Рішення № 72904682, 21.03.2018, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/81/2018

Справа № 317/2542/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Запорізька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Запорізька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, та з урахуванням уточнень 14.12.2017 р. (а.с. 68-69) та від 21.03.2018 р. (а.с. 93), просив визнати за ним право на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Садова, буд. 7, земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування будинку з господарськими спорудами, а також земельну ділянку площею 0,0400 га для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позову зазначив, що 08 квітня 1999 року помер його батько – ОСОБА_2. Після смерті батька відкрилась спадщина на: житловий будинок та господарські споруди, що розташовані за адресою : с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, вул. Садова, 7; земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) за адресою: с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, вул. Садова, 7, та земельну ділянку площею 0,0400 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, вул. Садова, 7. Спадщину, відкриту після смерті батька прийняв за законом лише він. Інші спадкоємці – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від спадщини відмовились, що підтверджується матеріалами спадкової справи, яка відкрита Запорізькою районною державною нотаріальною конторою. При оформленні спадкових прав на спадкове майно з’ясувалось, що у нього відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а саме спадковий житловий будинок не був належним чином оформлений на померлого батька, а оригінал державного акту на спадкові земельні ділянки загублений, тому нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Право власності на земельні ділянки площею 0,2500 га – для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами (присадибна ділянка) та площею 0,0400 га – для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, вул. Садова, 7, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2, померлим 08.04.1999 року на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЗП 07-6091, виданого 30.09.1996 р. Лукашівською сільською радою Запорізького району Запорізької області. Відповідно до даних погосподарської книги Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області власником будинку №7 по вул. Садова с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області є ОСОБА_2, що підтверджується випискою із погосподарської книги. Крім того, відповідно до рішення Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 6 від 09.09.1999 р. право власності на будинок №7 по вул. Садова с. Лукашеве визнане за ОСОБА_2 Правовстановлюючий документ про право власності на вказаний будинок спадкодавець не оформлював. Однак, враховуючи те, що спірні правовідносини виникли до 01.01.2004 р., згідно із ч. 6 ст. 86 ЦК УРСР відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами. У зв’язку з тим, що немає змоги отримати свідоцтво про право на спадщину, змушений звернутись до суду.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 до суду не з’явився.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась. Через канцелярію суду надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача.

Повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи представник територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з’явився. До суду від відповідача надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Запорізької районної державної нотаріальної контори, до суду не з’явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 130846, виданого Лукашівською сільською радою Запорізького району Запорізької області 08.04.1999 р., ОСОБА_2 помер 08.04.1999 р.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії ЯЛ № 909179, виданого Лукашівською сільською радою Запорізького району Запорізької області 16.03.1954 р., ОСОБА_2 є батьком позивача – ОСОБА_1.

Заявою № 445 від 22.09.1999 р. позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2

Постановою Запорізької районної державної нотаріальної контори № 279/02-31 від 10.03.2017 р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303551942017 від 29.09.2017 р. земельна ділянка з кадастровим номером 2322184600:08:002:5082, площею 0,2500 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Садова, буд. 7, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі державного акта серія ЗП 07-6091 від 30.09.1996 р..

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2303552052017 від 29.09.2017 р. земельна ділянка з кадастровим номером 2322184600:08:002:5083, площею 0,0400 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Садова, буд. 7, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі державного акта серія ЗП 07-6091 від 30.09.1996 р..

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

З роз’яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» вбачається, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно запису в обліковій картці погосподарського обліку за 1999 рік головою домогосподарства № 7, розташованого по вул. Садова у с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, значився ОСОБА_6

Згідно рішення Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 6 від 09.09.1999 р. сільська рада вирішила: оформити право особистої власності на житловий будинок № 7 по вул. Садовій у с. Лукашеве на ім’я ОСОБА_2; видати свідоцтво на право особистої власності на даний житловий будинок та Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію документів згідно даного рішення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 право власності на спірний житловий будинок та земельні ділянки за життя набув правомірно, відтак дане майно увійшло до спадкової маси.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач є таким, що прийняв спадщину, оскільки в межах шестимісячного строку звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв’язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з ч.ч. 1,2 та ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Так, 05 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва об’єктів (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію нерухоме майно, збудоване до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об’єкти.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Матеріали справи містять технічний паспорт, складений станом 30.08.2017 р., та технічний паспорт, складений станом на 12.08.1991 р., відповідно до яких будинок № 7, розташований по вул. Садовій у с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, самовільних побудов не містить.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 107569727, № 107569331, 107569068 від 14.12.2017 р. вбачається, що відомостей щодо означеного житлового будинку та земельних ділянок в зазначених реєстрах відсутні.

Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21 лютого 2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Системно проаналізувавши докази у справі суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 успадкував майно, що належало спадкодавцю, тобто житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області, вул. Садова, буд. 7, земельну ділянку з кадастровим номером 2322184600:08:002:5082, площею 0,2500 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Садова, буд. 7, та земельну ділянку з кадастровим номером 2322184600:08:002:5083, площею 0,0400 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Садова, буд. 7.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки у позасудовому порядку у позивача відсутня можливість отримати свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок та земельні ділянки, з огляду на відсутність оригіналів правовстановлюючих документів та державної реєстрації, суд приходить до остаточного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (м. Запоріжжя, вул. Славутича, буд. 128, РНОКПП НОМЕР_1) до територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 26013402), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Запорізька районна державна нотаріальна контора (м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 4, код у ЄДРПОУ 02884167) про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Садова, буд. 7, а саме: житловий будинок загальною площею 85,6 кв.м., житловою площею 45,4 кв.м. під літ. «А», житлову прибудову літ. «А1», службову прибудову літ. «а», ганок до а, сараї літ. «Б, В, Г, Е, Ж», вбиральня літ «Д», погріб з шийкою літ. «пг», ворота з хвірткою №1, водопровід №3, паркан №2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 2322184600:08:002:5082, площею 0,2500 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Садова, буд. 7.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 2322184600:08:002:5083, площею 0,0400 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Садова, буд. 7.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повне рішення суду складено 21.03.2018 р.

Суддя Д.І. Сакоян