Постанова № 72905595, 20.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 335/7024/17

Номер провадження 22-ц/778/1495/18

Головуючий у 1 інстанції Шалагінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, постановлену в м. Запоріжжі 19 січня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 про забезпечення позову ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані щорічні відпустки,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_5, до ТОВ «СП МДМ» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані щорічні відпустки.

Ухвалою від 14 червня 2017 р. відкрито провадження у справі.

18 січня 2018 року до суду першої інстанції надійшла письмова заява ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити всім державним реєстраторам, зокрема, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, приватним нотаріусам, проводити реєстраційні дії відносно товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту, державну реєстрацію переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа, державну реєстрацію рішення про виділ юридичної особи, державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи, державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, та зобов'язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону проведення реєстраційних дій відносно товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ».

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що між сторонами виник спір з приводу незаконного звільнення позивача з посади генерального директора ТОВ «СП МДМ». Внесення запису про ліквідацію (припинення) відповідача, реорганізацію (перетворення), обрання нового керівника та інші реєстраційні дії призведе до неможливості виконання рішення по цій справі, ефективного захисту та поновлення порушених прав і інтересів позивача. Станом на сьогодні відповідач перебуває в процесі припинення, з огляду на що матиме змогу повністю припинити свою діяльність, що унеможливить виконання рішення суду по цій справі в разі задоволення позову. Після відкриття провадження в даній справі 03.07.2017 рішенням загальних зборів ТОВ «СП МДМ» прийнято рішення про припинення відповідача шляхом реорганізації (злиття), і ОСОБА_7 призначено на посаду ліквідатора товариства. Разом із тим, ОСОБА_7 та інші особи обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України, і ТОВ «СП МДМ» є одним з цивільних позивачів у кримінальному провадженні. Вважає, що мають місце ознаки «рейдерського» захоплення товариства ОСОБА_7 Отже, невжиття заходів до забезпечення позову може j також призвести до безповоротної втрати усіх матеріальних цінностей товариства та до повної його ліквідації. Крім того, ОСОБА_7 може провести державну реєстрацію змін до установчих документів, затвердити нову редакцію Статуту, в якій взагалі виключити генерального директора з числа посадових осіб товариства. З наведених підстав та керуючись вимогами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», позивач просив задовольнити заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_6, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, винести постанову, якою задовольнити заяву.

Основними доводами скарги є те, що оскільки трудовий спір у цій справі пов’язаний саме зі звільненням керівника юридичної особи, то у разі можливої у майбутньому ліквідації відповідача не можливо буде виконати рішення суду, як щодо поновлення на роботі так і стягнення в зв’язку з цим коштів.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За положенням п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи зі змісту статей 150, 153, 158 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

В заяві про забезпечення позову, заявник просив заборонити всім державним реєстраторам, зокрема, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, приватним нотаріусам, проводити реєстраційні дії відносно товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту, державну реєстрацію переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа, державну реєстрацію рішення про виділ юридичної особи, державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи, державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, та зобов'язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про заборону проведення реєстраційних дій відносно товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ».

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, на думку суду апеляційної інстанції, співмірність повинна полягати не лише у вартісному співвідношенні позовних вимог і виду забезпечення позову, а і у співвідношенні предмету спору з можливим видом забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що оскільки предметом спору у цій справі є поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані щорічні відпустки то неспівмірними з предметом позову будуть види забезпечення позову обрані позивачем, оскільки спір у цій справі не стосується корпоративних прав позивача.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, бо накладення такої заборони, про яку просить позивач в порядку забезпечення позову, не буде співмірним із заявленими позивачем вимогами. Також позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову вказаним шляхом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви, ухвала постановлена з додержанням вимог ст.ст. 150, 153, 158 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги, щодо пред’явлення обвинувачення учаснику товариства, щодо можливої ліквідації відповідача, щодо наявності в єдиного учасника товариства повних прав щодо державної реєстрації змін до установчих документів, про наявність причинного зв’язку, про наявність іншої судової практики, зводяться лише до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався позивач в суді першої інстанції, як на підстави для забезпечення позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі і його висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2018 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 22 березня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: