Рішення № 72900647, 21.03.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14516/17

Провадження № 2-а/712/63/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пироженко В.Д.

при секретарі Жук О.М.

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, просить скасувати постанову № 49 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (далі – УДАБК ЧМР) про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП та стягнути понесенні судові витрати в розмірі 1000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що в кінці жовтня 2017 року головним спеціалістом УДАБК ЧМР було проведено перевірку його домоволодіння, за наслідками якої 01.11.2017 року складено припис № 49 "Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил" та протокол про адміністративне правопорушення № 59.

Вказані вище документи ОСОБА_3 були отримані 14.11.2017 року.

Однак 10.11.2017 року відповідачем винесено постанову № 49 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700,00грн.

На думку позивача, вказана постанова не відповідає вимогам законодавства, матеріалам справи та обставинам, виходячи з наступних підстав.

Протокол про адміністративне правопорушення №59 від 01.11.2017 року, складено без його участі у порушення ст. 268 КУпАП України, отримано ним лише 14.11.2017 року з повідомленням про проведення розгляду справи 10.11.2017 року, що є неналежним повідомленням.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності міститься також посилання на порушення позивачем п.1.2 ДБН А.3.1-5-96, а саме на період 2003 року ним були проведенні роботи з добудови до належної йому ? частини домоволодіння без документів, що дають право на виконання таких робіт, також не влаштовані необхідні заходи, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівлі на суміжну ділянку.

Однак, всі об’єкти будівництва, а саме сарай-гараж та добудова до належної ОСОБА_3 1/2 частини домоволодіння, завершені та узаконені у відповідності до вимог чинного законодавства ще у 2004 році, про що свідчить технічний паспорт на житловий будинок садибного типу від 22.06.2004р., виданий Черкаським обласним об’єднаним бюро технічної інвентаризації.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із викладених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача УДАБК ЧМР – ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Додатково пояснила, що днем виявлення триваючого правопорушення є день складання акту чи іншого документа. Станом на 01.11.2017 року день складання акту, добудова до нежитлового приміщення ОСОБА_3 була самочинною, а тому порушувало норми закону, тобто було правопорушенням.

Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 п. 10 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Постанова № 553).

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI) Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі – продажу №2338 від 14.04.2003р. належить ? частина домоволодіння по пров. Павлова,6/1.

10.10.2017р. до Управління ДАБК ЧМР звернувся ОСОБА_4, проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення перевірки законності будівництва ОСОБА_3 по пров. Павлова, 6 у м. Черкаси.

Статтями 3 та 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також встановлено, що наказом №167 від 17.10.2017р. Управлінням ДАБК ЧМР було призначено позапланову перевірку щодо законності проведення будівельних робіт за адресою: м. Черкаси, пров. Павлова, 6.

17 жовтня 2017 року Управлінням ДАБК ЧМР складено направлення № 165 для проведення планового (позапланового) заходу. Документом передбачено: вид перевірки – позапланова(позапланова); мета перевірки – законність проведення будівельних робіт за адресою: м. Черкаси, пров. Павлова, 6; підстава для проведення перевірки - наказ №167 від 17.10.2017р. та звернення ОСОБА_4 від 10.10.2017р. за №6828-2, строк дії направлення з 17.10.2017р. по 30.10.2017р.(а.с.28)

30.10.2017 р. позапланова перевірка за адресою: м. Черкаси, пров. Павлова, 6 продовжена на два дні, що підтверджується службовою запискою головного спеціаліста відділу контролю Управління ДАБК ЧМР. (а.с.29)

За результатами перевірки Управлінням ДАБК ЧМР складено акт щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. (а.с.30-37)

На підставі акта перевірки 01 листопада 2017 року ОСОБА_3 видано припис № 49 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил», а саме зобов’язано: привести до вимог чинного містобудівного законодавства і ввести в експлуатацію об’єкт не введений в експлуатацію та влаштувати інженерно-технічні заходи, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівлі на суміжну земельну ділянку терміном виконання до 31 грудня 2017 року. (а.с. 39)

01 листопада 2017 року посадовими особами УДАБК ЧМР також складено протокол про адміністративне порушення № 59 стосовно ОСОБА_3, в якому зазначено порушення: ОСОБА_3 на період 2003 року були проведені роботи з будівництва сараю-гаражу та роботи з добудови до належної йому ? частини домоволодіння без документів, що дають право на виконання таких робіт, що є порушенням п.1,2 ДБН А.3.1-5-93. Не влаштовані необхідні заходи, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівлі на суміжну ділянку, що є порушенням п.3.2 ДБН 360-90. Відповідальність за встановленні правопорушення передбачена ч.1 ст. 96 КУпАП. (а.с.38)

Встановлено, що при складанні вказаних вище документів ОСОБА_3 присутній не був.

Крім того, судом встановлено, що припис № 49 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» від 01.11.2017р. та протокол про адміністративне порушення № 59 від 01.11.2017р. ОСОБА_3 отримано 14.11.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення листа. (а.с.40)

Однак вже 10 листопада 2017 року заступником начальника УДАБК ЧМР ОСОБА_5 винесено постанову № 49 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у сумі 1700,00 грн. (а.с.52)

Відповідно до п.17 «Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі – Порядок), затвердженої постановою КМУ №244 від 06.04.1995р. відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб’єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова № 49 від 10 листопада 2017 року винесена всупереч п.17 Порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до відповідальності по справі про адміністративне правопорушення, тому суд зобов’язаний перевірити законність та обґрунтованість складення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до відповідальності за правопорушення будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, з наданням їй можливості скористатись усіма правами, передбаченими чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Так, у п. 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, № 303А) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, повязаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на встановлені судом обставини та викладені вище висновки суд вважає, що оскаржувана позивачем постанова № 49 від 10.11.2017р. Управління ДАБК ЧМР винесена відповідачем не на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, в зв'язку з цим оскаржувана постанова не може вважатись такою, що прийнята обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, а тому постанова підлягає скасуванню із закриттям справи відповідно до ст. 293 КУпАП.

В частині стягнення понесених судових витрат у сумі 1000,00 грн. суд виходить з того, що надані документи представником позивача – адвокатом ОСОБА_1 на підтвердження вказаних витрат, а саме акт виконаних робіт та квитанція від 10.01.2018року не скріпленні печаткою адвоката, що не є належним підтвердженням понесених судових витрат, тому вказана вимога задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 122, 159, 243-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Скасувати постанову № 49 від 10.11.2017р. управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, провадження по справі закрити.

В іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня її проголошення.

Згідно з п.15.5. розділу У11 «Перехідні положення» КАС України у редакції від 03.10.2015 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігається порядок подачі апеляційних скарг та надсилання їх до суду апеляційної інстанції, що діяв до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто через суд першої інстанції.

Головуючий: