Постанова № 72899050, 15.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1187/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

15 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Фаренюк Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (повний текст якої складено в м. Хмельницькому 20 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області в особі комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області, Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної пенітенціарної служби України про стягнення належного грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області в особі комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області, Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної пенітенціарної служби України в якому з урахуванням заяви про змееншення позовних вимог просив:

-визнати протиправними дії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області, правонаступником якого є управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області, щодо нарахування доплати за право на пенсію у складі грошового забезпечення позивача у 2006 та 2007 роках у розмірі нижчому ніж передбачено частиною 3 статті 43 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року в редакції закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 року № 3591-ІV;

- зобов'язати Хмельницький центр підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України внести зміни до документів про розмір грошового забезпечення за останньою посадою перед звільненням позивача у 2011 році, а саме: внести зміни до грошового атестату № 1 від 28.02.2011 року у графу "щомісячна доплата різниці в грошовому забезпеченні - 4 280,05 грн", у графу "усього нараховано - 8952,55 грн", у графу "нараховано грошову допомогу при звільненні - 95 593,18 грн" та видати новий грошовий атестат;

- стягнути з управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області в особі комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області на користь позивача частину грошового забезпечення за 2006 рік у сумі 16 120,58 грн, за 2007 рік - у сумі 4 785,62 грн, на загальну суму 20 906,20 грн;

- стягнути з Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України на користь позивача частину грошового забезпечення за 2007 рік у сумі 5 193,52 грн, за 2008 рік - у сумі 45 050,45 грн, за 2009 рік - у сумі 47 970,89 грн, за 2010 рік - у сумі 45 019,57 грн, за 2011 рік - у сумі 2 547,51 грн, на загальну суму 145 781,94 грн, частину вихідної допомоги у сумі 43 189,18 грн та частину компенсації за невикористану відпустку у сумі 5 704,05 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням в частині не задоволених позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів частини грошового забезпечення, невиплаченої внаслідок порушення ними законодавства про грошове забезпечення протягом служби позивача в 2006-2011 роках, визнавши такі вимоги передчасними, порушив вимоги п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України (в редакції чинній на момент прийняття постанови), якими визначено, що в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просили її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач оскаржує постанову суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог.

Так, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області в особі комісії з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 частину грошового забезпечення за 2006 рік у сумі 16 120,58 грн, за 2007 рік - у сумі 4 785,62 грн, на загальну суму 20 906,20 грн та щодо стягнення з Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України на користь ОСОБА_2 частину грошового забезпечення за 2007 рік у сумі 5 193,52 грн, за 2008 рік - у сумі 45 050,45 грн, за 2009 рік - у сумі 47 970,89 грн, за 2010 рік - у сумі 45 019,57 грн, за 2011 рік - у сумі 2 547,51 грн, на загальну суму 145 781,94 грн, частину вихідної допомоги у сумі 43 189,18 грн та частину компенсації за невикористану відпустку у сумі 5 704,05 грн., оскільки дані вимоги є передчасними, так як належна позивачу частина грошового забезпечення за 2007 - 2011 роки, належна частина вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку ще не нараховані відповідачами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язати Хмельницький центр підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 належну йому частину грошового забезпечення за 2007 - 2011 роки, належну частину вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку та внести у зв'язку з цим зміни до грошового атестату №1 від 28 лютого 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки заявлені позивачем суми до стягнення ґрунтуються лише на розрахунках здійснених самим позивачем, що і було підтверджено ОСОБА_2 в судовому засіданні.

При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_2 подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи з метою підтвердження фахівцями, які мають спеціальні знання у сфері економіки та бухгалтерського обліку, заявлених ним сум до стягнення, оскільки у позивача є побоювання з приводу правильності нарахування відповідачами цих сум на стадії виконання рішення суду.

Статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Колегія суддів відмовила у задоволенні вказаного вище клопотання, з посиланням на те, що в процесі примусового виконання рішення суду позивач, відповідно до ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", не позбавлений можливості заявити клопотання щодо призначення експертизи для перевірки правомірності нарахованих йому сум відповідачами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем не здійснювалось нарахування належних позивачу частин грошового забезпечення за 2007 - 2011 роки, належної частини вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення цих сум на підставі здійснених позивачем розрахунків.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 березня 2018 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.