Постанова № 72898233, 14.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/10919/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: не з’явився

представник третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року ( головуючий суддя Гаврилко Є.С., судді Луцович М.М., Шешеня О.М., м. Ужгород, повний текст постанови складено 06 жовтня 2017 року) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закарпатська обласна державна адміністрація та Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2016 року позивач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів ОСОБА_4 зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закарпатська обласна державна адміністрація та Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та просив на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнити його від сплати судового збору; визнати неправомірним рішення ОСОБА_4 зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, що міститься у протоколі № 96 про визначення безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_3; скасувати рішення ОСОБА_4 зі спірних з питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, що міститься у протоколі № 96 про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 20 жовтня 1987 року по 20 листопада 1987 року позивач ОСОБА_3 виконував спецзавдання сумісно з хімічними військами у промзоні на Чорнобильській АЕС. В період з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в тридцяти кілометровій зоні та отримав дозу радіації 4,538 бар при військовій частині 43187. 05 липня 1994 року позивач отримав посвідчення серії А №053536 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, дане посвідчення було перереєстроване . 10 липня 2002 року позивачу було видано посвідчення серії Б №544621, відповідно до якого останній є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені для ветеранів війни-інвалідів війни. 30 березня 2016 року відповідачем згідно із витягом з протоколу № 96 ОСОБА_4 вирішено, що «на підставі пред’явлених документів визнати безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_3. Оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування». Позивач вважає, що вищевказане рішення ОСОБА_4 є протиправним, позбавлення його статусу учасника ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_4 зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, що міститься у протоколі № 96 від 30 березня 2016 року про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_3.

Постанову в апеляційному порядку оскаржила третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зокрема зазначає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови врахував частину письмових доказів пред’явлених позивачем, що є підробленими. Апелянт зазначає, що головним управлінням було направлено запити до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, до Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України та до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації щодо підтвердження періоду роботи вказаного пенсіонера в зоні відчуження з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 рік. Згідно отриманих довідок Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 02 жовтня 2014 року №11136/05.02. Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 19 грудня 2014 року №2/112157, Львівського територіального архівного відділу від 16 листопада 2015 року №179-2/1745 ОСОБА_3 за період з 05 грудня 1987 року по 31 березня 1987 року в книгах командира військової частини 43187 по стройовій частині не значиться. У наказах командира військової частини 96267 (місце проходження служби ОСОБА_3 починаючи з 26 серпня 1987 року) за період з 26 серпня 1987 року по 01 травня 1988 року інформації про вибуття/прибуття у відрядження у військову частину 43187 ОСОБА_3 не відображено. Для проведення перевірки законності видачі довідок, що стали підставою для нарахування пенсії ОСОБА_3, Головне управління звернулось до Житомирської місцевої прокуратури. На даний час по факту підроблення документів проводяться слідчі дії по встановленню всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення. Апелянт також звертає увагу, що архівною довідкою №179-2/1745 від 16 листопада 2015 року, яку долучив до позову ОСОБА_3 містить відомості щодо місцеперебування позивача у відрядженнях та цілі відряджень у період з 15 жовтня 1987 року по 25 березня 1988 року та підтверджує, що позивач до військової частини 43187 відрядженим не був, що свідчить про відсутність підстав для підтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до військового квитка, позивач в період з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в тридцяти кілометровій зоні та отримав дозу радіації 4,538 Бар при військовій частині 43187. ( Т.1 а.с.12).

Відповідно до довідки № 758 від 02 березня 1988 року, що видана військовою частиною 43187 позивач період з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року виконував службові обов’язки по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в тридцяти кілометровій зоні при військовій частині 43187 та отримав дозу радіації - 4,538 бар. (Т.1 а.с. 19).

Відповідно довідки № 108 від 28 березня 1994 року в період з 20 жовтня 1987 року по 20 листопада 1987 року позивач виконував спец - завдання в промзоні на станції ЧАЕС по укладці кабельної мережі і мережі зв’язку м. Припять, приймався коефіцієнт 5, згідно Міністерства УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7. Вказані обов’язки позивач виконував при військовій частині 43187 (а.с. 20).

Відповідно до архівної довідки № 24/18292 Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 09 серпня 1993 року, позивач в складі військової частини 43187 виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року (Т. 1 а.с. 84).

Відповідно до експертного заключення № 734 від 2 липня 1992 року Вінницької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, позивачу було встановлено діагноз захворювання, що пов’язане з виконанням обов’язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Т. 1 а.с.а.с. 15, 87).

05 липня 1994 року позивачеві було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) серії А за № 053536 (Т. 1 а.с. 85).

10 липня 2002 року, позивачеві було видане посвідчення серії Б за №544621, відповідно до якого, останній є інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (Т.2 а.с. 70).

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення від 27 лютого 2015 року №150/1/04.1-09 підтверджено правомірність встановлення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Т.1 а.с. 14).

30 березня 2016 року, згідно із витягом з протоколу № 96 ОСОБА_4, вирішено: «… що на підставі пред’явлених документів визнати безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1. Не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування» (Т. 1 а.с. 76).

Відповідно до архівної довідки Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 02 жовтня 2014 року №11136/05.02, підтвердити участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС позивача за період з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року у складі військової частини 43187 не має можливості, так як в перевірених журналах обліку доз опромінення особового складу в/ч 43187 за вищевказаний період та наказах командира в/ч 43187 за період з 05 грудня 1987 року по 31 грудня 1987 року позивач не значиться. Накази командира в/ч 43187 по стройовій частині та виїздам за період з 01 січня 1987 року по 04 грудня 1987 року вилучені в частині Головною військовою прокуратурою м. Москви в жовтні 1989 року ( м. Москва, К-16) (Т.1 ст.103).

Відповідно до архівної довідки Львівського територіального архівного відділу галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 16 листопада 2015 року №1745 в наказах командира військової частини 96267 за період з 26 серпня 1987 року по 01 травня 1988 року вибуття у відрядження у військову частину 43187 в тому числі на ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС, позивача не відображено (Т.1 а.с. 104).

Відповідно до листа Федеральної державної казенної установи «Центральний архів Міністерства оборони Російської федерації» від 19 грудня 2014 року № 2/112157, документи військової частини 43187 за 1987-1988 роки передані на збереження в Центральний архів Міністерства оборони Російської федерації не поступали, у зв’язку з чим встановити участь позивача в роботах по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1987-1988 роках є неможливим. (Т. 1 а.с. 108).

Вважаючи винесення рішення ОСОБА_4 зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки права та інтереси позивача спірним рішенням порушені, відтак необхідно визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, що міститься у протоколі №96 від 0 березня 2016 року про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_3.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ(надалі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до ст. 10 Закону № 796-ХІІ, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов’язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 вказаного Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи. Частиною першою статті 15 Закону передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно ч.1 ст.65 того ж Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані - «Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51 (надалі – Порядок №51).

У пункті 2 Порядку №51 зазначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.

При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.

Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Аналогічні положення містив Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 за № 501 та який втратив свою чинність у зв’язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року за № 51.

Пунктом 10 Порядку № 51 передбачено, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Згідно пункту 12 Порядку №51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін’юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

ОСОБА_4 зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС діє на підставі «Положення про ОСОБА_4 зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (надалі Положення), затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року №187, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за №626/12500.

Відповідно до п.п. 1.1. п.1 Положення ОСОБА_4 зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - ОСОБА_4) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Основними принципами діяльності ОСОБА_4 є: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів ОСОБА_4 (недопущення втручання в діяльність ОСОБА_4 фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); компетентність членів ОСОБА_4.

Основними завданнями ОСОБА_4 є розгляд спірних питань осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з метою визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії та перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно із п.5 Положення рішення ОСОБА_4 приймаються колегіально і є обов’язковими для виконання ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно.

У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до довідки командира військової частини 43187 від 02 березня 1988 №756, підполковник ОСОБА_3 у період з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року виконував службові обов’язки по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в тридцяти кілометровій зоні при військовій частині 43187 та отримав дозу радіації - 4,538 бер. (Т.1 а.с. 19).

Відповідно до військового квитка, позивач в період з 15 жовтня 1987 року по 20 березня 1988 року виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в тридцяти кілометровій зоні та отримав дозу радіації 4,538 Бар. При військовій частині 43187. ( Т.1 а.с.12).

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до вищевказаних довідок та військового квитка, позивач виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні саме при військовій частині 43187 як прикомандирований до неї.

Колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта на кримінальне провадження №12016060020005088 порушене за фактом підроблення документів, оскільки відкриття вказаного кримінального провадження не може бути беззаперечним доказом надання позивачем підроблених документів і таке твердження відповідача суперечить ст. 62 Конституції України, якою встановлено принцип презумпції невинуватості особи.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення ОСОБА_4 зі спірних з питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, що міститься у протоколі № 96 про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_3 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ч. 3 ст. 243, ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі № 807/882/16 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_8 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 21.03.2018 року.