Рішення № 72903874, 21.03.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/223/2018

Справа № 243/9289/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Кузнецова Р.В.,

при секретареві Малиновській І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати грошових доходів у зв’язку із порушенням їх виплати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду з уточненим в ході судового розгляду позовом до ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати грошових доходів, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що у період з 10 червня 1999 року по 30 червня 2015 року він працював в Горілвському управлінні ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз». Позивач був звільнений 30 червня 2015 року за угодою сторін на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України. За період роботи позивача з 01 квітня 2015 року по 30 червня 2015 року утворилась заборгованість по заробітній платі в розмірі – 12 514,80 грн. В порушення вимог ст. ст. 47, 115, 116 КЗпП України, при звільненні позивача із ним не був проведений розрахунок, та вказана заборгованість по заробітній платі до теперішнього часу залишається невиплаченою.

У зв’язку із наведеним, просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01 квітня 2015 року по 30 червня 2015 року в розмірі 12 514,80 грн., компенсацію втрати грошових доходів у зв’язку із порушенням термінів їх виплати в розмірі 3 687,00 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі – 229 068,00 грн.

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, уточнені позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву в якій розгляд справи просив проводити у його відсутності, у задоволенні позову відмовити. В наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» є юридичною особою, до складу підприємства входять 19 відокремлених підрозділів (філії), один з яких: Горлівське управління по газопостачанню та газифікації. Відповідно до Положення Горлівське управління по газопостачанню та газифікації наділено повноваженнями по прийому на роботу, нарахування заробітної плати, має власний баланс та розрахункові рахунки.

Внаслідок проведення на території Донецької області АТО та втрати керування майновими комплексами, один з яких Горлівське управління по газопостачанню та газифікації, господарську діяльність структурних підрозділів паралізовано (деяких тимчасово призупинено на час проведення АТО відповідно до рішення ОСОБА_2 ПАТ «Донецькоблгаз»).У зв'язку із блокуванням роботи Горлівського управління по газопостачанню та газифікації з 30 червня 2015 року даний структурний підрозділ фактично не працює. Документи з території структурного підрозділу вивезти або передати неможливо, підтвердити або спростувати знаходився чи ні позивач у трудових відносинах з ПАТ «Донецькоблгаз» в особі Горлівського управління по газопостачанню та газифікації, нараховувалась заробітна плата позивачу та/або чи є заборгованість з заробітної платні також неможливо. На даний час всі первинні бухгалтерські та кадрові документи знаходяться у приміщеннях захоплених підрозділів (філій) і ПАТ «Донецькоблгаз» не має до них доступу. Крім того, були втрачені печатки підрозділів, про що є повідомлення в газеті «Урядовий кур’єр», а усі додані до позовної заяви документи позивачем є недостовірними, виданими невстановленими особами з проставлянням невідомих штампів та печаток, що захопили адміністративну будівлю Горлівського управління по газопостачанню та газифікації, яке розташовано у м. Горлівка, по вул. Горького, 58А. Враховуючи те, що відповідно до сертифікатів Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року для ПАТ « Донецкоблгаз» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, та посилаючись на постанову Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року по справі № 6-2159цс15, представник відповідача вважає, що несвоєчасна виплата заробітної плати на користь позивача відбувалася не з вини підприємства, у зв’язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.24-27).

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати грошових доходів у зв’язку із порушенням їх виплати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають частковому задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 у період з 10 червня 1999 року по 30 червня 2015 року працював в Горілвському управлінні ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз». Позивач був звільнений 30 червня 2015 року за угодою сторін на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Вказані обставини підтверджені відомостями трудової книжки позивача серія: АС № 590053 (а.с. 5, 5 з.б.).

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» ( далі-ПАТ) зареєстроване за адресою: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1, а його відокремлений підрозділ – Горлівське управління по газопостачанню та газифікації» ПАТ «Донецькоблгаз» зареєстроване за адресою: 84600, місто Горлівка, вулиця Горького, будинок 58Б. ( а.с. 38-40, 40 з. б.).

На підтвердження заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 надана суду довідка Горілвського управління ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», згідно із якою, станом на день звільнення позивача – 30 червня 2015 року, існує заборгованість по заробітній платі за квітень, травень та червень 2015 року на загальну суму - 12 514,80 грн. Зазначена довідка підписана посадовою особою цього управління (а.с. 2).

Згідно із повідомленням ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» № П-52-1/15 від 12 червня 2017 року, довідку про роботу ОСОБА_1 в Горлівському управлінні, та довідку про заборгованість по заробітній платі надати не видається можливим у зв’язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі Горлівського управління ПАТ «Донецькоблгаз» з усім майном яке перебуває на балансі підприємства та документами про його виробничу діяльність (а.с. 7).

Положеннями статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до вимог статті47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, що передбачає, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або повноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43 Конституції України) захищається законом.

За змістом статей 115, 116 КЗпП України, наявність або відсутність заборгованості по заробітній платі перед позивачем має довести роботодавець, а не позивач.

Згідно із ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Як вбачається з наданого на запит суду повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 304/07-1 від 09 січня 2018 року, з інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо розміру нарахованого доходу позивача ОСОБА_1, пенсійне управління має відомості щодо нарахування ОСОБА_1 за період його роботи у відокремленому підрозділі відповідача - Горлівському управлінні по газопостачанню та газифікації» ПАТ «Донецькоблгаз» заробітної плати за квітень 2015 року - 3583 грн. 66 коп., травень 2015 року – 4606 грн. 38 коп., червень 2015 року – 8403 грн. 44 коп., і з зазначених нарахувань не було проведено сплату страхових внесків (а.с. 67).

Суд вважає необхідним відзначити, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перебуває на підконтрольній владі України території.

Положеннями частин 2, 8 статті 9, частини 2 статті 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу ( перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Оскільки з наданих індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 вбачається, що страхові внески страхувальником за квітень - червень 2015 року не сплачені, а відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про виплату позивачу за спірний період заробітної плати, суд приходить до висновку про законність заявлених вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з 01 квітня 2015 року по 30 червня 2015 року в розмірі 16 593,48 грн., оскільки саме така сума зазначена у відомостях ПФУ про застраховану особу.

Суд зважає на те, що сума заборгованості по заробітній платі, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є більшою, ніж сума, вказана у позовній заяві. Разом з тим, на думку суду її стягнення не є порушенням ст. 13 ЦПК України, оскільки позивач просить стягнути саме заборгованість по заробітній платі за певний період часу (квітень-червень 2015 року), отже суд розглядає справу в межах позовних вимог. До того ж, суд наголошує на тому, що сума нарахованої заробітної плати в розмірі 16 593,48 грн. згідно із відомостями ПФУ про застраховану особу зазначена без вирахування податків і обов’язкових платежів, страхових внесків, у зв’язку із чим, на користь позивача має бути виплачена заробітна плата з вирахуванням необхідних внесків.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про те, що відповідач не повинен відповідати за цими позовними вимогами у зв’язку із тим, що рухоме та нерухоме майно, а також фінансова та технічна документація структурного підрозділу ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» - Горлівського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз», що знаходиться на тимчасово неконтрольованій Українською владою території, були захоплені невідомими особами, за фактом чого порушено кримінальне провадження; з 30 червня 2015 року цей структурний підрозділ фактично не працює і не здійснює виробничу та фінансово - господарську діяльність; будь - які документи, видані (складені, підписані, скріплені печаткою тощо) від імені цього структурного підрозділу є недійсними та такими, що не спричиняють правових наслідків для підприємства.

Так, за змістом положень норм чинного трудового законодавства обов’язок ведення кадрової та бухгалтерської документації покладено саме на роботодавця і саме він може надати такі документи в якості доказів у справі.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін ( індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-43цс14, компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Положеннями статті 360-7 ЦПК України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Судом установлено, що відповідач у строки, встановлені ст. 115 КЗпП України, не виплатив позивачу ОСОБА_1 нараховану заробітну плату за спірний період; у цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток. Отже, компенсація втрати частини заробітної плати провадиться незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця.

Відповідно до статті 14-1 Закону України « Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвічують форс-мажорні обставини ( обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами(обставини непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи , збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до сертифікату ( висновку) Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року № 2059/05-4 ( а.с. 34) встановлено, що ПАТ « Донецькоблгаз» є юридичною особою, яка здійснює основну господарську діяльність на території м. Донецьк. Починаючи з 01 липня 2014 року провадження господарської діяльності у м. Донецьк та виконання нормативно-правових актів України, що стосується податків та обов’язкових платежів стало неможливим у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях. Терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, захоплення заручників, блокування і пошкодження об’єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в даному населеному пункті, що підтверджується листом СБУ від 13 червня 2014 року за № 33/2117, станом на 01 липня 2014 року унеможливлюють виконання зобов’язань, а тому Торгово- промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року для Публічного акціонерного товариства « Донецькоблгаз» при здійсненні господарської діяльності та території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Аналогічні висновки Торгово-промислової палати України відносно ПАТ «Донецькоблгаз» зазначені у висновку за № 1562/05-4 від 19 червня 2014 року , за № 5454/05-4 від 28 листопада 2014 року ( а.с.35-36,36 з. б., 37, 37 з. б.).

Враховуючи наведене, та правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 21 травня 2014 року по справі № 6-43цс14, та № 6-948цс16 від 25 травня 2016 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, передбачену ст. 34 Закону України « Про оплату праці». Розмір такої компенсації позивачем вірно розрахований, виходячи із індексу споживчих цін за період з квітня 2015 року до травня 2016 року, встановлених Держкомстатом України, і складає: за квітень 2015 року – 612,00 грн.; за травень 2015 року – 1092,00 грн.; за червень 2015 року – 1983,00 грн., що разом становить 3 687,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ “Оплата праці” вказаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов’язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов’язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Згідно із статтею 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно, частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Позовна вимога щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні свого роду є вимогою про відшкодування завданої майнової шкоди, що регулюються Главою 82 ЦК України, та застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідно до сертифікату ( висновку) Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року № 2059/05-4 ( а.с. 34) встановлено, що ПАТ « Донецькоблгаз» є юридичною особою, яка здійснює основну господарську діяльність на території м. Донецьк. Починаючи з 01 липня 2014 року провадження господарської діяльності у м. Донецьк та виконання нормативно-правових актів України, що стосується податків та обов’язкових платежів стало неможливим у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій, Луганській і Харківській областях. Терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, захоплення заручників, блокування і пошкодження об’єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в даному населеному пункті, що підтверджується листом СБУ від 13 червня 2014 року за № 33/2117, станом на 01 липня 2014 року унеможливлюють виконання зобов’язань, а тому Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року для Публічного акціонерного товариства «Донецькоблгаз».

Таким чином, вина відповідача, яка є основною умовою відповідальності за ст. 117 КЗпП України, відсутня, що виключає можливість відповідальності за несвоєчасну невиплату належних працівникові сум при звільненні.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», є звільненим від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції станом на час звернення позивачки до суду із даним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції станом на час звернення позивачки до суду із даним позовом), встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2017 року становить – 1600,00 грн.

Враховуючи, що позов судом задоволений частково, розмір судового збору який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави становить 640,00 грн. як 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 47, 94, 116-117 КЗпП України, ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, 259, 263 – 265, 273, ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати грошових доходів у зв’язку із порушенням їх виплати, та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» ЄДРПОУ: 03361075 (юридична адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, заборгованість по заробітній платі за квітень 2015 року в сумі - 3583 грн. 66 коп., за травень 2015 року в сумі - 4606 грн. 38 коп., за червень 2015 року в сумі – 8403 грн. 44 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати в сумі 3 687 грн. 00 коп., а всього - 20 280 (двадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 48 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» ЄДРПОУ: 03361075 (юридична адреса: 84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1) в дохід держави на рахунок отримувача 31215256700001 код за ЄДРПОУ 37993783 банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_3