Вирок № 72899891, 21.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/202/18

Номер провадження 1-кп/629/204/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

при секретарі Торенко Ю.П.,

за участю прокурора Лук'яненко Д.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12017220380002716 від 17.12.2017 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, інваліда дитинства 3 групи загального захворювання, невійськовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3,ст.185 ч.3 КК України, -

встановив:

17.12.2017 року, близько 00-30 год., ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, через паркан, проник на територію домоволодіння ОСОБА_3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття засову двері, проник до приміщення літньої кухні, звідки таємно викрав 15 листів з чорного металу загальною вагою 71 кг, вартістю 355 грн., та з території домоволодіння викрав алюмінієвий бідон вагою 8 кг, вартістю 208 грн., а всього на загальну суму 558 грн., однак не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий потерпілим ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, пояснив, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся та в судовому засіданні дав показання, що дійсно 16.12.2017 року, близько 12-00 год. ночі, після розпиття зі своїми знайомими горілки, він вирішив вчинити крадіжку, перебуваючи на АДРЕСА_3, та перелізши через паркан він проник на територію домоволодіння ОСОБА_3 де підійшовши до веранди, взяв молоток, який лежав поряд та розбив декілька вікон в будинку та одне в сараї, однак залізти туди не зміг, потім він відкрив двері та проник до приміщення літньої кухні, звідки виніс 15 листів металу та склав під деревом, після чого на подвір'ї забрав молочний алюмінієвий бідон, та коли ніс його, помітив, що з будинку вибіг потерпілий і він покинувши бідон почав тікати, та заховався, однак його знайшли та викликали працівників поліції.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні дав показання, що його батько переніс інсульт після чого стан його здоров'я значно погіршився, 16.12.2017 року він залишився ночувати у свого батька, на його прохання, так як батькові неодноразово здавалося, що хтось сторонній вночі заходить на подвір'я, після чого зникають деякі речі. Вночі батько прокинувся від звуку розбитого скла та відразу розбудив його, він вийшов з будинку та помітив молодого чоловіка, який ніс алюмінієвий бідон, після того, як він почав кричати, обвинувачений ОСОБА_2 покинув бідон та почав тікати, перелізши через паркан до сусіднього подвір'я. Він одразу зателефонував сусіду, який вийшов та вони разом почали оглядати подвір'я, та знайшли ОСОБА_2, який сховався, на його питання, що останній робив у нього на території домоволодіння, ОСОБА_2 пояснював, що його туди перекинули та він ліг відпочивати.

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_2, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_2, свідчать про спрямованість умислу на незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України, він вчинив злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він був судимий 18.12.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 грн., судимість знята та погашена в установленому законом порядку, не працює, неодружений, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є інвалідом дитинства 3 групи загального захворювання, за місцем проживання характеризується задовільно, невійськовозобов'язаний, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як середній.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин вчинення злочину, ступеня здійснення злочинного наміру та причин, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, враховуючи позицію потерпілого щодо призначення покарання та висновок органу пробації викладений в досудовій доповіді, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст.75 КК України, з встановленням іспитового строку, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №5786 від 27.12.2017 року в сумі 296,61 грн.

Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України - 15 металевих листів та алюмінієвий бідон, які згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого - повернути ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо ОСОБА_2 протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нових злочинів та виконає обов'язки покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №5786 від 27.12.2017 року в сумі 296,61 гривень, перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код одержувача 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази - 15 металевих листів та алюмінієвий бідон повернути ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко