Постанова № 72900229, 19.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. Харків

Справа № 635/8910/14-ц

Провадження № 22ц/790/65/18

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Піддубного Р.М.,

ОСОБА_1,

секретаря Кучер Ю.Ю.,

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2;

Відповідач: ОСОБА_3;

Третя особа: Будянська селищна рада;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2016 року (ухваленого під головуванням судді Назаренко О.В.)

в с т а н о в и в :

2 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Харківського районного суду Харківської областіз позовом до ОСОБА_3, в якому, з урахуванням уточнень, поданих 16 червня 2016 року після проведення судової будівельно – технічної експертизи, просила розділити домоволодіння за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Буди, пров. Радянський, 5 та визначити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою, відповідно до варіанту № 1, запропонованого судовою будівельно-технічною експертизою, виділити їй частину житлового будинку для І співвласника, як окремий об’єкт нерухомості, зобов’язати її здійснити відповідні переобладнання будинку, перерозподілити ідеальні частки, припинити право спільної часткової власності на будинок, стягнути з відповідача грошову компенсацію, вселити позивача у спірний будинок та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що спірний житловий будинок належав на праві власності ОСОБА_4 – батьку сторін. Після його смерті кожна із сторін набула право спільної часткової власності на вказаний будинок у рівних частках. На теперішній час між співвласниками не досягнута згода щодо порядку користування спадковим житловим будинком.

Відповідач користується спільною власністю одноособово та чинить перешкоди у користуванні позивачу. Після проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної судом першої інстанції 04 листопада 2015 року, було запропоновано два варіанти поділу житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою. Позивач в уточненій позовній заяві просив перерозподілити ідеальні частки співвласників в житловому будинку відповідно до варіанту №1 висновку експертизи від 20.05.2016 року.

Рішенням Харківського районного суду Харківської областівід 08 липня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Поділено житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Буди, пров. Тихий, 5 між співвласниками в натурі згідно варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи № № 11361/3896/3897 від 20 травня 2016 року.

Виділено ОСОБА_2 в окремий об’єкт нерухомості приміщення і будівлі на суму 47 436,5 гривень, що складає 46/100 часток домоволодіння № 5 по пров. Тихому в с. Буди Харківського району Харківської області, а саме – квартиру в житловому будинку літ. «А-1» загальною площею 37,60 кв.м., житловою – 29,40 кв.м., в тому числі приміщення у житловому будинку літ. «А-1» № 1-3 площею 29,4 кв.м. – житлова, приміщення у прибудові літ. «А1-1» № 1-2 площею 8, 2 кв.м. – частина кухні; по надвірним будівлям та спорудам: огорожа № 1, 1/2 частину воріт № 2; хвіртка залишається в загальному користуванні.

Виділено ОСОБА_3 в окремий об’єкт нерухомості та присвоєно йому іншу поштову адресу приміщення і будівлі на суму 56178,50 гривень, що складає 54/100 часток домоволодіння № 5 по пров. Тихому в с. Буди Харківського району Харківської області, а саме – квартиру в житловому будинку літ. «А-1» загальною площею 29,60 кв.м., житловою – 18,50 кв.м., в тому числі приміщення у житловому будинку літ. «А-1» № 1-4 площею 8,1 кв.м. – житлова, № 1-5 площею 10,4 кв.м. – житлова, приміщення у прибудові літ. «А1-1» № 1-6 – коридор площею 5,9 кв.м., № 1-2 площею 2,5 кв.м. – частина кухні; по надвірним будівлям та спорудам: тамбур літ. «а1», ганок літ. «а3», льох літ. «А2», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», 1/2 частина воріт № 2; хвіртка залишається в загальному користуванні.

Зобов’язано ОСОБА_2 зробити наступні переобладнання:

-в приміщенні 1-2 на відстані 1,2 м. від існуючої перегородки влаштувати нову перегородку;

-в приміщенні № 1-2 віконний блок демонтувати, встановити дверний блок;

-до приміщення № 1-2 зі сторони двору виконати добудову для розміщення тамбура, санвузла, прибудувати ганок;

Зобов’язано ОСОБА_3 зробити наступні переобладнання:

-перегородку між приміщеннями 1-4 та 1-5 розібрати разом з дверним блоком для приведення приміщення до відповідності вимогам п. 2.24 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» -до приміщень І, 1-6 виконати прибудову для розміщення кухні та санвузла;

Зобов’язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обладнати кожну квартиру самостійними системами електропостачання, газопостачання та опалення.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на домоволодіння № 5 по пров. Тихому в с. Буди Харківського району Харківської області.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Буди, пров. Тихий, 5 згідно варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи № № 11361/3896/3897 від 23 травня 2016 року, відповідно до якого:

-в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено земельні ділянки площею 457,5 кв.м. з урахуванням площі земельної ділянки, зайнятої під будівлями, частину земельної ділянки загальною площею 39,0 кв. м. залишити в загальному користуванні співвласників для обслуговування будинку та проходу (проїзду) на земельні ділянки особистого користування.

Межу між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено в такий спосіб:

Від т. А перпендикулярно межі по пров. Тихому на відстані 6,5 м від межі земельної ділянки № 7 довжиною 40,8 м. паралельно з межею земельної ділянки № 7, повернуто вліво під кутом 90 градусів довжиною 10,05 м., повернуто під кутом 90 градусів вправо до перетину з межею з тильної сторони земельної ділянки (т. Б).

Від т. В перпендикулярно межі по пров. Тихому на відстані 12,65 м. від межі земельної ділянки № 3 довжиною 2,0 м., повернуто вправо під кутом 90 градусів довжиною 1,0 м., повернуто вліво до перетину з лінією розподілу житлового будинку, по лінії розподілу житлового будинку до перетину з межею земельною ділянкою № 3 (т. Г) від точки Д до стіни літ. «а1».

Вселено ОСОБА_2 в житловий будинок № 5 по пров. Тихому в с. Буди Харківського району Харківської області.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості частки, яка після поділу стала менше за ідеальну у сумі 4371 грн. та судовий збір в сумі 1102 грн 40 коп. та витрати по оплаті судової будівельно-технічної експертизи у сумі 4612 грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач як співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Суд врахував відсутність та неможливість згоди щодо користування спільною власністю між сторонами, а також технічну можливість поділу вказаного будинку, з урахуванням перелаштувань, та обрав перший варіант порядку користування земельною ділянкою, оскільки такий варіант відповідає обраному варіанту розподілу домоволодіння в натурі.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вищезазначене рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2016 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. Крім того, апеляційна скарга містила клопотання про призначення повторної судової експертизи, щодо визначення варіантів виділу частки житлового будинку та варіантів користування земельною ділянкою та житловим будинком.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстації прийняв рішення за відсутності відповідача, хоча був завчасно повідомлений про неможливість явки в судове засідання, таким чином порушивши процесуальні права відповідача. Позиція відповідача яка зазначена в рішенні суду була висловлена відповідачем ще до проведення експертизи. Після уточнення позовних вимог суд позбавив можливості відповідача надати свої заперечення і долучити до матеріалів справи Звіт про оцінку житлового будинку від 14.06.2016.

Апеляційна скарга містить перелік норм процесуального права , які на думку відповідача, суд порушив.

Вказує на необґрунтованість висновку судово – будівельної експертизи, а саме на те, що він складений не у відповідності до п.4.17 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», а саме Додаток 1 до висновку не містить відбиток печатки і експертом зроблений неправильний розрахунок грошової компенсації стороні при поділі житлового будинку.

Відповідач не погоджується з тим, яку саме частину будинку було виділено позивачу, посилаючись на те, що вона здійснила його поліпшення і на земельній ділянці , яка передана в користування позивачу містяться насадження за якими вона тривалий час здійснювала догляд.

Заперечення позивача на апеляційну скаргу мотивані тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не спростовує фактичних обставин, що були встановленні під час розгляду справи. Заява відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходила, суд мав право розглянути справу за її відсутності, оскільки вона була повідомлена про розгляд справи.

Зазначає про відсутність в апеляційній скарзі обгрунтування в чому саме полягає неповнота і неправильність висновку експертизи.

Вважає можливим спільне користування входом у двір, тому що твердження відповідача про неприязлеві стосунки не відповідає дійсності. Таке ставлення демонструє лише відповідач.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав відповідача в результаті обрання першого варіанту, позивач вважає безпідставними тому, що відповідач одноособово користувалась спірним будинком і на свій розсуд поліпшила його стан без врахування згоди позивача, а тому вона не має переваг в обранні того чи іншого варіанту.

Не зазначені в апеляційній скарзі і норми права, які судом були порушені (том 2 а.с.25-28).

Відзив третьої особи на апеляційну скаргу містить прохання про розгляд справи за відсутності їх представника і просять ухвалити рішення на розсуд суду.

Апляційне провадження у справі було відкрито ухвалою суду 7.09.2016 (том 2 а.с.10).

20.09.2016 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_5 про призначення повторної судової експертизи з переліком питань.

15.11.2016 в судовому засіданні було оголошено перерву для обговорення питання про призначення повторної експертизи.

22.11.2016 від відповідача надійшло клопотання про призначення повторної експертизи з іншими питаннями (том 2 а.с.52-53).

Ухвалою від 22 листопада 2016 року клопотання ОСОБА_3 було задоволено апеляційним судом, та призначено додаткову судову будівельно – технічну, земельно – технічну, оціночно – будівельну експертизу (том 2 а.с.56-57).

07 березня 2017 року матеріали справи було повернуто до Апеляційного суду Харківської області з повідомленням №12374 від 08 лютого 2017 року про неможливість надання висновку експерта у зв»язку з відсутністю оплати за проведення зазначеної експертизи. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2017 року було відновлено провадження по справі.

23 березня 2017 року від представника ОСОБА_3 – ОСОБА_6 надішло клопотання щодо повторного направлення справи до експертної установи та копія квитанції про підтвердження оплати.

Судова колегія ухвалою від 28 березня 2017 року задовольнила зазначене клопотання. Матеріали справи було направлено до Харківського науково – дослідного інституту судових експертиз імені засл. ОСОБА_7 Бокаріуса для проведення вищезазначених експертиз.

26 лютого 2018 року матеріали вказаної справи з висновком експертної установи № 56955/24497/24498 надійшли на адресу Апеляційного суду Харківської області.

Ухвалою від 06 березня 2018 року апеляційний суд відновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 19 березня 2018 року.

Учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення судових повісток на 19 березня 2018 року (том 2 а.с.129,131-132).

В судове засідання позивач і її представник з»явились, відповідач і її представник не з»явились.

Надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_8 про відкладення розгляду справи у зв»язку з тим, що вона ознайомилась з матеріалами справи 14.03.2018 і їй необхідний більш тривалий час для належної підготовки до судового засідання.

Судова колегія не визнає ці причини поважними і зазначає про таке.

Відповідач ОСОБА_3 10 березня 2018 року отримала судову повістку на 19 березня 2018 року (том 2 а.с.129).

Представник відповідача 12 березня 2018 року звернулась із заявою про ознайомлення з матеріалами справи і 13 березня 2018 року була ознайомлена з матеріалами справи власноруч зазначивши про це в заяві (том 2 а.с.126), тому твердження представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи 14 березня 2018 року не відповідають дійсності.

На думку судової колегії після ознайомлення з матеріалами справи 13 березня 2018 року представник відповідача мав достатньо часу для підготовки до розгляду справи 19 березня 2018 року, оскільки матеріали справи містять лише два висновки експертизи і повторний висновок експертизи щодо поділу житлового будинку і визначення порядку користування земельної ділянкою суттєво не відрізняється від попереднього. На розгляд суду з червня 2016 року незмінно було запропоновано 2 варіанту поділу домоволодіння в залежності від варіанту користування земельною ділянкою.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача і її представника, оскільки вони були належним чином і завчасно повідомлені про розгляд справи. Неявка сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, що спірним є житловий будинок № 5 по пров. Радянському в смт Буди Харківського району Харківської області, який знаходиться у спільній частковій власності сторін.

Право власності сторонами було набуто у рівних частках – по 1/2 частки кожній у порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_4, померлого 06 грудня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 24 червня 2014 року державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області.

Земельна ділянка, на якій розташовано домоволодіння має площу 954 кв.м. та рішенням виконавчого комітету Будянської селищної ради № 62 від 12 березня 2002 року надавалася безоплатно у власність колишньому власнику ОСОБА_4

Рішенням Будянської селищної ради Харківського району Харківської області від 25 лютого 2016 року назва провулку «Радянський» в смт Буди була змінена на «Тихий».

Як вбачається з технічного паспорту, станом на 02 липня 2014 року спірне домоволодіння складається з : житлового будинку літ. «А-1» з прибудовою літ. «А1-1»; тамбуру літ. «а1»; льоху літ. «а2»; ганку літ. «а3»; сараїв літ. «Б», «Г», «Д»; вбиральні літ. «В»; огорожі № 1;

воріт з хвірткою № 2; огорожі № 3.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Матеріали справи свідчать, що сторони не дійшли згоди щодо порядку користування домоволодінням та земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Право позивача як співвласника порушується відповідачем, яка користується домоволодінням вцілому.

Згідно із ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Виходячи з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України виділ частки в натурі може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній зі сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідатиме розміру їх часток у домоволодінні, та можливості переобладнати будинок в ізольовані квартири з улаштуванням у кожній частині будинку окремих систем водопостачання, каналізації, опалення та газопостачання, оскільки поділ будинку на частини передбачає користування кожним із співвласників цих послуг окремо.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Для визначення можливості та варіантів поділу домоволодіння в натурі, по справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу № 11361/3896/3897, висновок за результатами якої складений 23 травня 2016 року.

Суд першої інстанції правильно вважав вказаний висновок належним доказом по справі, зазначивши, що він ґрунтується на технічному огляді домоволодіння, проведенні необхідних розрахунків, на підставі технічної документації на домоволодіння, виготовленої станом на час проведення експертного дослідження, даних кадастрового плану земельної ділянки, виготовленому сертифікованим інженером-землевпорядником, спеціальної літератури та нормативних актів та з урахуванням інвентаризаційної вартості в цінах станом на час розгляду справи.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, провести розподіл у натурі домоволодіння № 5 по пров. Тихому в смт Буди області в ідеальних частках співвласників з виділом приміщень квартир з надвірними будовами співвласників в точній відповідності з їх ідеальними частками в праві власності не надалося можливим.

Суду запропоновано два варіанти поділу спірного домоволодіння з відхиленням від ідеальних часток при умові виконання прибудов.

За варіантом № 1 розподілу домоволодіння частки співвласників зміняться та складають:

І співвласника 46/100 часток замість 1/2 частки;

ІІ співвласника 54/100 часток замість 1/2 частки.

За варіантом № 2 розподілу домоволодіння частки співвласників змінять та складають:

І співвласника 59/100 часток замість 1/2 частки

ІІ співвласника 41/100 часток замість 1/2 частки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ч. 1 ст. 377, ч. 3 ст. 415 ЦК України, ч. 4 ст. 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Суду запропоновано ІІ варіанти користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок з надвірними будівлями.

За першим та другим варіантом кожній стороні виділяється у користування земельна ділянка площею 457,5 кв.м. з урахуванням площі земельної ділянки, зайнятої під будівлями. Частина земельної ділянки загальною площею 39,0 кв.м. залишається в загальному користуванні співвласників для обслуговування будинку та проходу (проїзду) на земельні ділянки особистого користування.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано обрав перший варіант поділу, оскільки він більш наближений до рівності часток співвласників, врахував згоду позивача на отримання грошової компенсації за частку, яка після поділу є меншою за ідеальну і для здійснення даного варіанту розподілу домоволодіння зобов’язав сторони здійснити переобладнання у житловому будинку.

На спростування доводів апеляційної скарги, судова колегія зазначає про таке.

Відповідач, висловлюючи незгоду з висновком призначеної судом першої інстанції судової експертизи, при вирішенні питання про призначення повторної експертизи не просила в своїй заяві від 22 листопада 2016 року (том 2 а.с.52-53) поставити перед експертами питання про всі можливі варіанти поділу житлового будинку, а лише про можливий варіант користування земельної ділянки без спільного користування та порушувала питання вартості будинку і часток співвласників.

У висновку додаткової судової будівельно – технічної, земельно – технічної, оціночно – будівельної експертизи № 5695/24497/24498 на поставлені відповідачем в заяві і судом в ухвалі про призначення експертизи питання надані такі відповіді:

1. Ринкова вартість об єкту нерухомості за адресою: Харківська область, Харківський район, пров.Тихий, 5 станом на час складення висновку становить 238796,00 грн.(двісті тридцять вісім тисяч сімсот дев яносто шість грн..)

2. Ринкова вартість виділених співвласниками домоволодіння часток, відповідно до варіанту №1 судової будівельно – технічної експертизи №11361/3896/3897 від 20 травня 2016 року, а саме:

- 46/100 часток домоволодіння №5 по провулку Тихому в смт. Буди, Харківського району Харківської області, що складається з квартири в житловому будинку літ «А-1» загальною площею 37,60 кв.м, житловою – 29,40 кв.м, в тому числі приміщення у житловому будинку у літ «А-1» №1-3 площею 29,4 кв.м. – житлова, приміщення у прибудові літ. «А1-1» № 1-2 площею 8,2 кв.м – частина кухні, по надвірним будівлям та спорудам: огорожа №1, ? частина воріт №2, становить 109846, 00 грн.(сто дев яносто тисяч вісімсот сорок шість грн);

- 54/100 часток домоволодіння №5 про провулку Тихому в смт. Буди, Харківського району Харківської області, що складається з квартири в житловому будинку літ. «А-1» загальною площею 29,60 кв.м, житловою – 18,50кв.м, в тому числі приміщення у житловому будинку «А-1» №1-4 площею 8,1 кв.м – житлова, № 1-5 площею 10,4 кв.м – житлова, приміщення у прибудові літ «А1-1»: №1-6 – коридор площею 5,9 кв.м, №1-2 площею 2,5 кв.м – частина кухні; по надвірним будівлям та спорудам: тамбур літ «а1», ганок літ «а3», льох літ. «А2», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», ? частина воріт №2, становить 128950,00 грн ( сто двадцять вісім тисяч дев ятсот п ятдесят грн.).

3. Грошова компенсація, яка підлягає виплаті співвласнику, частка якого після розподілу стала меншою, становить:

- згідно з інвентаризаційною вартістю – 9060,00 грн. (дев ять тисяч шістдесят грн..);

- згідно з ринковою вартістю – 9552,00 грн.(дев ять тисяч п ятсот п ятдесят дві грн..).

4. Визначити ринкову вартість будівельних робіт (без урахування вартості матеріалів) з переобладнанням житлового будинку зі створення двох ізольованих квартир, запропонованих варіантом №1 судової будівельно – технічної експертизи №11361/3896/3897 від 20 травня 2016 року, а саме:

- влаштування в приміщенні 1-2 на відстані 1,2 м від існуючої перегородки нової перегородки;

- демонтування віконного блоку в приміщенні №1-2 та встановлення дверного блоку;

- виконання добудови до приміщення №1-2 зі сторони двору приміщень для розміщення тамбура, санвузла, прибудови ганку;

- розбирання перегородки між приміщеннями 1-4 та 1-5 разом з дверним блоком для приведення приміщення до відповідності вимогам п.2.24 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;

- здійснення прибудови до приміщень І, 1-6 виконати для розміщення кухні та санвузла;

- облаштування кожної квартири самостійними системами електропостачання, газопостачання та опалення не надається можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку.

5. З технічної точки зору обладнати кожну квартиру самостійним елементами електропостачання, газопостачання та опалення згідно варіанту №1 судової будівельно – технічної експертизи № 11361/3896/3897 від 20 травня 2016 року можливо за умови, вказаної в дослідницькій частині висновку.

6. При існуючий конфігурації земельної ділянки домоволодіння № 5 по пров. Тихому в с. Буди, враховуючи розташування житлового будинку на земельній ділянці та розташування виділених будівель і споруд, відстані між житловим будинком та огорожею, встановити порядок користування земельною ділянкою, при якому кожний співвласник буде мати окремий прохід (проїзд) до виділеної йому частки житлового будинку, не надається можливим.

На розгляд суду запропоновано варіант порядку користування земельною ділянкою, при якому кожний співвласник домоволодіння буде мати окремий прохід (проїзд) до виділеної йому частки житлового будинку. Запропонований варіант можливий лише за умови узаконення у встановленому порядку додаткової земельної ділянки, виділеної із поруч розташованої земельної ділянки, вільної від забудови.

З огляду на вищенаведене, повторний виснок експертизи не спростовує висновків раніше проведеної експертизи щодо поділу житлового будинку і порядку користування земельною ділянкою.

Що стосується грошової компенсації то її розмір в повторному висноку експертизи є більшим ніж зазначено було в попередньому висновку експертизи. При цьому, слід зазначити, що суд помилково стягнув грошову компенсацію в меншому розмірі ніж було зазначено в першому висновку експертизи. За першим варінтом стягненню з відповідача на користь позивача за висновком експертизи підлягала грошова компенсація в сумі 15164 грн згідно ринкової вартості або 6466 грн згідно інвентарізаційної вартості, а не 4371 грн., які стягнув суд, тому що це вартість лише 5,35 кв.м. в житловому будинку без врахування частки надвірних будівль.

Але з огляду на те, що з апеляційною скаргою позивач не зверталась, а відповідач оспорюючи вартість стягнутої грошової компенсації діє на шкоду своїх інтересів, судова колегія вважає за можливе залишити рішення суду в цій частині без змін.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, судова колегія виходить з засад розумності і справедливості, а саме , що матеріали справи містять фактично лише один варіант поділу житлового будинку, з двох запропонованих варіантів користування земельною ділянкою більш прийнятну частину земельної ділянки за конфигурацією на якій знаходяться всі надвірні будівлі передано в користування саме відповідачу. Цей варіант більш наближений по розміру часток до ідеальних.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав відповідача в результаті обрання першого варіанту, судова колегія не приймає і погоджується із запереченнями позивача, що відповідач одноособово користувалась спірним будинком і на свій розсуд поліпшила його стан без врахування згоди позивача, а тому вона не має переваг в обранні того чи іншого варіанту.

Доводи апеляційної скарги про наявність на земельній ділянці, що виділена позивачу насаджень не спростовують висновків суду, за умов, що в апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду і відмовити у позові позивачу, тобто не висловлює наміру вирішити спір по суті, а відмова у позові позбавляє іншого співвласника права користування своєю власністю, що є недопустимим. Відповідач не наводить в апеляційній скарзі своїх міркувань яким чином може бути вирішений судом спір по суті запропонованих варіантів .

Доводи скарги щодо відсутності печатки на Додатку 1 не мають правового значення.

Одним з доводів апеляційної скарги відповідач зазначає розгляд справи судом першої інстанції за її відсутності. Незважаючи на це, відповідач не з»явилась і до апеляційного суду, тоді як згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Справа знаходиться на розгляді в суді з жовтня 2014 року і як свідчать матеріали справи відповідач вперше дізналась про розгляд справи 27 липня 2015 року (том 1 а.с.119) і повідомила суд, що уклала договір на правову допомогу з ОСОБА_9 і просила відкласти розгляд справи, тому, що він знаходиться за межами України.

З жовтня 2015 року інтереси відповідача представляла представник ОСОБА_5 , яка 7 жовтня 2015 року відмовилась представляти інтереси відповідача за її відсутності про що подала заяву (том 1 а.с.125).

4 листопада 2015 року представник відповідача була присутньої в судовому засіданні при обговоренні питання про призначення судової експертизи і мала можливість просити суд поставити на розгляд експертів питання , які вважала за необхідне для вирішення справи, але не скористалась своїми правами.

Після надходження справи з висновком експертизи 2 червня 2016 року представник відповідача ОСОБА_5 ознайомилась з матеріалами справи 9 червня 2016 року і 16 червня 2016 року відповідач звернулась із заявою про відкладення розгляду справи призначеної на 16 червня 2016 року (том 1 а.с.190-191) із за неможливості участі представника.

В цей же день позивачем подано уточнену позовну заяву, яку поштою було направлено відповідачу і вона її отримала 7 липня 2016 року (том 1 а.с.193-196, 204).

7 липня 2016 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача про відкладення розгляду справи призначеної на 8 липня 2016 року з посиланням на те, що вона є потерпілою і їй необхідно з»явитися на допит до слідчого (том 1 а.с.206).

Відповідач про причини неявки суд не повідомила.

В суді апеляційної інстанції , суд сприяв сторонам у реалізації їхніх процесуальних прав, але як свідчать матеріали справи відповідач надала суду клопотання про призначення повторної експертизи з іншими питанням чим були зазначені в клопотанні представника. Вони разом були присутніми в судовому засіданні 22 листопада 2016 року і мали змогу просити суд поставити перед експертами питання які вважали за потрібне (том 2 а.с.52-53).

Суду першої інстанції належить провідна роль у зібранні доказів у справі, апеляційний суд також сприяв відповідачу у зібранні доказів, але правова позиція відповідача не змінилась, суду не було запропоновано відповідачем варіантів вирішення спору з дотриманням прав позивача, тому посилання на порушення її прав судом щодо неможливості надання заперечень на уточнену позовну заяву -судовою колегією відхиляються.

Захист прав відповідача за рахунок не визнаних нею і порушених прав позивача , судова колегія вважає неможливим.

Права позивача, як власника житлового будинку щодо вселення підлягають судовому захисту, і рішення суду першої інстанції в цій частині також є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 44,367, 368, 372, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2016 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Р.М. Піддубний

ОСОБА_1

Повний текст постанови

складено 22 березня 2018 року