Постанова № 72900290, 22.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 березня 2018 року

м.Харків

справа № 635/705/17

провадження № 22-ц/790/999/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Колтунової А.І., Кругової С.С.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2017 року, постановлене під головуванням судді Панас Н.Л., в залі суду в с. Покотилівка Харківської області, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 739,64 грн.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права; вказує, що позовні вимоги є доведеними, відповідач не спростував наявності заборгованості за кредитним договором. Крім того, ОСОБА_2 до певного часу належним чином виконував кредитне зобов’язання, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов’язання за договором. Наявні усі підстави для стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором від 06.05.2014 року.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» - залишити без задоволення. Посилався на недоведеність передання йому Банком грошових коштів за кредитним договором, а виписку з кредитного рахунку клієнта вважає недостовірним доказом.

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, зазначив, що позов є доведеним та обґрунтованим, відповідач неодноразово користувався послугами Банку і 06.05.2014 року отримав ще одну картку. Зобов’язання за договором кредиту ОСОБА_2 належним чином не виконує. В колонці розрахунку заборгованості «Сума комісії та пені» мається на увазі саме нарахування пені, що відповідає вимогам п.2.1.1.12.6.1. Умов та Правил надання банківських послуг.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності між сторонами договірних зобов’язань, не доведено також і правильності наданого суду розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Судом встановлено, що 06 травня 2014 року ОСОБА_2, підписавши анкету-заяву, отримав кредит у розмірі 16 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.6). Крім того, в анкеті зазначено, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_3), оплати винагороди банку.

Відповідно до п. 1.1.2.7 Умов та правил власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_3.

Згідно п. 2.1.1.7.6. Умов та правил при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих прострочених відсотків і комісій.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 Правил користування платіжною карткою боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в Банку, в тому числі з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Пунктом 1.1.2.4. Умов та Правил визначено, що за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

Згідно п. 1.1.3.2.3. Умов та правил банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни наданого Кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менш як за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до п.4.9 цього договору.

У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та правил договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Також вказаними Умовами та правилами передбачено, що за користування Кредитом і ОСОБА_3 нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ч. 1 ст. 627, 629 ЦК України згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання, 06 травня 2014 року було укладено в письмовій формі кредитний договір.

Факт укладення між сторонами кредитного договору доведений належними та допустимими доказами.

Після укладення кредитного договору відповідач активно користувався карткою, поповнював картковий рахунок.

Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про те, що станом на 31 грудня 2016 року заборгованість ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором складає 25 739,64 грн. (а.с.4-5), з яких: 16 913,03 грн. - заборгованість за кредитом, 6 674,72 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 450 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи: 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 1 201,89 грн. – штраф (процентна складова).

Виписка щодо руху грошових коштів на рахунках ОСОБА_2 (а.с.117-160) свідчить про наявність декількох платіжних карт у відповідача у різні періоди, що не заперечує і позивач у своїх додаткових поясненнях до апеляційної скарги, та не спростовує наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 06.05.2014 року.

Сума заборгованості за кредитним договором від 06.05.2014 року підлягає стягненню з відповідача на користь Банку.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи вбачається, що штраф і пеня нараховані банком за одні і ті ж порушення, а тому колегія суддів вважає, що стягнення з боржника одночасно штрафу й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Правові підстави до стягнення штрафу відсутні, а тому у задоволенні позову в зазначеній частині слід відмовити.

Суд першої інстанції всупереч наявним у справі доказам безпідставно відмовив у задоволенні позову, пославшись на відсутність договору та недоведеність розміру заборгованості.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 360 грн., з яких: 1 600 грн. - сплачені при подачі позовної заяви, 1760 грн. - при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк»- задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2017 року - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» 24 037 грн. 75 коп., з яких: 16 913,03 грн. - заборгованість за кредитом, 6 674,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 450 грн. - заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3 360 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

ОСОБА_4