Постанова № 72905574, 13.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер335/12430/17

Номер провадження 22-ц/778/725/18

Головуючий у 1 інстанції Шалагінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, постановлену в м. Запоріжжі 17 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», третя особа – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Приват Банк», третя особа – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2017 року позовну заяву повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову якою визначити підсудність.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи позовну заяву без руху, в ухвалі від 17 жовтня 2017 року суд першої інстанції посилався на те, що вона не відповідає вимогам ч. 12 ст. 110 ЦПК України (в редакції на час розгляду процесуального питання), а саме: місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є Вознесенський відділ ДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, який територіально знаходиться на території Дніпровського району м. Запоріжжя.

Апеляційний суд не погоджується з вказаним висновком судді суду першої інстанції.

Встановлено, що у цій справі позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №1382 від 10.02.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського МНО ОСОБА_6 про звернення стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 76011,7 грн. заборгованості за кредитним договором.

В силу вимог ст. 109 ч. 1 ЦПК України (в редакції на час розгляду процесуального питання) позови до фізичної особи подаються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ст. 109 ч. 2 ЦПК України (в редакції на час розгляду процесуального питання) позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Як вбачається із змісту позовної заяви, місцезнаходженням відповідача є м. Київ.

Згідно із ст. 110 ч. 12 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача) позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, можуть пред’являтись також за місцем його виконання (в редакції на час розгляду процесуального питання, аналогічна норма ч. 12 ст. 28 ЦПК в діючій редакції).

Вищезазначений виконавчий напис нотаріуса на час подачі вищезазначеного позову позивачем до суду першої інстанції знаходився на виконанні у Вознесенівському (стара назва Орджонікідзевський) ВДВС (пр. Металургів, 6 - Дніпровський район м. Запоріжжя).

Однак в силу вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (місце виконання) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Так, як вбачається із матеріалів цієї справи, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 – Вознесенівський (до цього Орджонікідзевський) район м. Запоріжжя.

Таким чином, позивачем вірно за правилами вказаних норм процесуального законодавства подано позов до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя і в даному випадку територіальне місцезнаходження органу ДВС, який не є навіть учасником справи, немає жодного правового значення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2017 року скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 19 березня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: