Ухвала суду № 72902119, 05.03.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1771/17

Провадження 2/222/106/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року Суддя Володарського районного суду Донецької області Доценко С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 87411), ОСОБА_2 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 87555) до ОСОБА_3 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 87000), ОСОБА_4 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) про визнання права власності на автомобіль та зобов’язання Регіонального сервісного центру м. Маріуполя виконати певні дії ,-

в с т а н о в и в :

13.12.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобіль та про зобов’язання Регіонального сервісного центру 1441 м. Маріуполя поновити реєстрацію автомобілю НОМЕР_1 на ОСОБА_2

Позовна заява двічі залишалась без руху та позивачам надавався строк для виправлення зазначених в ухвалі недоліків.

Так, ухвалою Володарського районного суду від 14.12.2017 року позовна заява була залишена без руху у зв’язку з тим, що позивачами заявлено дві вимоги майнового та немайнового характеру, але ж в порушення ст.6ч3,ст.8ч7 Закону України « Про судовий збір» до позовної заяви надано лише платіжний документ на підтвердження сплати позивачем ОСОБА_1 в сумі 640 грн. лише за одну вимогу, а платіжні документи на підтвердження сплати судового збору позивачем ОСОБА_2 зовсім не надійшло. Окрім того в позові не зазначена ціна позову, не зазначені докази на підтвердження вартості спірного майна на момент звернення з позовом Позивачам було надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків та сплати судового збору за обидві вимоги кожним з позивачів.

Ухвала суду була надіслана позивачам за адресою їх проживання рекомендованими листами, але повернулись без вручення.

На виконання зазначеної ухвали суду 01.02.2018 року надійшла заява від позивача ОСОБА_1 в якій зазначено, що ОСОБА_2, яка є другим позивачем, сплатила судовий збір за вимогу майнового характеру в сумі 640 грн. та додано квитанцію про сплату судового збору від імені ОСОБА_2

05.02.2018 року суддею знову було винесено ухвалу про залишення позову без руху з тих підстав, що позивачами не усунуті в повній мірі зазначені в ухвалі недоліки, не визначена ціна позову, не надані докази на підтвердження вартості майна, яке є предметом спору, не в повній мірі сплачений судовий збір. При таких обставинах, суд, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.6 Закону України «Про судовий збір», попередньо визначив розмір судового збору за вимогу про визнання права власності на зазначений транспортний засіб в розмірі ? частини максимальної ставки судового збору, встановленої для фізичної особи за подання до суду позовної заяви майнового характеру на 01.01.2017 року, що становить ((5х1600)/4) =2000 гривень, які необхідно доплатити кожному з позивачів за відрахуванням раніше сплаченої суми 640 гривень, тобто кожному з позивачів: ОСОБА_1 (окремим платіжним документом), ОСОБА_2 (окремим платіжним документом) доплатити по 1360 гривень. Окрім того, позивачам необхідно було доплатити кожному по 640 грн. за вимогу немайнового характеру щодо зобов’язання Регіонального сервісного центру 1441 м. Маріуполя поновити реєстрацію автомобілю НОМЕР_1. Позивачам було надано строк 5 днів з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Копії ухвали були надіслані позивачам для виконання, але ж повернулись до суду без вручення із зазначенням, що адресат ОСОБА_1 за зазначеною в позові адресою не проживає, а лист адресату ОСОБА_2 був повернутий за закінченням строку зберігання.

При перевірці судом було встановлено, що адреси позивачів , зазначені в позовній заяві не відповідають дійсності, тому що згідно запитів суду , які були зроблені у зв’язку з неможливістю вручити позивачам ухвали про залишення позову без руху,було встановлено, що ні Ніколенко ні ОСОБА_2 за зазначеними в позовній заяві місцем проживання не зареєстровані.

02.03.2018 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 в якій зазначено, що йому 28.02.2018 року стало відомо про залишення позову без руху та щодо усунення зазначених судом недоліків пояснив, що за домовленістю між відповідачами вартість спірного транспортного засобу становить 62000 гривень (але без надання доказів такої домовленості), а тому ціна позову складає 62000 гривень. Зазначив, що він – ОСОБА_1 не є позивачем по справі, а діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, а тому сплачений судовий збір просить вважати сплаченим ОСОБА_2 з урахуванням лише одного позивача. Крім того звертає увагу суду на те, що є попередня домовленість з відповідачами про укладення мирової угоди.

Проаналізувавши позовну заяву, надані до неї матеріали, заяви ОСОБА_1 вважаю наступне.

В позовній заяві зазначені як позивачі і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Судовий збір від імені ОСОБА_1 сплачений на суму 640 грн. і від імені ОСОБА_2 на 640 грн.

Довіреність від 31.03.2017 року посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_5 ( зареєстрована в реєстрі за №700) , на яку посилається ОСОБА_1 про те що він діє в інтересах ОСОБА_2 і яка міститься в матеріалах справи,не містить підтвердження його повноважень як представника ОСОБА_2 при зверненні до суду та розгляді справи в суді, а лише надає право управляти та розпоряджатись транспортним засобом марки NISSAN ALMERA державний номерний знак НОМЕР_2.

Таким чином зазначений позов поданий від імені двох позивачів, які повинні оплатити судовий збір за звернення до суду в порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір», а доводи ОСОБА_1 про те що він діє лише як представник ОСОБА_2 не підтверджені у встановлений законом порядок та суперечать поданим до суду документам.

При тому що позивачем не виправлені своєчасно недоліки щодо визначення ціни позову та дійсної вартості спірного транспортного засобу згідно ухвали суду від 14.12.2017року і ухвалою судді від 05.02.2018 року, яка є чинною, було визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду в межах зазначеного провадження, тому що судове рішення що набуло законної сили є обов’язковим для виконання.

Таким чином, встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам закону і у встановлений судом строк позивачі не виправили зазначені в ухвалах суду недоліки, що є підставою , згідно до ст. 185 ЦПК України, для визнання її неподаною та повернення позивачам зі всіма доданими до неї документами.

Керуючись ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 87411), ОСОБА_2 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 87555) до ОСОБА_3 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 87000), ОСОБА_4 (адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) про визнання права власності на автомобіль та зобов’язання Регіонального сервісного центру 1441 м. Маріуполя виконати певні дії, визнати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення..

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.І. Доценко