Постанова № 72903989, 22.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 237/2621/17 Номер провадження 22-ц/775/225/2018

Категорія 34

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,

за участю секретарів Кіпрік Х.В., Глушко С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року, ухвалене судом у складі головуючого судді Сметаняк О.Я. у місті Курахове, в справі номер 237/2621/17, за заявою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до Мар’їнського районного суду Донецької області із заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 народився 15 березня 1951 року в місті Мар’їнка Донецької області та мешкає в цьому місті по вулиці Набережній, в будинку за № 7, без реєстрації місця проживання.

В наслідок пожежі, яка сталася 18 серпня 2016 року, під час артилерійського обстрілу будинок було зруйновано, в зазначеному будинку знаходились його речі, меблі, домова книга, паспорт, правовстановлюючі документи на будинок та домова книга.

З метою відновлення втраченого паспорту ОСОБА_1 звернувся до Мар’їнського відділу ГУ ДМС України в Донецькій області. Проведеною перевіркою не встановлено факт належності громадянства ОСОБА_1 до громадянства будь-якої держави.

Заявник зазначає, що встановлення факту постійного проживання йому необхідно для отримання паспорту та громадянства України, для оформлення пенсійних виплат.

ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, просив суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на території України на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року і на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» 13 листопада 1991 року по теперішній час.

Рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено в повному обсязі.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 320,00 грн.

Із вказаним рішенням суду не погодився позивач - ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, не вивчено у повному обсязі всі обставини справи, внаслідок чого винесено необґрунтоване рішення суду.

ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 просить апеляційний суд скасувати рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року за цивільною справою № 237/2621/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення заявника, представника заявника, пояснення представника Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції від 03 жовтня 2017 року, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладений у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції зробив висновок про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не ґрунтується на вимогах закону, а відтак не може бути задоволена.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується з наступних підстав.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 вказаного вище Закону, громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно довідки за № 40 від 18.05.2017 року ОСОБА_1 звертався до Мар’їнського РА ГУ ДМС в Донецькій області із заявою щодо видачі паспорту замість втраченого, перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено громадянства до будь-якої держави,та згідно довідки Мар’їнської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС в Донецькій області за № 824 від 25.05.2017 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 незареєстрований в районній базі ДРФО.

З акту обстеження від 20.02.2017 року, який складено зі слів сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 проживає в батьківському будинку № 7 по вулиці Набережній в місті Мар’їнка Донецької області з 1990 року, який був пошкоджений під час артилерійського обстрілу; правовстановлюючі документи на будинок згоріли, а саме паспорт та ідентифікаційний код, свідоцтво про народження, домова книга, технічний паспорт на будинок, диплом про освіту.

18.08.2016 року вказаний будинок було пошкоджено разом із документами, що посвідчують особу, причина - влучення ВНП.

Довідкою ВЦА міста Мар’їнка від 26.08.2016 року за № 670/05-05 визначено, що місце реєстрації заявника неможливо встановити, оскільки домова книга знищена в результаті пожежі.

У відповідності до довідки, виданої РКП « Мар’їнське БТІ» від 24.04.2017 року за № 06.261 за ОСОБА_1 в порядку спадкування визначено 2/6 частки житлового будинку в місті Мар’їнка по вулиці Набережна, 7.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 дивізії (Гудименка) АДРЕСА_1, у період з 15.07.1988 року по 24.03.1989 року та з 13.08.1990 року по 09.04.1996 року.

З рішення Добропільського міського суду від 24.01.1990 року вбачається, що внаслідок визнання обміну недійсним, ОСОБА_5 та його матір ОСОБА_6 було переселено до квартири за № 15, дома № 28 міста Запоріжжя по вулиці Гудименка.

У відповідності до відповіді військового комісару Мар’їнського РВК від 06.11.2017 року за № 1226, вбачається що ОСОБА_1 у 1991 році був знятий з військового обліку та облікова картка була знищена по досягненню 65 років. В 2014 році приміщення РВК було захоплено та розграбовано.

З відповіді Мар’їнської ЗОШ вбачається, що у зв’язку із побудовою нового приміщення школи у 1982 році документи навчального закладу не збереглись.

Як зазначено у відповіді Первомайської районної державної адміністрації від 08.11.2017 року за № 1099 ОСОБА_1 працював на посаді вчителя хімії з 15.08.1974 року по 02.01.1975 року.

З довідки від 24.11.2017 року за № 488/03-03 Мар’їнської амбулаторії вбачається, що ОСОБА_1 спостерігається у зв’язку із захворюваннями з 2016 року та 30.12.2016 року вперше звернувся до лікарні.

Зі свідоцтва про народження та довідки РАЦС від 20.04.2017 року вбачається, що у відношенні ОСОБА_1 Мар’їнським РАЦС складено актовий запис про народження за № 48 від 06.04.1951 року.

З запиту на ім’я начальника Мар’їнського ВП вбачається відсутність відомостей про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Звернувшись до суду з заявою про встановлення факту проживання на території України, заявник посилався на те, що встановлення зазначеного факту потрібно йому для отримання паспорту та громадянства України

Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними врегульовано Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006).

Відповідно до Преамбули вказаного вище Порядку, цей Порядок відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Пунктом 8 вказаного вище Порядку передбачено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: заяву про встановлення належності до громадянства України; копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Із матеріалів справи вбачається, що заявник мав паспорт зразка СРСР, проживав у місті Запоріжжя з 1990 року до 1996 року.

В судовому засіданні апеляційного суду заявник ОСОБА_1 пояснив, що громадянства інших країн він не має.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» за № 5 від 31.03.1995 року визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається заявник на підтвердження свого постійного проживання на території України з народження, підтверджені належними та допустимими доказами, факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України на момент проголошення незалежності України, а саме станом на 24 серпня 1991 року та набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) і по наступний час є доведеним, тому рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 07 грудня 2017 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Встановити факт, що ОСОБА_1, народжений в м. Мар’їнка Донецької області, постійно проживав на території України на момент проголошення незалежності України, а саме станом на 24 серпня 1991 року і на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство» 13 листопада 1991 року по 22 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Судді:

Повний текст постанови складений 22 березня 2018 року.

Суддя: О.Д.Канурна