Постанова № 72900363, 21.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року

м. Харків

Справа № 629/4511/16-ц

Провадження № 22-ц/790/1143/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі – Дашковської Н.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу № 629/4511/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області, Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3 сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай), за апеляційною скаргою ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року, ухвалене суддею Смірновою Н.А., -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області, Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3 сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

В обґрунтування позову зазначає, що він з 15 вересня 1987 року по 17 квітня 1996 року був членом колективного господарства імені Пархоменко Лозівського району Харківської області. 17 квітня 1996 року він переведений з КСП ім. Пархоменко в Управління магістральних газопроводів. На даний час йому стало відомо, що він має право на земельну частку (пай), оскільки він значиться у списку громадян членів КСП ім. Пархоменко додатку до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР-20-00-000519.

Просить визнати за ним право на земельну частку (пай), розміром 9,8 га у резервному фонді земель ОСОБА_3 сільської ради Лозівського району Харківської області.

Представники відповідачів ОСОБА_2 Управління Держгеокадастру в Харківській області та Лозівської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви в яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу за їх відсутності з урахування наданих письмових заперечень.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Лозівського району, Харківської області в судове засідання не з'явився, надавав суду заяву в якій просив розглянути справу за відсутності представника, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 – задоволено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем надані належні та допустимі докази того, що не виділення земельної частки (паю) у відповідності до Державного акту на право колективної власності на землю від 15 грудня 1996 року в списках додатках до якого він значиться за №24 є порушенням його конституційних прав.

В апеляційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Харківській області просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження подачі до ОСОБА_3 сільської ради або до Лозівської районної державної адміністрації заяви про виділення належної йому земельної частки (паю) у натурі (на місцевості). Крім того, за інформацією наданою листом Управління Держгеокадастру у Лозівському районі Харківської області від 13 лютого 2017 року станом на 01 січня 2016 року вільні земельні ділянки запасу або державного резервного фонду на території ОСОБА_3 сільської ради Лозівського району Харківської області не обліковуються. Суд ухвалив рішення, виконання якого за відсутності земель резервного фонду неможливо. Суд вийшов за межі позовних вимог, визнавши за позивачем право на земельну частку (пай), в той час як останній просив визнати за ним право на земельну ділянку. Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду з цим позовом.

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що з 15 вересня 1987 року по 17 квітня 1996 року ОСОБА_1 працював у колгоспі ім. Пархоменко Лозівського району Харківської області, що підтверджується копією трудової книжки серія УКР № 2124786.

Згідно архівної довідки від 03 березня 2016 року, виданої Лозівською районною державною адміністрацію Харківської області, на підставі протоколу загальних зборів колгоспників та засідань правління колгоспу №6 від 22 червня 1990 року ОСОБА_1 прийнятий в члени колгоспу ім. Пархоменко.

17 квітня 1996 року ОСОБА_1 звільнений з членів КСП колгоспу ім. Пархоменко на підставі протоколу загальних зборів членів колгоспу №4 від 16 квітня 1996 року.

Як свідчать матеріали справи державний акт на право колективної власності на землю по КСП ім. Пархоменко Лозівського району Харківської області серії ХР-20-00-000519 видано 15 грудня 1996 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №15. ОСОБА_1 в списках додатках до державного акту на право колективної власності на землю по КСП ім. Пархоменко значиться за № 24. Сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 не видавався.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку(пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до пункту 1, 2, Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року (надалі – Указ) паюванню підлягали сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств мало здійснюватися після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

ОСОБА_1 пред’явлено позов до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області, Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3 сільської ради Лозівського району Харківської області.

Як пояснив в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 КСП ім. Пархоменко ліквідовано (реорганізовано) з наявністю правонаступників.

Правонаступники КСП ім. Пархоменко до участі у справі не притягнуто.

Згідно роз’яснень, які містять в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду від 18 грудня 2009 року №14 України «Про судове рішення у цивільній справі» суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Оскільки позов пред'явлено не до всіх належних відповідачів, колегія суддів позбавлена можливості повно, всебічно дослідити існуючи правовідносини.

За таких обставин, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення – про відмову ОСОБА_1 в позові.

В обговорення питання має чи не має ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) суд не входить.

Згідно п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області – задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області, Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3 сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 22 березня 2018 року.

Головуючий Овсяннікова А.І.

Судді Коваленко І.П.

ОСОБА_4