Ухвала суду № 72900829, 21.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/151/18 Справа № 711/1764/18 Категорія: ст.ст.181, 193 КПК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

слідчої ОСОБА_8

адвоката ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07.03.2018 року, відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м.Звенигородка, Черкаської області, зареєстрований і проживає за

адресою: Черкаська область, м.Звенигородка, пр. Шевченка, 97,

кв.19, громадянина України, -

якою щодо нього продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період з 21 год. по 07 год., строком до 16.04.2018 та покладено на ОСОБА_7 обов’язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та органу досудового розслідування, не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання слідчому документ, що дає право на виїзд за кордон, службове посвідчення, посвідчення водія, утримуватися від спілкування у будь-який спосіб, крім як під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42017250000000268 із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також експертами та спеціалістами, які залучені або будуть залучені у кримінальному провадженні, про що буде повідомлено слідчим або прокурором, -

в с т а н о в и л а :

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.11.2017 начальник сектору превенції Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВГІ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7, керуючи автомобілем марки «АУДІ» А-4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, рухаючись з міста Сміла в напрямку міста Черкаси, на крайній лівій смузі руху, яка має три смуги руху в одному напрямку, порушуючи п.п.12,1, 12,2, 12,3, 12,6, 13,1 Правил дорожнього руху, а саме рухаючись із перевищенням максимально дозволеної швидкості руху поза межами населеного пункту, в темну пору доби, не вибрав безпечну швидкість та не дотримався безпечної дистанції в умовах виникнення перешкоди у вигляді автомобіля марки «ГАЗ-САЗ» 3507 під керуванням ОСОБА_12, який рухався в одному напрямку в крайній лівій смузі руху, який ОСОБА_7 об’єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду автомобіля, вчинив зіткнення із вказаним автомобілем у задню частину.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «АУДІ» А-4 ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження у вигляді: важкої закритої черепно-мозкової травми, субарахноїдального крововиливу (САК), забою головного мозку важкого ступеню з геморагічним просочуванням, перелом правого зап’ястя та була доставлена до Комунального закладу «Третя Черкаська міська лікарня швидкої допомоги» Черкаської міської ради, де остання 06.12.2017 померла. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №1014 від 07.12.2017 причиною смерті ОСОБА_15 є травми, отримані у результаті зіткнення з вантажним автомобілем. Згідно висновку судово-медичної експертизи №03-01/1014 від 07.12.2017 отримані ОСОБА_15 тілесні ушкодження віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, середнього ступеня тяжкості та легких тілесних ушкоджень.

У порядку ст.208 КПК України ОСОБА_7 затриманий 16.11.2017.

ОСОБА_7 16.11.2017 повідомлений про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

06.03.2018 прокурор відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці та яке 07.03.2018 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси було задоволено частково, та обрано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період з 21 год. по 07 год., строком до 16.04.2018 з покладенням на ОСОБА_7 обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді клопотання судом першої інстанції, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07.03.2018, відносно ОСОБА_7, просив вищевказану ухвалу скасувати та постановити нову, якою продовжити стосовно ОСОБА_7, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці. Зобов’язати підозрюваного ОСОБА_7:

- без письмового дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017250000000268, або прокурора у вказаному кримінальному провадженні не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 42017250000000268;

- утримуватися від спілкування у будь-який спосіб, крім під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42017250000000268 із ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також експертами та спеціалістами про залучення яких у даному кримінальному провадженні йому буде повідомлено слідчим або прокурором.

Апеляцію мотивував тим, що висновки слідчого судді про наявність на боці ОСОБА_7 ризиків, запобігти яким можливо шляхом застосування часткового домашнього арешту, не узгоджуються з рішенням про можливість забезпечення належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків.

Встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері безпеки руху, внаслідок якого потерпілому завдано тяжкі тілесні ушкодження.

Прокурор вважає, що обставини, досліджені згідно вимог ст.ст.177, 178, 181, 194 КПК України, свідчать про відсутність підстав для застосування домашнього арешту у певний період часу. Так, у ході судового розгляду слідчий суддя встановив та погодився із доводами сторони обвинувачення, що на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу існують зазначені прокурором ризики, передбачені п.п.3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема перелічивши ризики в ухвалі про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу.

Так, визнавши вручену ОСОБА_7 підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України обґрунтованою, а також оцінивши доводи сторони обвинувачення в частині того, що одразу після вчинення ДТП підозрюваний ОСОБА_7 вчиняв цілеспрямовані дії направлені на ухилення від кримінальної відповідальності шляхом запрошення особи на ім’я ОСОБА_13 (ОСОБА_10М.), на місце пригоди для того, щоб останній пояснив нібито саме він здійснював керування автомобілем в момент зіткнення, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя визнав підтвердження існування ризиків, передбачених п.п.3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України, однак мотивував своє рішення тим, що під час допиту ОСОБА_7 в якості підозрюваного останній не заперечував факт керування автомобілем.

Надаючи оцінку саме цьому факту, суд не врахував, що факт перебування підозрюваного за кермом автомобіля встановлений саме першочерговими діями органу досудового розслідування, та саме тому підозрюваний під час своїх допитів його не заперечував.

Твердження слідчого судді про те, що потерпіла сторона, не має претензій до підозрюваного у зв’язку з тим, що ними отримано матеріальну допомогу на лікування ОСОБА_15 є хибною, оскільки ст.286 КК України не відноситься до категорії кримінальних проваджень приватного обвинувачення згідно ст.477 КПК України та не може служити підставою для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, оскільки вчинений ним злочин є тяжким та до останнього не може застосовуватись вимоги ст.46 КК України.

Факт наявності стану алкогольного сп'яніння підтверджується показаннями свідків у даному кримінальному провадженні, а також висновком експерта відповідно до якого кров надана ОСОБА_7 в КЗ «Третя Черкаська міська лікарня» ШМД для визначення стану алкогольного та наркотичного сп’яніння, яка в подальшому передана до Черкаського обласного наркологічного диспансеру для проведення аналізу не збігається із резусом крові ОСОБА_7 відібраною у останнього на підставі ухвали слідчого судді 24.11.2017, що явно свідчить про намагання останнього виключити обставину перебування в стані алкогольного сп’яніння під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, як таку, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України.

Також, про наміри уникнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності свідчить надання останнім показань під час проведення слідчого експерименту. Так, останній надавав показання з приводу подій, що передували ДТП та моменту його настання не з особистого сприйняття, як водій автомобіля, який рухається на швидкості (110 км/год. - показання підозрюваного від 09.12.2017) в темну пору доби, а як особа підготовлена до запитань слідчого та експерта. Наприклад ОСОБА_7 під час вимірювання місця та траєкторії зіткнення автомобілів неодноразово переміщав статистичний автомобіль «Газ» під час здійснення відповідних вимірювань та замірів з метою отримання необхідної для лінії захисту відстані для того, щоб надати слідству показання, які б показали, що ОСОБА_7 з об’єктивних причин, які від нього не залежали не міг уникнути зіткнення з автомобілем «Газ» та у подальшому були б відтворені у висновку автотехнічної експертизи.

З приводу висновку суду про недоведеність наявності ризиків застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в частині того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи може вчинити інше кримінальне правопорушення, судом не враховано, що ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин матиме змогу незаконно перетнути державний кордон України чи відбути до тимчасово окупованої території України, що може перешкодити встановленню істини у провадженні.

За таких обставин, застосування стосовно ОСОБА_7 такого запобіжного заходу, як цілодобового домашнього арешту є адекватним превентивним заходом, який відповідно до практики Європейського суду з прав людини демонструє суспільству, що держава таким діям у жодному випадку не потуратиме.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора та слідчої ОСОБА_8, які підтримали подану апеляцію з наведених у ній мотивів, просили ухвалу слідчого судді скасувати та прийняти нову, якою задовольнити апеляційну скаргу прокурора, думку адвоката ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_7, які оскаржувану прокурором ухвалу вважали законною та обґрунтованою і просили залишити її без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Колегія суддів апеляційного суду Черкаської області вважає, що висновок слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби з покладанням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України є обґрунтованим.

Досліджені матеріали справи свідчать про те, що слідчим та прокурором не дотримані вимоги ст.184 КПК України, оскільки в клопотанні відсутні матеріали, що підтверджують наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків. Твердження прокурора в апеляційній скарзі, що висновки слідчого судді про наявність на боці ОСОБА_7 ризиків, запобігти яким можливо шляхом застосування часткового домашнього арешту, не узгоджуються з рішенням про можливість забезпечення належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків спростовуються матеріалами справи де цілком обґрунтовано обрано саме такий запобіжний захід, як домашній арешт у визначений час доби з покладанням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні, як в суді першої інстанції, так і при апеляційному розгляді, прокурор не довів про існування таких ризиків та не представив матеріалів, які б підтвердили ці обставини.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На думку колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя виконав вказані вимоги кримінального процесуального закону та при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу вірно врахував те, що незважаючи на те, що підозрюваним був вчинений тяжкий злочин, враховуючи особу підозрюваного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, наявність у ОСОБА_7 постійного місця проживання та сталих соціальних зв’язків (наявність двох малолітніх дітей, дружини інваліда ІІ групи, яка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною), відшкодування шкоди, стороною обвинувачення не було доведено існування ризиків щодо незаконного впливу на свідків, експертів, забезпечення покладених обов’язків та перешкоджання кримінальному провадженню, а тому підозрюваному ОСОБА_7 було правильно обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів у визначений час доби.

При цьому апеляційна інстанція також враховує те, що відносно ОСОБА_7 ще 17.11.2017 був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту і фактів порушення застосованого щодо нього запобіжного заходу та покладених на нього обов’язків зафіксовано не було, що підтвердила в апеляційній інстанції слідча ОСОБА_8.

Крім того, у клопотанні слідчий та в апеляції прокурор не навели обґрунтування того, що лише цілодобовий домашній арешт ОСОБА_7 до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який би забезпечив його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов’язків. Слідчий та прокурор довів лише обставини, передбачені п.1 ч.1 ст. 194 КПК, але не довів обставини, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.194 КПК України.

Всі вищенаведені обставини були в достатній мірі враховані слідчим суддею Придніпровського районного суду м.Черкаси, яка дійшла обґрунтованої думки про достатність для підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби для забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляції прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 07.03.2018, якою застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту з 21.00 год. до 07.00 год. наступної доби, строком на 2 місяці, тобто до 16.04.2018 та покладено на ОСОБА_7 ряд обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України – залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :