Ухвала суду № 72905150, 21.03.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 2-1620/11 6/335/53/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія» про зміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача.

Заява мотивована тим, що Орджонікідзевським районним судом 06 квітня 2012 року по справі № 2-1620/11 ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором № 1379-015/07Р від 04 жовтня 2007 року у розмірі 321 188 грн. 88 коп. та судових витрат у розмірі 1 820 грн. 00 коп.

31 травня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» (продавець) та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (покупець) був укладений договір про купівлю-продаж прав вимоги за кредитами № 2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1379-015/07Р від 04 жовтня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Таким чином, відповідно до умов договору та згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України у зобов’язанні позичальника за кредитними договорами відбулася зміна кредитора, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло статусу нового кредитора і є правонаступником стягувача за вказаним вище виконавчим документом.

Враховуючи викладене, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ «ПравексБанк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

У судове засідання представник заявника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не з’явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

У судове засідання заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1, представник ПАТ КБ «ПравексБанк» не з’явилися. Про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Орджонікідзевським районним судом 06 квітня 2012 року по справі № 2-1620/11 ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором № 1379-015/07Р від 04 жовтня 2007 року у розмірі 321 188 грн. 88 коп. та судових витрат у розмірі 1 820 грн. 00 коп.

На виконання вказаного рішення Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя був виданий виконавчий лист.

Як вбачається з матеріалів справи 31 травня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» (продавець) та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (покупець) був укладений договір про купівлю-продаж прав вимоги за кредитами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1379-015/07Р від 04 жовтня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Відповідно до зазначеного договору, акту прийому-передачі, витягу з реєстру боржників до Договору останнє стало єдиним власником всіх прав вимоги за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором № 1379-015/07Р від 04 жовтня 2007 року.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Згідно вимог ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс13) зазначено, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов’язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім’я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Слід зазначити, що згідно вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов’язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва, у випадку смерті фізичної особи), однак є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов’язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов’язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п. 11 узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові тією мірою, якою б вони були обов’язкові для сторони, яку правонаступник замінив.

В даному випадку підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття стягувача (кредитора) внаслідок його правонаступництва.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки рішення суду від 06 квітня 2012 року на даний час залишається не виконаним, а внаслідок правонаступництва відбулась заміна кредитора, тому заява ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПравексБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 512, 514 ЦК України, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 253, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Довіра та Гарантія» про зміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання рішення у справі № 2-1620/11 з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПравексБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (04112 м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, код ЄДРПОУ 38750239, п/р 26506013098901 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346), як правонаступника за правом грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1379-015/07Р від 04 жовтня 2007 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення (21 березня 2018 року).

Суддя: В.О. Макаров