Постанова № 72905584, 13.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 322/984/17

Провадження №22ц/778/776/18

Головуючий у 1 інстанції: Гасанбеков С.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про: стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з вказаним позовом до Новомиколаївського районного суду Запорізької області посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11.07.2013 ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, відповідач станом на 31.08.2017 має заборгованість у розмірі 33 399,57 грн.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 509, 525 – 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору, позивач просив суд: стягнути з відповідача – ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 33 399,57 грн. за кредитним договором № б/н від 11.07.2013, що складається з наступного: 2 995,70 грн. – заборгованість за кредитом; 25 337,22 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 000,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи: 500,00 грн. – фіксована частина, 1 566,65 грн. – процентна складова.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 11 липня 2013 року в розмірі 4 582,31 грн. (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят дві гривні 31 коп.), а саме: 2 995,70 грн. – заборгованість за кредитом; 892,21 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 694,40 грн. – штрафи. В задоволенні решти позову – відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови в позові та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_5, та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про надання банківських послуг, який складається із заяви клієнта, пам’ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів, що підтверджується заявою відповідача від 11.07.2013.

Відповідно до зазначеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Факт отримання кредиту та використання кредитної картки, а також неповне виконання зобов’язань за кредитним договором відповідачем не оспорюється.

Станом на 31.08.2017 відповідач через неналежне виконання умов договору від 11.07.2013 має заборгованість за кредитом у розмірі 2 995,70 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості і не спростовано відповідачем.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до положень ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як встановив далі суд попередньої інстанції, нарахування позивачем процентів за користування кредитом не відповідає вищезазначеним умовам кредитного договору, а саме пунктам 2.1.1.12.4, 2.1.1.12.6.3, 2.1.1.12.6.4, з огляду на таке.

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості випливає, що період прострочення повернення відповідачем частини кредиту у 210 днів розпочався з 28.02.2015 та закінчився 26.09.2015.

Отже, після 26.09.2015 весь кредит став простроченим, відповідно до пунктів 2.1.1.12.4, 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, а останнім днем повернення кредиту в повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення заборгованості – 27.09.2015.

Відтак, 26.09.2015 є останнім днем нарахування процентів за користування кредитом, відповідно до пунктів 2.1.1.12.6.3, 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, а починаючи з 27.09.2015 могла нараховуватися виключно пеня, відповідно до п. 2.1.1.12.6.1.

Водночас судом встановлено наявність арифметичних помилок у доданому до позовної заяви розрахунку, починаючи з 28.02.2015. Так, з аналізу доданого до позовної заяви розрахунку випливає, що розмір нарахованих на поточну заборгованість за кредитом відсотків обчислюється за формулою: ((% ставка поточна заборгованість/360)*кількість днів)*(сальдо поточної заборгованості за кредитом/100), а розмір нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом процентів обчислюється за формулою: ((% ставка прострочена заборгованість/360)*кількість днів)*(сальдо простроченої заборгованості за кредитом/100). При цьому, банком всупереч умов договору проценти обчислені з розрахунку 365 днів на рік, а не 360 як зазначено у п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг, наприклад, у рядку 25.04.2014 розмір процентів, нарахованих на поточну заборгованість становить: ((30,00/365)*5)*(2852,19/100) = 11,72 грн.

Отже, розмір заборгованості за процентами, відповідно до вищезазначених формул та даних, що наведені позивачем у розрахунку, за період з 28.02.2015 по 26.09.2015 (210 днів з моменту виникнення прострочення) становить:

- станом на 28.02.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((34,8/360)*28)*(2933,74/100) = 79,41 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((34,8/360)*28)*(61,96/100) = 1,68 грн.;

- станом на 28.03.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((34,8/360)*3)*(2933,74/100) = 8,51 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((34,8/360)*3)*(61,96/100) = 0,18 грн.;

- станом на 31.03.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((34,8/360)*1)*(2869,35/100) = 2,77 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((34,8/360)*1)*(126,35/100) = 0,12 грн.;

- станом на 01.04.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*29)*(2869,35/100) = 99,85 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*29)*(126,35/100) = 4,4 грн.;

- станом на 30.04.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*29)*(2869,35/100) = 99,85 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*29)*(126,35/100) = 4,4 грн.;

- станом на 29.05.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*1)*(2869,35/100) = 3,44 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*1)*(126,35/100) = 0,15 грн.;

- станом на 30.05.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*1)*(2869,35/100) = 3,44 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*1)*(126,35/100) = 0,15 грн.;

- станом на 31.05.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*29)*(2869,35/100) = 99,85 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*29)*(126,35/100) = 4,4 грн.;

- станом на 29.06.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*1)*(2869,35/100) = 3,44 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*1)*(126,35/100) = 0,15 грн.;

- станом на 30.06.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*30)*(2869,35/100) = 103,3 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*30)*(126,35/100) = 4,55 грн.;

- станом на 30.07.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*1)*(2869,35/100) = 3,44 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*1)*(126,35/100) = 0,15 грн.;

- станом на 31.07.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*31)*(2869,35/100) = 106,74 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*31)*(126,35/100) = 4,7 грн.;

- станом на 31.08.2015 розмір нарахованих відсотків на поточну заборгованість складає: ((43,2/360)*26)*(2869,35/100) = 89,52 грн., а розмір відсотків на прострочену заборгованість: ((43,2/360)*26)*(126,35/100) = 3,94 грн.

Отже, розмір процентів на поточну заборгованість за період з 28.02.2015 по 26.09.2015 становить: 79,41 + 8,51 + 2,77 + 99,85 + 99,85 + 3,44 + 3,44 + 99,85 + 3,44 + 103,3 + 3,44 + 106,74 + 89,52 = 703,56 грн., а розмір процентів на прострочену заборгованість за цей період становить: 1,68 + 0,18 + 0,12 + 4,4 + 4,4 + 0,15 + 0,15 + 4,4 + 0,15 + 4,55 + 0,15 + 4,7 + 3,94 = 28,97 грн., а всього: 703,56 + 28,97 = 732,53 грн.

Таким чином, враховуючи наявну у відповідача заборгованість за процентами станом до 26.02.2015 у розмірі 159,68 грн., загальний розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача становить: 732,53 + 159,68 = 892,21 грн.

У зв’язку з цим, суд дійшов висновку про те, що розмір штрафу у 5 % від суми заборгованості має дорівнювати: (2 995,70 + 892,21)*5% = 194,40 грн.

Зазначена позивачем комісія у розмірі 2 400,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача, оскільки не передбачена доданим до позовної заяви витягом з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а згідно з наданою відповідачем випискою по його рахунку, щомісячна комісія в розмірі 100,00 грн., що вказана у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості, йому не нараховувалася.

Посилання позивача на наявність у відповідача заборгованості за пенею суд визнав безпідставними, оскільки з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, а саме підсумкової його частини, випливає відсутність нарахованої пені.

Виходячи з наведеного, суд попередньої інстанції зазначив, що загальна сума заборгованості відповідача з урахуванням штрафних санкцій складає: 2 995,70 + 892,21 + 194,40 + 500,00 (фіксована сума штрафу) = 4 582,31 грн., а отже позов підлягає частковому задоволенню на вказану суму.

З вказаними висновками повністю погоджується і суд апеляційної інстанції.

Вказаний розрахунок суду, викладений ним в судовому рішенні, позивачем не спростовано, свого іншого розрахунку апеляційна скарга не мітить. Сама апеляційна скарга також не містить розрахунку вимог які просить банк задовольнити в апеляційній інстанції, оскільки рішення оскаржено в частині.

Доводи апеляційної скарги в тому числі щодо відповідності дій банку умовам договору щодо нарахування збільшеної відсоткової ставки та збільшення ліміту, щодо не спростування розрахунку банку, щодо іншої правової позиції ВСУ, щодо переривання строку позовної давності в 2015 році, щодо наявності права у банку списувати кошти з інших рахунків зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків. Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає. Однак, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 19 березня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: