чи не застосовуються до останнього тортури працівниками поліції. Зазначив, що зі слів обвинуваченого ОСОБА_1 йому відомо, що він був злий на потерпілу, оскільки вона обкидала державний прапор, обвинувачений болісно це сприйняв;

показання свідка ОСОБА_7, згідно з якими, сам конфлікт ОСОБА_1 з ОСОБА_3 він не бачив. Але дізнався, що його побратима якоби затримали працівники поліції з того приводу, що він вчинив хуліганські дії. Він спілкувався з потерпілою ОСОБА_3 півгодини. Потерпіла себе нормально почувала, швидку не викликала, зачитувала різні документи;

показання свідка ОСОБА_8, згідно з якими, він стояв під міською радою, розмовляв зі свідком ОСОБА_7 про війну, так як він являється волонтером почув ґвалт і побачив жіночку в зеленці. Після облиття зеленкою потерпіла ОСОБА_3 була під міською радою, вона тримала перед собою папери, швидка до неї не приїжджала, лікарів поруч не було. Зазначив, що обвинуваченого ОСОБА_1 поруч не бачив так як йому це не цікаво;

показання свідка ОСОБА_9, згідно з якими, він працює лікарем офтальмологом очного відділення. ОСОБА_3 поступила до нього на другий день, на її обличчі в районі ока бачив залишки зеленки, в неї був легкий ступінь опіків, при цьому зазначивши, що визначення тяжкості тілесних ушкоджень не відноситься до його компетенції. На очниці, крім подразнення слизової нічого не бачив. Зазначив, що болісне відчуття у кожної особи є індивідуальним;

показання експерта ОСОБА_10, згідно з якими, він підтвердив обставини викладені у висновку від 06.02.2017 № 55;

показання свідка ОСОБА_11, згідно з якими, це була зима або рання весна 2017 року, він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 патрулював в м. Дрогобичі центральну частину міста. На площі було скупчення людей. Проїжджаючи по центральній частині міста, побачив як невідомий мужчина невідомій жінці трусив чи щось таке, а після цього почав тікати. Він разом з ОСОБА_13 його наздогнали, при цьому не втрачаючи з поля зору, скрутили, запросили в машину. Потім свідок підійшов до потерпілої жінки спитати, що там сталося. Обох, обвинуваченого та потерпілу будо доставлено до відділу поліції. Під час перебування в машині ОСОБА_1 сказав йому, що був учасником АТО, а потерпіла попала в державний прапор, що викликало в нього обурення. Нанесення удару потерпілій він не бачив. Через сплив значного проміжку часу свідок не міг точно впізнати обвинуваченого;

показання свідка ОСОБА_13, згідно з якими, зимою, минулого року, приблизно січень – лютий місяць вони заступили на патрулювання по охороні громадської безпеки та запобігання дорожньо-транспортним подіям в м. Дорогобичі з 08 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. Проїжджаючи по ОСОБА_4 в м. Дрогобичі навпроти входу до міської ради призупинилися, щоби оглянути, чи все спокійно і в цей момент побачили як невідомий громадянин невідомій жінці над головою щось трусив, чи щось робив, вона від цього присіла, а він побіг в сторону Вузької вулиці, там де аптека на куті знаходиться і суші-бар. Він з інспектором капітаном поліції ОСОБА_11 вибігли з автомобіля і побігли, при цьому не втрачаючи з поля зору наздогнали чоловіка при вході на Вузьку вулицю, посадили в автомобіль, під’їхали до даної особи спиталися чи не потрібна їй швидка. Вона трималася за голову, казала, що їй погано, сказала, що хоче поїхати написати заяву на Стрийську, 32, в неї була на волосі і на обличчі зелена речовина. Обох, обвинуваченого та потерпілу було доставлено до відділу поліції. Під час перебування в машині ОСОБА_1 сказав йому, що був учасником АТО, а потерпіла попала яйцем в державний прапор України, що викликало в нього обурення. Нанесення удару потерпілій він не бачив. Через сплив значного проміжку часу свідок не міг точно впізнати обвинуваченого;

дані постанови слідчого Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14 про призначення судово-медичної експертизи від 02.02.2017;

дані висновку судово-медичного експерта Дрогобицького районного відділення судово-медичної експертизи ОСОБА_10 від 06.02.2017 № 55, згідно з якими у громадянки ОСОБА_3, 47-ми років, мались тілесні ушкодження: синець в ділянці лівої очниці; хімічний опік рогівки та кон’юктиви лівого очного яблука легкого ступеня. Тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці лівої очниці виникло внаслідок взаємодії з тупим твердим предметом; ушкодження у вигляді хімічного опіку лівого очного яблука, що малось у ОСОБА_3 – внаслідок взаємодії з хімічною речовиною, якою міг би бути і розчин брильянтового зеленого. Вказані ушкодження виникли в термін, вказаний освідуваною та зазначений в медичних документах, тобто могли виникнути 02.02.2017 і відносяться до легкого ступеня тяжкості;

DVD-R диск Arena, який суд не зміг відтворити через те, що суду він був наданий з наявними на ньому механічними пошкодженнями у вигляді двох круглих отворів;

дані протоколу огляду предмету від 15.05.2017, згідно якого при відтворені файлу № 39 на компакт-диску Arena DVD-R за допомогою програми програвача медіа файлів виявлено відеозапис, який здійснюється з камери внутрішнього спостереження № 3 з приміщення входу до чергової частини Дрогобицького ВП, що по вул. Стрийській, 22 в м. Дрогобичі Львівської області, а саме, 03.02.2017 о 18 год. 33 хв. на вказаному відеозаписі зафіксовано факт заходу в чергову частину трьох працівників поліції у форменому одязі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3. На голові в ОСОБА_3 зафіксовано вміст невідомої речовини темного кольору. На зап’ястях рук ОСОБА_1 одягнені кайданки. В подальшому в приміщенні чергової частини відбуваються події щодо отримання заяви від ОСОБА_3 за фактом вчинення відносно неї кримінального правопорушення та пояснень з даного приводу. Оформлення даного правопорушення відбувалося з 18 год. 30 хв. до 19 год. 13 хв. та з відео файлу № 39 по відео файл № 103;

дані, що містяться на CD-R диск Verbatim, наданому стороні обвинувачення ОСОБА_1, згідно з якими перед входом до Дрогобицької міської ради, на сходах стоїть ОСОБА_3 зі слідами забруденння зеленого кольору на обличчі, волосах і пальто та вступає в словесну суперечку з нестановленими особами;

дані, що містяться на CD-R диск Verbatim, наданому стороні обвинувачення ОСОБА_1, згідно з якими перед входом до Дрогобицької міської ради, на сходах стоїть ОСОБА_3 зі слідами забруденння зеленого кольору на обличчі, волосах і пальто та вступає в словесну суперечку зі свідками ОСОБА_5, ОСОБА_7 та іншими нестановленими особами;

дані протоколу огляду предмету від 15.05.2017, згідно якого при відтворенні відео файлів на CD-R дисках Verbatim, виявлено відеозапис подій, які мали місце 02.02.2017 в м. Дрогобичі по вул. Площа Ринок Львівської області;

дані протоколу огляду місця події згідно з якими, в службовому кабінеті № 10 Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, що по вул. Стрийській, 22 ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи на підставі заяви два паперових конверта з вмістом компакт дисків;

дані протоколу одночасного допиту від 30.05.2017, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 надали показання слідчому Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14;

дані, що містяться в копії Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Дрогобицького ВП, який розпочато 01.12.2016, інвентарний номер 145, прошитий та пронумерований на 299 аркушів, в якому за номером 259 зроблений запис про доставлення 02.02.2017 о 17 год. 45 хв. ОСОБА_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, доставленого СРПП № 1 для складання адмін протоколу, для розгляду справи, СВ Возняк, час залишення 02.02.2017 20 год. 15 хв.;

дані пояснень відібраних 02.02.2017 ІП СРПП № 1 Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_11 від ОСОБА_1 стосовно подій, що мали місце 02.02.2017.

Крім того, в судовому засіданні судом безпосередньо досліджено наступні докази, надані потерпілою.

дані протоколу зборів громадської організації „ОСОБА_7 України” від 31.01.2017 № 2, відповідно до якого збори вирішили делегувати представником від ГО „ОСОБА_7 України” на звіт міського голови Дрогобича 02.02.2017 ОСОБА_3. Зобов’язали ОСОБА_15 підготувати виступ та перелік запитань та пропозицій з якими делегований член організації виступить на Звіті міського голови Дрогобича 02.02.2017;

дві фотографії потерпілої ОСОБА_3, які згідно її пояснень зроблені медичною сестрою в лікарні.

Суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку, прийшов до висновку про те, що частину з них не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки вони здобуті з грубим порушенням норм процесуального законодавства.

Суд визнає недопустимими доказами: постанову слідчого Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14 про призначення судово-медичної експертизи від 02.02.2017, дані висновку судово-медичного експерта Дрогобицького районного відділення судово-медичної експертизи ОСОБА_10 від 06.02.2017 № 55, показання експерта ОСОБА_10, дані пояснень відібраних 02.02.2017 ІП СРПП № 1 Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_11 від ОСОБА_1 стосовно подій, що мали місце 02.02.2017, оскільки ч. 3 ст. 214 КПК України визначено, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

За таких обставин, отриманий на підставі постанови, винесеної слідчим до внесення відомостей в ЄРДР, висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_3 не може бути покладений в основу обвинувачення, оскільки отриманий з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і у відповідності до вимог ст.ст. 86 та 89 КПК України суд визнає його недопустимим доказом разом з показаннями експерта ОСОБА_10

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене суд з урахуванням ст. 85 КПК України визнає неналежними доказами DVD-R диск Arena, який суд не зміг відтворити через те, що суду він був наданий з наявними на ньому механічними пошкодженнями у вигляді двох круглих отворів, та дані протоколу огляду предмету від 15.05.2017, згідно якого при відтворені файлу № 39 на компакт-диску Arena DVD-R, оскільки суд не зміг дослідити цей доказ безпосередньо.

Так само суд визнає неналежним доказом дані з протоколу одночасного допиту від 30.05.2017, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_3 надали показання слідчому Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_14, оскільки суд ці показання учасників не отримував, а обвинуваченим та потерпілою були дані показання суду безпосередньо.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України „У справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України” від 20.10.2011 № 12-рп/2011 положення першого речення частини третьої статті 62 Конституції України, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України „Про оперативно-розшукову діяльність”, особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що стороною обвинувачення не надано суду доказів того, що відеозапис подій 02.02.2017 проводився згідно з положеннями Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність” особою уповноваженою на здійснення такої діяльності з дотриманням конституційних положень, тобто суду не надано жодних достовірних даних про порядок отримання такого доказу, якою особою здійснювався запис відео, чи було це здійснено в межах оперативно-розшукової справи. Суду не надано доказів стосовно джерела походження даних, що містяться на CD-R дисках Verbatim, джерело походження інформації, що міститься на дисках, суду не відомо, достовірність цих даних експертним шляхом не перевірялася, питання про оригінальність записів відео не вирішувалося, а отже, такі докази викликають обґрунтовані сумніви щодо дотримання положень законодавства при їх отриманні та такі сумніви не були спростовані прокурором в судовому засіданні, тому визнається судом недопустимим.

Також, суд визнає як недопустимі докази: дані, що містяться в копії Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Дрогобицького ВП, дані протоколу зборів громадської організації „ОСОБА_7 України” від 31.01.2017 № 2, дві фотографії потерпілої ОСОБА_3, які згідно її пояснень зроблені медичною сестрою в лікарні, оскільки ці докази не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.

У зв’язку з цим, взяти до уваги зміст недопустимих доказів для визнання винуватості чи невинуватості ОСОБА_1, є неможливим.

Суд враховує, що показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13 підтверджується факт вилиття зеленої рідини невідомого походження на потерпілу, а показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 – наслідків облиття невідомою речовиною зеленого кольору.

В той же час в ході судового розгляду не знайшла підтвердження та обставина, що рідина, якою була облита потерпіла є медичним спиртовим розчином зеленки, оскільки вона не підтверджена належними та допустимими доказами.

Так само, не знайшов підтвердження факт нанесення обвинуваченим ОСОБА_1 ОСОБА_3 одного удару кулаком руки в ділянку лівої очниці, оскільки це не було підтверджено належними та допустимим доказами, зокрема висновком судово-медичної експертизи, а свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_13 нанесення удару не підтвердили. Свідок ОСОБА_9 не підтвердив наявності слідів від удару на лівій очниці. А сама потерпіла в наданих суду показаннях вказала, що не бачила нанесення удару обвинуваченим ОСОБА_1, не могла пояснити якою рукою та з якої сторони був нанесений удар.

В той же час, у суду немає підстав не довіряти показанням потерпілої ОСОБА_3 щодо відчуття нею болю в оці, які узгоджуються з показами свідка ОСОБА_9 про легкий ступінь опіків та подразенння слизової ока.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про хуліганство” за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Суд не бере до уваги посилання сторони захисту на відсутність складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_1, оскільки вони виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в виливанні рідини невідомого походження зеленого кольору на голову потерпілій в присутності невизначеного кола осіб, що були присутні на площі перед міською радою, та були вчинені з особливою зухвалістю, що полягала завданні потерпілій болю від потрапляння рідини невідомого походження зеленого кольору в око, що розцінюється як знущання, та приниженням.

Вищенаведені докази суд визнає належними, допустимими та такими, що мають значення у даному кримінальному провадженні. Відтак, суд кладе їх в основу обвинувального вироку і виходячи з позиції ЄСПЛ визнає їх досить переконливими, щоб на підставі їх розумної оцінки визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину за встановлених судом обставин.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про його особу, а саме, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, працює, не перебуває на обліку в лікарів нарколога і психіатра.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом’якшує покарання суд вважає за можливе визнати участь ОСОБА_1 в АТО.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, його наслідки, особу винного та його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією статті, за якою визнав його винуватим, покарання у виді обмеження волі, яке в даному випадку є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, зокрема, вчинення злочину вперше, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, наявність пом’якшуючої обставини, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні. Запобіжний захід не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд –

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, за який призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо засуджений протягом 1 (одного) року іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на відповідальних співробітників уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання останнього.

Речові докази: диск Arena DVD-R, CD-R диски Verbatim з відеозаписами зберігати в матеріалах провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Ю.С. Кучаковський