Рішення № 72898513, 22.03.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/118/18

Номер провадження 2/623/335/2018

РІШЕННЯ

іменем України

22 березня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді: Одарюка М.П.

при секретарі: Костенко В.В.

за участю судового розпорядника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 623/118/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог, пояснення сторін.

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ “ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 11570,70 гривень, посилаючись на те, що 15.05.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н (далі договір), де відповідачка отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У порушення умов договору, відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконала в результаті чого має заборгованість за кредитом станом на 15.11.2017 року в сумі 11570,70 гривень, яка складається з наступного :

-2893,88 грн. – тіло кредиту;

-3801,49 грн.- нараховано відсотків за користування кредитом;

-4086,25 грн. – нараховано пені;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-250,00 грн. – штраф ( фіксована частина);

-539,08 грн. – штраф ( процентна ставка).

Позивач просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ “ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 11570,70 грн. та покласти на відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи у суді.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення, у судові засідання двічі поспіль не з'явився, без повідомлення причин, відзив на позов не надавала.

Неявка у судове засідання будь -якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання , не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 223 ЦПК України.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справи без не з`явившихся сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 15.05.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н (далі договір), де відповідачка отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а. с.10-25).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 була ознайомлена з наявними в матеріалах справи Умовами та правилами. Відповідач, користуючись кредитними коштами, періодично сплачувала заборгованість за наданим кредитом ( а.с.6-10).

Що стосується укладеного між сторонами у даній справі кредитного договору та його складових, то, як зазначалося раніше, підписавши 15.05.2008 року заяву, ОСОБА_2 надала свою згоду на те, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами, а також Тарифами банку складають договір про надання банківських послуг, з якими вона ознайомлена. Доказів того, що вимоги банку ґрунтуються на інших умовах, які сторони не узгоджували, відповідач суду не надавала.

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Саме такий договір був укладений і виконувався сторонами. Вимоги про визнання цього договору в цілому або його частин недійсними, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав ОСОБА_2 суду не надавала.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 шляхом підписання заяви було укладено в письмовій формі кредитний договір.

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання вказаних вище заяви про отримання банківських послуг та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду».

Згідно із розрахунком заборгованості відповідачка станом на 15.11.2017 року має заборгованість в сумі 11570,70 гривень, яка складається з наступного:

-2893,88 грн. – тіло кредиту;

-3801,49 грн.- нараховано відсотків за користування кредитом;

-4086,25 грн. – нараховано пені;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-250,00 грн. – штраф ( фіксована частина);

-539,08 грн. – штраф ( процентна ставка) ( а.с.6-9).

Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення – невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

В зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми, заборговані відсотки, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені в сумі 4086,25 грн. (розрахунок якої не надано позивачем) та штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 250,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 539,08 грн – штраф (процентна ставка), то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно довідки Адресно – довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Харківській області станом на 26.01.2018 р. відповідачка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.38).

ОСОБА_3 Харківської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р.

При таких обставинах, зважаючи на те, що пеня нарахована за період, який пізніше 14 квітня 2014 року, та імперативну заборону на її стягнення, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідачів понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77,81, 141,259,263,264,265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ММ № 710801, виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 20.03.2001 року, мешкає за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Народна,22) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ, 49094, п/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в розмірі 6695 (шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять) гривень 37 копійок та судові витрати у справі в сумі 925 (дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 83 копійки, а всього 7621 (сім тисяч шістсот двадцять одну) гривню 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк