Рішення № 72904858, 22.03.2018, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/20/18

Провадження №2/319/88/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року смт Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Валігурського Г.Ю.

при секретарі Костенко А.В.

за відсутності осіб, які беруть участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Більмак цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів,-

в с т а н о в и в:

До Куйбишевського районного суду Запорізької області звернулась ОСОБА_1, з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по аліментам у розмірі 23852,13 грн., пеню по заборгованості по аліментам у розмірі - 7174,30 грн., яка утворилася у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 12.09.2008 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на її утримання як дружини.

Позивачка до суду не з’явилась, 06.03.2018 року подала заяву, якою просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується копією оголошення про виклик учасника справи від 20 лютого 2018 року, розміщеної на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, заперечень проти позову не надав.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, оцінивши надані докази, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 12.09.2008 року, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як дружини у розмірі ? частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24.07.2008 року.

Виконання зазначеного рішення суду проводиться центральним відділом державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецької області.

Згідно довідки – розрахунку виданої центральним відділом державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецької області від 05.10.2017 року розмір заборгованості ОСОБА_2 з виплат аліментів за період з 19.05.2016 року по 01.10.2017 року становить 23852,13 грн.

За положеннями ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліментами не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та свободи.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Доказів наявності спору між сторонами про розмір заборгованості не надано, таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Також, існує рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 12.09.2008 року, згідно якого центральним відділом державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області на користь позивачки нарахована заборгованість в розмірі 23852,13 грн.

Таким чином діючим законодавством передбачено стягнення заборгованості зі сплати аліментів не шляхом ухвалення нового судового рішення, а в межах виконавчого провадження за попереднім рішенням про стягнення аліментів, тому в задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості по аліментам слід відмовити.

Щодо вимог позивачки про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дружину у розмірі 7174,30 грн., суд приходить до таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З урахуванням правової природи пені, як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

У постанові Верховного суду України від 11.09.2013 у справі № 6-81цс13, реєстр № 33609035 Верховний суд України дійшов правового висновку про те, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів, та визначивши її загальну суму.

Відповідно до положень п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнство та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідачем не надавались державному виконавцю будь-які документи, які свідчать про неможливість своєчасно сплачувати аліменти у тому обсязі, який визначений судом та державним виконавцем, тому суд вважає, що заборгованість за аліментами утворилася саме з вини відповідача.

За змістом ст. 196 СК України, пеня за прострочення сплати аліментів починає нараховуватись з наступного місяця за місяцем, у якому виникла заборгованість, неустойка за прострочення сплати аліментів нараховується не на всю суму заборгованості в арифметичній прогресії, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за кожен день прострочення без її накопичення в прогресії, сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

ОСОБА_1 просить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів за період з 19.05.2016 року по 01.10.2017 року у розмірі 7174,30 грн.

Суд вважає, що на користь позивача з відповідача підлягає стягненню пеня, виходячи з наступного розрахунку:

За 2016 рік:

Травень 2016 року: нарахована сума аліментів 452,13 грн.; пеня (1%) 4,52 грн. х 12 днів = 54,24 грн. - сума неустойки (пені);

Червень 2016 року: нарахована сума аліментів 1168 грн.; пеня (1%) 11,68 грн. х 30 днів = 350,40 грн. - сума неустойки (пені);

Липень 2016 року: нарахована сума аліментів 1257 грн.; пеня (1%) 12,57 грн. х 31 день = 389,67 грн. - сума неустойки (пені);

Серпень 2016 року: нарахована сума аліментів 1257 грн.; пеня (1%) 12,57 грн. х 31 день = 389,67 грн. - сума неустойки (пені);

Вересень 2016 року: нарахована сума аліментів 1257 грн.; пеня (1%) 12,57 грн. х 30 днів = 377,10 грн. - сума неустойки (пені);

Жовтень 2016 року: нарахована сума аліментів 1257 грн.; пеня (1%) 12,57 грн. х 31 день = 389,67 грн. - сума неустойки (пені);

Листопад 2016 року: нарахована сума аліментів 1257 грн.; пеня (1%) 12,57 грн. х 30 днів = 377,10 грн. - сума неустойки (пені);

Грудень 2016 року: нарахована сума аліментів 1257 грн.; пеня (1%) 12,57 грн. х 31 день = 389,67 грн. - сума неустойки (пені);

За 2017 рік:

Січень 2017 року: нарахована сума аліментів 1578 грн.; пеня (1%) 15,78 грн. х 31 день = 489,18 грн. - сума неустойки (пені);

Лютий 2017 року: нарахована сума аліментів 1578 грн.; пеня (1%) 15,78 грн. х 28 днів = 441,84 грн. - сума неустойки (пені);

Березень 2017 року: нарахована сума аліментів 1578 грн.; пеня (1%) 15,78 грн. х 31 день = 489,18 грн. - сума неустойки (пені);

Квітень 2017 року: нарахована сума аліментів 1578 грн.; пеня (1%) 15,78 грн. х 30 днів = 473,40 грн. - сума неустойки (пені);

Травень 2017 року: нарахована сума аліментів 1578 грн.; пеня (1%) 15,78 грн. х 31 день = 489,18 грн. - сума неустойки (пені);

Червень 2017 року: нарахована сума аліментів 1578 грн.; пеня (1%) 15,78 грн. х 30 днів = 473,40 грн. - сума неустойки (пені);

Липень 2017 року: нарахована сума аліментів 1578 грн.; пеня (1%) 15,78 грн. х 31 день = 489,18 грн. - сума неустойки (пені);

Серпень 2017 року: нарахована сума аліментів 1822 грн.; пеня (1%) 18,22 грн. х 31 день = 564,82 грн. - сума неустойки (пені);

Вересень 2017 року: нарахована сума аліментів 1822 грн.; пеня (1%) 18,22 грн. х 30 днів = 546,60 грн. - сума неустойки (пені);

Таким чином, загальна сума неустойки (пені) складає 7174,30 грн., а тому, суд проходить до висновку, що заявлений позов в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів слід задовольнити.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позорвних вимог у сумі 162 гривні 97 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 196 СК України, ст.ст.4,12,13,81, 89,263-265, 281,354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 7174 (сім тисяч сто сімдесят чотири) грн. 30 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 26255795; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) - 162 (сто шістдесят дві) грн. 97 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВА №614120 виданий Сніжнянським МВ УМВС України в Донецькій області 01.02.1997 року, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, місце взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Войнової, б.7А.

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суддя Г. Ю. Валігурський