Постанова № 72898943, 19.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 643/739/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машура Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради на постанову Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2017 по справі № 643/739/17, розташованого за адресою: пр. Ювілейний, 38-е, м. Харків, 61153.

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради

про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

20.01.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова за позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016 рік;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік, відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат.

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що він є учасником бойових дій, користується пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту". Разом з тим, йому в 2016 році не було виплачено таку допомогу, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 "Про деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги", передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2017, позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги задоволено частково.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 920 грн. щорічної разової грошової допомоги.В решті позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, подано апеляційну скаргу, в якій вказуючи на неповне скасування з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2017.

В судове засідання сторони не з’явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач ОСОБА_1 з 10.06.2015 року має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік.

13.12.2016 року листом № 04-10082 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради відмовило позивачу у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір разової грошової допомоги у 2016 році для учасників бойових дій визначено Постановою КМУ № 141 від 02.03.2016 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги", передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", вказана постанова є чинна, прийнята відповідно до норм Бюджетного кодексу України, не визнана неконституційною чи протиправною, не скасована у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р. №3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Частинами першою та другою ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 26 розділу VІ "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ) встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; "Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій - 920 гривень (п.п. 2п.1 Постанови).

Як свідчать матеріали справи, в 2016 році позивачу не була здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги в розмірі 920 грн.

Виплата вищевказаної допомоги в такому розмірі, передбачена постановою Кабінету Міністрів України 02 березня 2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першоюстатті 17 Конституції Україниє найважливішою функцією держави.

Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

У рішенні №3-рп від 25.01.2012 року Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно доКонституціїта законів України.

В рішенні Європейського суду з прав людини у від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенніцього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

В своєму позові позивач зазначає, що на час виплати йому допомоги, дію ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не було зупинено, та інший її порядок застосування визначено не було. Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, застосуванню підлягає саме вказана норма закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позиція позивача є помилковою, оскільки розмір разової грошової допомоги у 2016 році для учасників бойових дій визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 201 6 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", вказана постанова є чинна, прийнята відповідно до норм Бюджетного кодексу України, не визнана неконституційною чи протиправною, не скасована у встановленому законом порядку.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють питання виплати щорічної грошової допомоги в розмірі 920 грн. та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2017 по справі № 643/739/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 21.03.2018.