Ухвала суду № 72905366, 22.03.2018, Токмацький районний суд Запорізької області

328/492/18

22.03.2018

2/328/358/18

УХВАЛА

Іменем України

22 березня 2018 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву позовну заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк», представник позивача ОСОБА_2 (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановила:

02 березня 2018 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, за яким у порядку спрощеного провадження просить стягнути з відповідача заборгованість з кредитним договором.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Позивачем у позовній заяві, як місце проживання відповідача, зазначена адреса: Запорізька область, Токмацький район, с. Очеретувате, вул. Радянська, буд. 57.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Так, згідно довідки за № 73 від 12.03.2018 року, виданої Очеретуватівською сільською радою Токмацького району Запорізької області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Радянська), буд. 57 по день смерті, помер 04.08.2016 року.

Згідно актового запису про смерть за № 212 від 09.08.2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 04 серпня 2018 року.

Частиною 1 статті 48 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

За змістом ст. ст. 46, 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи, а також здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Виходячи зі змісту наведених статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.

Враховуючи, що ОСОБА_3 помер до пред'явлення вказаного позову до суду, він не набув здатності мати процесуальні права та обов'язки відповідача за цим позовом.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника (а не зміни відповідача),однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було подано до Токмацького районного суду Запорізької області 02.03.2018 року, а відповідач ОСОБА_3 помер до подачі позову до суду.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.

Отже, цивільна справа, сторонами якої на час пред’явлення позову є померлі особи розглядатися не може.

Ця позиція узгоджується з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвала від 07.02.2013 року по справі №6-50878 св 12), який своєю ухвалою закрив провадження по справі за позовом до померлої особи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, тобто на підставі того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведені обставини та оскільки позовні вимоги заявлені до особи, яка не може бути стороною у справі, бо є померлою, і немає цивільної правоздатності та дієздатності (ст. ст. 46,47 ЦПК України), а отже не може нести права та обов'язки відповідача в суді (ст. 48 ЦПК України), суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по даній справі з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, оскільки суду стало відомо про смерть боржника до відкриття провадження по справі, то суд дійшов до висновку, що ПАТ КБ «Приватбанк» не позбавлений права відповідно до ст. 1281 ЦК України звернутися до суду до спадкоємців, які прийняли спадщину, з окремим позовом.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 186, ст. 260-261 ЦПК України , суддя -

постановила:

У відкритті провадження в справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк», представник позивача ОСОБА_2 (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро) до ОСОБА_3, - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі з доданими позовними матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя