Ухвала суду № 72903985, 20.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/10779/17

Номер провадження 11-сс/775/101/2018

УХВАЛА

Іменем України

20.03.2018р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Половінкіна Б.О.,

суддів Залізняк Р.М., Круподері Д.О.,

при секретарі судового засідання Самойленко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Донецької області ОСОБА_1 (далі – прокурор) на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 21 лютого 2018 року, якою у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного за ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає в м. Маріуполь, с. Сартана, вул. Садова, 3

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 16 квітня 2018 року, із забороною залишати житло за адресою вул. Садова 3, с. Сартана, м. Маріуполь, у період з 21 години до 06 години.

прокурора Сопіної А.О.

за участі захисника ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

16 лютого 2018 року органами досудового слідства ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України в тому що він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи в своєму робочому кабінеті, розташованому на першому поверсі приміщення Центрального ВДВС м. Маріуполь, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Грецька, 19, висловив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі 6 тисяч гривень з метою прискорення процедури зняття арешту з автомобіля Honda Civic.

19.02.2018року до суду першої інстанції надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_6, яке погоджено з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно ОСОБА_2.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 21 лютого 2018 року у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 відмовлено. Застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 16 квітня 2018 року включно із забороною лишати житло у період часу з 21 години до 06 години.

Зобов’язано ОСОБА_2:- Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без

дозволу слідчого, прокурора або суду; Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

В апеляційній скарзі прокурор із посиланням на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, прохає її скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що судом першої інстанції не належно враховано, що неправомірна вигода є однією з найбільш небезпечною формою корисливого зловживання владою, що негативно впливає на суспільство та підривають авторитет держави.

Вважає, що існує можливість переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду, його впливу на свідків, знищення або приховання ним від органу досудового розслідування документів та інших доказів, які мають значення для досудового розслідування, інше перешкоджання кримінальному провадженню з метою уникнення покарання.

Посилається, що судом першої інстанції не врахована тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його вини, а також його проживання у безпосередній близькості до лінії розмежування із територією, яка не контролюється Українською владою.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Сопіну А.О., яка підтримала доводи поданої апеляційної скарги та прохала про її задоволення, захисника ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_2, які заперечували проти доводів апеляційної скарги прокурора та прохали рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції послався на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 183 КПК України є винятковим, у разі доведення прокурором, що інший, більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а їх існування прокурором не доведено.

На думку колегії суддів, при обранні запобіжного заходу судом першої інстанції належним чином враховано особу підозрюваного, який має постійне місце мешкання, за яким характеризується позитивно, має міцні соціальні зв’язки, дружину, дитину. З огляду на час, який триває досудове розслідування ризик приховування, знищення або спотворення речей і документів, які мають істотне значення у кримінальному провадженні є безпідставним. Крім того, як зазначено прокурором у судовому засіданні, ОСОБА_2 від займаної посади на час досудового розслідування відсторонено.

Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування у якому підозрюється ОСОБА_2 розпочато 17.03.2017 року. На обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим та прокурором, як один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України зазначено імовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду під загрозою тяжкості покарання, яке може бути застосовано у разі його визнання вини. Оцінюючи цей ризик, суд першої інстанції зазначив, що про досудове розслідування, яке здійснюється тривалий час ОСОБА_2 було відомо, однак «процесуальна свідомість» ним протягом цього часу не порушувалася. За цих же підстав, доводи прокурора про існування ризику переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду внаслідок близькості його проживання до тимчасово окупованої території є безпідставними.

Колегія суддів окремо зазначає, що виключно тяжкість імовірного покарання не може бути обґрунтуванням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без належного з’ясування існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів провадження, заявниками у справі є громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 На думку колегії суддів ризик впливу на свідків або інших учасників провадження є безпідставним, оскільки фактичні відомості, які б вказували на будь який вплив з боку підозрюваного на зазначених осіб прокурором на обґрунтування клопотання не надано.

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ґрунтуються на вимогах закону та є вмотивованими, а обраний запобіжний захід є достатнім для забезпечення підозрюваним виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 -178, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 21.02.2018 року про відмову у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 21.02.2018 року, якою у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено, застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 16 квітня 2018 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: